abivalmis +v'almis v'almi v'almi[t -, v'almi[te v'alme[id Adj (ka indekl) люб’я́зний -а, -е послу́жливий -а, -е запобі́гливий -а, -е
abivalmis müüja люб’я́зний продаве́ць
tunneme teda kui abivalmis v abivalmit inimest ми зна́ємо його́ як люб’я́зну люди́ну v люди́ну, яка́ за́вжди́ гото́ва допомогти́
inimesed olid äärmiselt abivalmis v abivalmid лю́ди були́ надзвича́йно люб’я́зні

ai 'ai Interj (väljendab valu, pahameelt, etteheidet, üllatust, imestust, rõõmu, vaimustust) ай v ай-ай-а́й
ai, ai, valus on! ай-ай-а́й, як боли́ть v як бо́ляче
ai, ai, poisid, kes siis niimoodi teeb! ай-ай-а́й, хло́пці, хто ж так ро́бить!
ai kui tore! ай, як до́бре! v ай, як чудо́во!

alati alati Adv за́вжди́ весь v ввесь v уве́сь час повсякча́с пості́йно ві́чно розм.
nagu alati як за́вжди́
ta on alati rahulik він за́вжди́ спокі́йний
alati kipub ta hilinema ві́чно він запі́знюється розм. він ма́йже за́вжди́ v пості́йно запі́знюється

alus alus aluse alus[t -, alus[te aluse[id S
1. (eseme toetuspõhi, tugi) осно́ва -и підста́вка -и
betoonalus betoonist alus бето́нна осно́ва
monumendi alus осно́ва v підні́жжя монуме́нта
raadio seisab madalal alusel ра́діо стої́ть на низькі́й підста́вці
2. (lähtekoht, põhi) осно́ва -и підста́ва -и заса́да -и ба́за -и
seaduslik alus зако́нна осно́ва
hääldusalus keel артикуляці́йна ба́за
hagi alus jur підста́ва v осно́ва по́зову
lepingu alusel на підста́ві до́говору
vabatahtlikkuse alusel на доброві́льних заса́дах v осно́вах доброві́льно
uutel alustel на нови́х заса́дах v осно́вах
aluseta süüdistus необґрунто́ване v безпідста́вне звинува́чення v обвинува́чення
aluseks olema лежа́ти v бу́ти в осно́ві чого
aluseks võtma бра́ти/узя́ти* за осно́ву v як осно́ву що
alust panema {millele} дава́ти/да́ти* v кла́сти/покла́сти* поча́ток чому започаткува́ти* що заклада́ти/закла́сти* і заложи́ти* осно́ву v підва́лини v фунда́мент v підмурі́вок чого засно́вувати/заснува́ти* що
3. (teaduse v ala põhitõed) осно́ви осно́в
seadusandluse alused осно́ви законода́вства
keemia alused осно́ви хі́мії
4. (väiksem laev) су́дно́ су́дна́
merealus морське́ су́дно́
5. mat keem осно́ва -и
kolmnurga alus mat осно́ва трику́тника
orgaaniline alus keem органі́чна осно́ва
6. keel пі́дмет -а
alus ja öeldis пі́дмет і при́судок
Liitsõnad
alus+
alusheli muus основни́й звук
aluspesu спі́дня біли́зна v оде́жа біли́зна
alusseelik спі́дня спідни́ця

ammu ammu Adv
1. (kaua aja eest) давно́
ammu möödunud ajad давномину́лі часи́ v да́вні часи́
ammu kuuldud viis давно́ почу́та мело́дія
vihm on ammu üle дощ давно́ пройшо́в
see juhtus üsna ammu це ста́лося до́сить давно́
see oli väga v õige ammu це бу́ло ду́же давно́ v давни́м-давно́
ma tunnen teda ammu я зна́ю його́ давно́
töötan siin juba ammu я працю́ю тут уже́ v вже давно́
ma ei ole teda ammu näinud я його́ давно́ не ба́чив
ammu on aeg lahkuda давно́ пора́ іти́ v йти
kas sa tulid juba ammu? ти вже давно́ прийшо́в?
pääsmed olid juba ammu enne kontserti läbi müüdud квитки́ бу́ли розпро́дані задо́вго до конце́рту
2. (liiatigi) тим бі́льше, тим па́че, поготі́в
ma pole kunagi sellest mõelnudki, ammu veel rääkinud я ніко́ли про це не ду́мав, а тим бі́льше не говори́в
mul ei ole jalgratastki, ammu siis veel autot я не ма́ю велосипе́да, а автомобі́ля і поготі́в
3. (alles, nüüdsama) ті́льки що, що́йно, ті́льки-ті́льки
ammu sa tulid ja juba tahad ära minna ти що́йно v ті́льки що v ті́льки-ті́льки прийшо́в і вже хо́чеш іти́ v йти
ammu see oli, kui ema pensionile jäi чи давно це бу́ло, як ма́ти пішла́ v ви́йшла на пе́нсію

arenema arene[ma arene[da arene[b arene[tud V розвива́тися -а́юся, -а́єшся розгорта́тися -а́юся, -а́єшся перен.
laps areneb iga päevaga дити́на розвива́ється з ко́жним днем
sündmused arenesid hoogsalt поді́ї розгорта́лися/розгорну́лися* стрі́мко
selle probleemi ümber arenes äge vaidlus навко́ло ціє́ї поді́ї розгорта́лася/розгорну́лася* го́стра супере́чка
kuidas asjad arenevad? як розгорта́ються поді́ї? v як іду́ть спра́ви?
kaugele arenenud haigus запу́щена хворо́ба

arusaamatu +saamatu saamatu saamatu[t -, saamatu[te saamatu[id Adj
1. (mittemõistetav, ebaselge) незрозумі́лий -а, -е невира́зний -а, -е нея́сни́й -а, -е
arusaamatu keel незрозумі́ла мо́ва
arusaamatu vastus незрозумі́ла ві́дповідь
arusaamatu lugu незрозумі́ла v заплу́тана істо́рія
lihtsalt arusaamatu про́сто незрозумі́ло
arusaamatul viisil незрозумі́лим чи́ном
kas jäi midagi arusaamatuks? щось залиши́лося незрозумі́лим?
2. (taipamatu) нетяму́щий -а, -е недога́дливий -а, -е нездога́дливий -а, -е некмітли́вий -а, -е
arusaamatu inimene нетяму́ща люди́на
arusaamatu pilk нетяму́щий по́гляд
kuidas sa nii arusaamatu oled! як ти мо́жеш бу́ти таки́м нетяму́щим v недога́дливим v нездога́дливим!

erand erand erandi erandi[t -, erandi[te erande[id S ви́няток -тку
erandi korras v erandina як ви́няток
ei tohi olla mingeid erandeid не пови́нно бу́ти нія́ких ви́нятків
erandit tegema {kellele} роби́ти/зроби́ти* ви́няток кому

esinema esine[ma esine[da esine[b esine[tud V
1. (avalikult esitama v ette kandma) виступа́ти -а́ю, -а́єш
ettekandega esinema виступа́ти/ви́ступити* із до́повіддю
koosolekul esinema виступа́ти/ви́ступити* на збо́рах
raadios esinema виступа́ти/ви́ступити* на ра́діо
ajakirjanduses esinema виступа́ти/ви́ступити* у пре́сі
laval esinema виступа́ти/ви́ступити* на сце́ні
kohtus tunnistajana esinema виступа́ти/ви́ступити* у суді́ як сві́док v за сві́дка
2. (leiduma, ette tulema) зустріча́тися -а́юся, -а́єшся бува́ти -а́ю, -а́єш трапля́тися -я́ється
see sõna esineb kõigis sõnaraamatuis це сло́во зустріча́ється у всіх словника́х
seda esineb harva таке́ бува́є v трапля́ється рі́дко
3. (end mingis osas esitama) видава́ти/ви́дати* себе́ за кого
välismaalasena esinema видава́ти/ви́дати* себе́ за інозе́мця

julgema j'ulge[ma j'ulge[da j'ulge[b j'ulge[tud_&_jule[tud V смі́ти/посмі́ти* (julgust ilmutama) насмі́люватися/насмі́литися* (mitte kartma) не боя́тися/не побоя́тися* (söandama) нава́жуватися/нава́житися* v зва́жуватися/зва́житися* v відва́жуватися/відва́житися*
kuidas sa julged minust niimoodi mõelda? як ти смі́єш про ме́не так ду́мати?
julgen üles tunnistada насмі́люся призна́тися
vaevalt ta julgeb seda teha навря́д чи він посмі́є v насмі́литься це зроби́ти, навря́д чи він нава́житься v зва́житься v відва́житься на це
tule, kui julged ходи́, якщо не бої́шся
kas julgeme sisse minna? чи нава́жимося v зва́жимося v відва́жимося зайти́?

kalkun k'alkun k'alkuni k'alkuni[t -, k'alkuni[te k'alkune[id S (isaskalkun) інди́к -а (emaskalkun) інди́чка -и (toiduna) інди́к -а інди́чка -и індича́тина -и інди́чина -и
kodukalkun інди́к інди́чка
puhevil v ennast täis nagu kalkun наду́вся, як інди́к

kerge1 k'erge k'erge k'erge[t -, k'erge[te k'erge[id Adj легки́й -а́, -е́ (vähe kaaluv) легки́й -а́, -е́ (lihtne) про́сти́й -а́, -е́ (hõlpus) неважки́й -а́, -е́
imekerge неваго́мий
sulgkerge легки́й як пір’ї́нка
kerge kohver легка́ валі́за
kerge töö легка́ робо́та
out kerge võit легка́ перемо́га
kerge ülesanne легке́ завда́ння
kerge sünnitus легкі́ поло́ги мн.
kerge muusika легка́ му́зика
kerge tuul легки́й ві́тер
kerge ohe легке́ зітха́ння
kerge eine легка́ за́ку́ска
kerge mantel легке́ пальто́
kerge samm легки́й крок
kerge joove легке́ сп’яні́ння
sadas kerget lund па́дав легки́й сніг
Liitsõnad
kerge+
kergetööstus легка́ промисло́вість

kodu kodu kodu kodu -, kodu[de kodu[sid S
1. (püsiv eluase) дім до́му домі́вка -и ха́та -и во́гнище -а перен. гніздо́ -а́ перен. пена́ти -ів перен.
hubane v mugav kodu за́ти́шний дім дома́шнє v роди́нне во́гнище v гніздо́
isakodu ба́тьківський v рі́дний дім ба́тьківська ха́та рі́дна домі́вка v осе́ля роди́нне во́гнище рі́дні пена́ти перен.
lapsepõlvekodu дім дити́нства рі́дний дім рі́дна домі́вка v ха́та
maakodu заміськи́й дім v буди́нок
suvekodu да́ча заміськи́й дім v буди́нок
sünnikodu рі́дний дім рі́дна домі́вка v ха́та v осе́ля рі́дні пена́ти перен.
vanematekodu ба́тьківський дім ба́тьківська ха́та v домі́вка
teel koju доро́гою додо́му
kodu poole додо́му у на́прямку до́му
kodust eemal viibima бу́ти дале́ко від рі́дного до́му
koju tagasi tulema поверта́тися/поверну́тися* до рі́дного до́му v на ба́тьківщину
kodust lahkuma іти́/піти́* з [рі́дного] до́му покида́ти/поки́нути* [рі́дний] дім
kodu järele igatsust tundma тужи́ти v сумува́ти за рі́дним до́мом
oma kodu asutama v looma v rajama ство́рювати/створи́ти* собі́ свій дім v своє́ дома́шнє v роди́нне во́гнище v гніздо́
kodus töötama працюва́ти вдо́ма v до́ма
tema kodu on Tallinnas він живе́ в Та́ллінні
teda ei ole kodus ta on kodust ära його́ нема́є v нема́ до́ма
mul on aeg koju minna мені́ час v пора́ йти додо́му
tundke end nagu kodus бу́дьте як [у]до́ма
ta on kunstis täiesti kodus piltl він до́бре розумі́ється на мисте́цтві він до́брий знаве́ць мисте́цтва
2. (asumisala, esinemispaik) батьківщи́на -и мі́сце прожива́ння v зроста́ння чого
saar oli koduks paljudele lindudele о́стрів був ба́тьківщи́ною v мі́сцем прожива́ння багатьо́х птахі́в
3. (ajutist elu- v puhkepaika andev asutus) буди́нок -нку
lastekodu дитя́чий буди́нок дитбуди́нок сироти́нець
puhkekodu буди́нок відпочи́нку
vanadekodu буди́нок для люде́й похи́лого ві́ку
Liitsõnad
kodu+
koduaed сад бі́ля до́му
koduapteek дома́шня апте́чка
koduarest дома́шній аре́ст
koduarmastus любо́в до рі́дного v до свого́ до́му
koduigatsus ту́га за рі́дним до́мом v за батьківщи́ною
kodujuust дома́шній сир
kodujänes [дома́шній] кро́лик
kodukallas рі́дний бе́рег рі́дні береги́
kodukant рі́дний край рі́дна сторона́
kodukass дома́шня кі́шка
kodukirjand дома́шній твір
kodukoht батьківщи́на рі́дний край рі́дна сторона́ рі́дні місця́
koduküla рі́дне село́
koduleib дома́шній хліб
kodulind сві́йська пти́ця
kodulinn рі́дне мі́сто
koduloodus приро́да рі́дного кра́ю
koduloom сві́йська твари́на
kodumaja рі́дний дім
kodumajandus (1) (kodune majapidamine) дома́шнє господа́рство (2) (kodundus) домове́дення
kodupaik рі́дний край рі́дна сторона́
kodutalu рі́дний ху́тір
koduteenindus обслуго́вування вдо́ма
kodutöö (1) дома́шня робо́та (2) (õpilasel) дома́шнє завда́ння
koduvein дома́шнє вино́
koduvisiit візи́т [лі́каря] додо́му
koduülesanne дома́шнє завда́ння завда́ння додо́му
kodukultuur побуто́ва культу́ра культу́ра по́буту
kodumasin побуто́вий при́лад побуто́ва маши́на
kodutehnika побуто́ва те́хніка побуто́ві при́лади побуто́ве прила́ддя

kollane kollane kollase kollas[t -, kollas[te kollase[id Adj S жо́втий -а, -е
kollane liblikas жо́втий мете́лик
kollased roosid жо́вті троя́нди
vahakarva kollane жо́втий воскови́й як віск
out kollane rass жо́вта ра́са заст.?
kollane kirjandus piltl жо́вта літерату́ра
helekollane сві́тло-жо́втий
kahvatukollane блі́до-жо́втий
säravkollane яскра́во-жо́втий
fooris põleb kollane tuli в світлофо́рі гори́ть жо́вте сві́тло
maja värviti kollaseks буди́нок пофарбува́ли у жо́втий ко́лір
kaselehed on juba kollaseks läinud ли́стя бере́зи уже́ пожовті́ло
haige oli näost kollane обли́ччя хво́рого пожовті́ло
kaskedes on juba kollast бере́зи уже́ жовті́ють

kukk k'ukk kuke k'ukke k'ukke, k'ukke[de k'ukke[sid_&_k'ukk/i S (kana v mõne muu kanalise isaslind) пі́вень v ко́гу́т діал. -вня
kirju kukk ряби́й v зозуля́стий пі́вень
kukk laulis kolmandat korda пі́вень заспіва́в втре́тє
kargasid kaklema nagu noored kuked зчепи́лися, як пі́вні

käsi käsi k'äe k'ä[tt k'ä[tte, kä[te käsi S рука́ -и́
parem käsi пра́ва рука́
vasak käsi лі́ва рука́
külmast kanged käed заме́рзлі v закля́клі v закоцю́блі ру́ки
osavad käed умі́лі v вмі́лі ру́ки
õnnelik käsi щасли́ва рука́
kätt suruma [tervitamisel] поти́скувати/поти́снути* v потиска́ти/поти́снути* ру́ку кому
kindaid kätte panema одяга́ти/одягти*́ v одягну́ти*, вдяга́ти/вдягти* v вдягну́ти*, удяга́ти/удягти*́ v удягну́ти* рукави́ці
käest kinni hoidma {kellel} трима́ти за ру́ку кого v трима́тися за ру́ку з ким
käest lahti laskma {kellel} відпуска́ти/відпусти́ти* чию ру́ку
käe alt kinni võtma {kellel} бра́ти під ру́ку кого
õllekann käis käest kätte ку́холь пи́ва йшов v ішо́в з рук в ру́ки v ходи́в по ко́лу
pillasin kausi käest я ви́пустив ми́ску з рук
lapsed plaksutasid käsi ді́ти плеска́ли в доло́ні
lehvitab hüvastijätuks kätt v käega він маха́є на проща́ння руко́ю
käed eemale! ру́ки геть!
poiss on nüüd heades kätes хло́пець v па́рубок v юна́к тепе́р у до́брих рука́х
tegutsemiseks jäeti vabad käed залиши́ли ві́льні ру́ки для дій
palus vanematelt tütre kätt він попроси́в у батькі́в руки́ дочки́
kuidas käsi käib? як спра́ви?
Liitsõnad
käe+
käekell нару́чний годи́нник
Liitsõnad
käsi+
käsimüük (1) (apteegis) ручни́й про́даж (2) (käest kätte) про́даж з рук
käsipagas ручни́й бага́ж v ручна́ покла́жа
käsipidur ручне́ гальмо́
Liitsõnad
käte+
kätekreem крем для рук

lause lause l'ause lause[t -, lause[te l'ause[id S ре́чення -я
hüüdlause keel окли́чне ре́чення
kiillause keel вставне́ ре́чення
koondlause keel ре́чення з однорі́дними чле́нами ре́чення
kõrvallause keel підря́дне ре́чення
käsklause keel спонука́льне ре́чення
küsilause keel пита́льне ре́чення
lihtlause keel про́сте́ ре́чення
liitlause keel складне́ ре́чення
pealause keel головне́ ре́чення
põimlause keel складнопідря́дне ре́чення
rindlause keel складносуря́дне ре́чення
kirjutas lause tahvlile написа́в ре́чення на до́шці
ütle mõne lausega, kuidas asi oli розкажи́ в де́кількох слова́х, як було́

lõvi3 lõvi lõvi lõvi -, lõvi[de lõvi[sid S zool (kaslane Panthera leo) лев ле́ва (emas-) леви́ця -і
seltskonnalõvi сві́тський лев
lõvi möirgab лев гарчи́ть
võitleb nagu lõvi він б’є́ться як лев

meri meri mere m'er[d m'erre, mere[de mere[sid S мо́ре -я
tormine meri штормове́ мо́ре
avameri відкри́те мо́ре
lõunameri півде́нне мо́ре
põhjameri півні́чне мо́ре
sisemeri geogr вну́трішнє мо́ре
ulgumeri відкри́те мо́ре
õiemeri мо́ре кві́тів
meri mühab v mühiseb v kohiseb мо́ре шуми́ть
merel on torm на мо́рі шторм
meri on jääs мо́ре заме́рзло
laevad lähevad merele кораблі́ вихо́дять v йдуть у мо́ре
isa sõitis mitu aastat merd ба́тько ходи́в де́кілька разі́в в мо́ре
sõitsime mere äärde ми пої́хали на мо́ре
käisin meres ujumas я ходи́в купа́тися в мо́рі
nagu piisake meres як кра́пля в мо́рі

mesi mesi m'ee m'e[tt m'e[tte, me[te mesi S мед -у
kuldkollane mesi золоти́стий мед
purgitäis mett сло́їк v ба́нка ме́ду
magus kui mesi соло́дкий як мед

mesilane mesilane mesilase mesilas[t mesilas[se, mesilas[te mesilas/i S zool (Apis) бджола́ -и́
ta peab mesilasi він трима́є бджіл
mesilased korjavad v koguvad nektarit бджо́ли збира́ють некта́р
mesilased sumisevad бджо́ли гуду́ть
mesilane nõelas бджола́ вжали́ла
usin v virk kui mesilane трудолю́бний v працьови́тий v роботя́щий як бджола́
tüdrukud olid poisi ümber kui mesilased дівча́та рої́лися навко́ло хло́пця як бджо́ли

märkima m'ärki[ma m'ärki[da märgi[b märgi[tud V
1. (tähistamiseks märki tegema v panema) познача́ти -а́ю, -а́єш відміча́ти -а́ю, -а́єш (ära, ette) розміча́ти -а́ю, -а́єш (tähistama) відзнача́ти -а́ю, -а́єш
linnad on kaardile märgitud міста́ позна́чені на ма́пі
õpilase puudumine märgitakse klassipäevikusse відсу́тність у́чня познача́ють у кла́сному журна́лі
märkisin kõik taskuraamatusse я відмі́тив все у записнику́
sünniaega pole siin märgitud тут не відзна́чена да́та наро́дження
2. (tähiseks olema, tähendama, tähistama) означа́ти -а́ю, -а́єш познача́ти -а́ю, -а́єш
pluss märgib positiivset suurust плюс означа́є позити́вну величину́
noogutus märgib jaatust киво́к познача́є v означа́є зго́ду
3. (nentima, mainima) відміча́ти -а́ю, -а́єш відзнача́ти -а́ю, -а́єш
peab märkima, et ... тре́ба v потрі́бно v необхі́дно відмі́тити, що ...
nagu eelmine sõnavõtja märkis ... так як попере́дній доповіда́ч відзна́чив ...

niipalju +palju Adv +palju palju palju[t -, palju[de palju[sid Pron (niivõrd, nii palju) сті́льки наскі́льки
ta polnud niipalju vihane kui õnnetu він був не сті́льки злий, як неща́сний
püüan aidata, niipalju kui võimalik я постара́юся допомогти́, наскі́льки можли́во
niipalju kui mina tean ... наскі́льки я зна́ю...

number n'umber n'umbri n'umbri[t -, n'umbri[te n'umbre[id S
1. (arvu tähistav sümbol, arvu kirjamärk) ци́фра -и
araabia numbrid ара́бські ци́фри
Rooma numbrid ри́мські ци́фри
laps tunneb juba numbreid дити́на вже зна́є ци́фри
arv kolmkümmend kuus märgitakse numbritega kolm ja kuus число́ три́дцять шість познача́ється ци́фрами три і шість
summa kirjutada nii sõnade kui numbritega су́му написа́ти як слова́ми так і ци́фрами
2. (mille v kelle kohta märkiv arv ja selle kirjalik tähistus) (kindla numbriga ese, objekt v isik) (perioodika üksikväljaanne) (etteaste eeskavas) sõj (teatud kindlat ülesannet täitev võitleja) но́мер -а
autonumber auto number автомобі́льний но́мер v но́мер автомобі́ля
luksusnumber но́мер люкс
registreerimisnumber реєстраці́йний но́мер
riidehoiunumber но́мер
telefoninumber telefoni number но́мер телефо́ну
tramm number neli трамва́й но́мер чоти́ри
3. (märgib standardset suurust) но́мер -а ро́змір -у
kinganumber kinga number ро́змір v но́мер ту́фель
osta number suurem mantel купи́ пальто́ на ро́змір v но́мер бі́льше

näljane näljane näljase näljas[t -, näljas[te näljase[id Adj S
1. (nälga tundev) (nälgiv) голо́дний -а, -е piltl (himustav, ihkav) жа́дібний -а, -е
näljased lapsed голо́дні ді́ти
näljane nagu hunt голо́дний як вовк
õhtuks olime väsinud ja näljased на ве́чір ми були́ вто́млені і голо́дні
2. kõnek (vilets, armetu) жалюгі́дний -а, -е
paar näljast koogikest па́ра жалюгі́дних тісте́чок

omane omane omase omas[t -, omas[te omase[id Adj S
1. (iseloomulik, tüüpiline) власти́вий -а, -е характе́рний -а, -е притама́нний -а, -е
kunstnikule omane stiil власти́вий v характе́рний v притама́нний худо́жникові стиль
2. (tuttav, nagu oma) близьки́й -а́, -е́
siin on kõik nii omane nagu kodus тут все таке́ близьке́, як вдо́ма
omaseks saanud paigad місця́, які́ ста́ли близьки́ми v рі́дними

peegel p'eegel p'eegli p'eegli[t -, p'eegli[te p'eegle[id S дзе́ркало -а
ovaalne peegel ова́льне дзе́ркало
seinapeegel насті́нне дзе́ркало
taskupeegel кишенько́ве дзе́ркало
võlupeegel чарівне́ дзе́ркало
vannitoa peegel дзе́ркало для ва́нної v ва́нної кімна́ти
peegliga riidekapp ша́фа для о́дягу з дзе́ркалом
silmitses end peeglis v peeglist вона́ диви́лася на се́бе в дзе́ркало
meri on sile kui peegel мо́ре гла́дке як дзе́ркало
Liitsõnad
peegli+
peegliraam ра́ма v ра́мка для дзе́ркала

rebane rebane rebase rebas[t -, rebas[te rebase[id S лиси́ця -і zool (koerlaste perekond Vulpes) лиси́ця -і
rebaseid küttima полюва́ти на лиси́ць
kaval kui rebane хи́трий як лис v лиси́ця

samet samet sameti sameti[t -, sameti[te samete[id S оксами́т -у
sametist kleit оксами́това су́кня v су́кня з оксами́ту
käib siidis ja sametis хо́дить у шо́вку і оксами́ті
muru on nagu samet трава як оксамит
Liitsõnad
samet+
sametjakk оксами́товий жаке́т
sametpehme оксами́товий v м’яки́й як оксамит
sametrevolutsioon оксами́това револю́ція

siid s'iid siidi s'iidi s'iidi, s'iidi[de s'iidi[sid_&_s'iid/e S (kiudaine) (sellest valmistatud niit v lõng) (riie) (sellest materjalist riietusese) шовк -у
läikiv siid блиску́чий шовк
kunstsiid шту́чний шовк
täissiid натура́льний шовк
siidist lips шовко́ва крава́тка v крава́тка з шо́вку
lapse nahk on pehme nagu siid шкіра дити́ни м’яка́ як шовк v у дити́ни шовкови́ста шкі́ра

tamm1 t'amm tamme t'amme t'amme, t'amme[de t'amme[sid_&_t'amm/i S
1. bot (Quercus) дуб -а
lapsed korjavad tamme alt tõrusid ді́ти збира́ють під ду́бом жо́луді
tugev kui tamm си́льний як дуб
2. (tammepuit) дуб -а
peitsitud tammest mööbel ме́блі з фарбо́ваного ду́ба

vihm v'ihm vihma v'ihma v'ihma, v'ihma[de v'ihma[sid_&_v'ihm/u S дощ -у́
tugev vihm си́льний дощ
hoovihm короткоча́сний дощ
paduvihm зли́ва
äikesevihm гроза́
väljas sajab vihma надво́рі па́дає дощ
vihma valab v kallab nagu oavarrest v pangest v kapast ллє як з відра
vihm läks üle v jäi järele v lakkas дощ переста́в v скінчи́вся
marjulised jäid vihma kätte збирачі́ я́годів потра́пили під дощ
katus ei pea vihma [kinni] дах протіка́є