aastaarv +'arv arvu 'arvu 'arvu, 'arvu[de 'arvu[sid_&_'arv/e S да́та -и рік ро́ку
kuupäev ja aastaarv число́, мі́сяць і рік
hea mälu aastaarvude peale до́бра па́м’ять на да́ти
aastaarvus v aastaarvuga eksima помиля́тися/помили́тися* да́тою

abielu +elu elu elu 'ellu, elu[de elu[sid S шлюб -у одру́ження -я подру́жжя -я (naise kohta) замі́жжя -я (mehe kohta) одру́ження -я
esimene abielu пе́рший шлюб
õnnelik abielu щасли́вий шлюб щасли́ве одру́ження v замі́жжя
registreeritud abielu зареєстро́ваний шлюб
armastusabielu шлюб за коха́нням
kordusabielu повто́рний шлюб
mõistus(e)abielu шлюб v одру́ження з розраху́нку v за розраху́нком
vabaabielu циві́льний v незареєстрований шлюб
abielu sõlmima одру́жуватися/одружи́тися* бра́ти/узя́ти* шлюб бра́тися/побра́тися*
abielu kehtetus неді́йсність шлю́бу
abielumees одру́жений v жона́тий чолові́к
abielunaine замі́жня́ v одру́жена жі́нка
abielus olema {kellega} бу́ти одру́женим v одру́женою з ким бу́ти v жи́ти в шлю́бі з ким
oma abielu lahutama розрива́ти/розірва́ти* свій шлюб
meie abielu purunes наш шлюб розпа́вся
Liitsõnad
abi+elu+
abieluleping jur шлю́бний до́гові́р
abielusidemed шлю́бні v подру́жні зв’язки́
abielusuhted шлю́бні v подру́жні стосу́нки
abielutruudus подру́жня ві́рність
abielutunnistus свідо́цтво про одру́ження
abieluvoodi подру́жнє ло́же
abieluõnn подру́жнє ща́стя

agul agul aguli aguli[t -, aguli[te agule[id S (äärelinn) око́лиця -і окра́їна -и (eeslinn) передмі́стя -я
töölisagul робо́че передмі́стя v робо́ча окра́їна v робо́ча око́лиця
aguli elanikud жи́телі передмі́стя v жи́телі око́лиці
agulis elama жи́ти на око́лиці v в передмі́сті
Liitsõnad
aguli+
agulimaja буди́нок на окра́їні v на око́лиці v у передмі́сті

aim 'aim aimu 'aimu 'aimu, 'aimu[de 'aimu[sid_&_'aim/e S
1. передчуття́ -я́
õnnetuse aim передчуття́ неща́стя
2. [нея́сне́ v невира́зне] уя́влення -я
aimu andma {kellele millest} дава́ти/да́ти* кому уя́влення про що
veidike aimu mul sellest tööst on яке́сь уя́влення про цю робо́ту в ме́не є v я ма́ю
polnud neil vähimatki aimu v õrna aimugi {millest} про що у них не було́ ні v ані́ найме́ншого уя́влення
pole aimugi, kus see tänav asub уя́влення не ма́ю, де ця ву́лиця

alarm al'arm alarmi al'armi al'armi, al'armi[de al'armi[sid_&_al'arm/e S триво́га -и ґвалт -у спо́лох -у аля́рм -у
alarmi andma би́ти триво́гу v би́ти на спо́лох v би́ти на ґвалт
Liitsõnad
alarmi+
alarmisignaal аля́рмовий сигна́л
alarmisireen аля́рмова сире́на

allikas allikas allika allika[t -, allika[te allika[id S
1. (veekogu) джерело́ -а́
kuumaveeallikas гаря́че джерело́
mineraal[vee]allikas мінера́льне джерело́
puhta ning selge veega allikas джерело́ з чи́стою і прозо́рою водо́ю
allikast vett jooma пи́ти во́ду з джерела́
allikas vuliseb джерело́ дзюрчи́ть
2. piltl (lähtematerjal) (lähe, algus) (põhjustaja) джерело́ -а́
kirjalikud allikad письмо́ві джере́ла
käsikirjalised allikad рукопи́сні джере́ла
ajalooallikas істори́чне джерело́
energiaallikas джерело́ ене́ргії
infoallikas джерело́ інформа́ції
nakkusallikas джерело́ зара́ження
sissetulekuallikas джерело́ дохо́дів
toiteallikas el джерело́ жи́влення
trükiallikas друко́ване джерело́
valgusallikas джерело́ сві́тла
sain selle teada usaldusväärsest allikast я дізна́вся про це з вірогі́дних v з наді́йних джере́л
Liitsõnad
allika+
allikajärv джере́льне о́зеро
allikaoja джере́льний струмо́к
allikavesi джере́льна вода́

alus alus aluse alus[t -, alus[te aluse[id S
1. (eseme toetuspõhi, tugi) осно́ва -и підста́вка -и
betoonalus betoonist alus бето́нна осно́ва
monumendi alus осно́ва v підні́жжя монуме́нта
raadio seisab madalal alusel ра́діо стої́ть на низькі́й підста́вці
2. (lähtekoht, põhi) осно́ва -и підста́ва -и заса́да -и ба́за -и
seaduslik alus зако́нна осно́ва
hääldusalus keel артикуляці́йна ба́за
hagi alus jur підста́ва v осно́ва по́зову
lepingu alusel на підста́ві до́говору
vabatahtlikkuse alusel на доброві́льних заса́дах v осно́вах доброві́льно
uutel alustel на нови́х заса́дах v осно́вах
aluseta süüdistus необґрунто́ване v безпідста́вне звинува́чення v обвинува́чення
aluseks olema лежа́ти v бу́ти в осно́ві чого
aluseks võtma бра́ти/узя́ти* за осно́ву v як осно́ву що
alust panema {millele} дава́ти/да́ти* v кла́сти/покла́сти* поча́ток чому започаткува́ти* що заклада́ти/закла́сти* і заложи́ти* осно́ву v підва́лини v фунда́мент v підмурі́вок чого засно́вувати/заснува́ти* що
3. (teaduse v ala põhitõed) осно́ви осно́в
seadusandluse alused осно́ви законода́вства
keemia alused осно́ви хі́мії
4. (väiksem laev) су́дно́ су́дна́
merealus морське́ су́дно́
5. mat keem осно́ва -и
kolmnurga alus mat осно́ва трику́тника
orgaaniline alus keem органі́чна осно́ва
6. keel пі́дмет -а
alus ja öeldis пі́дмет і при́судок
Liitsõnad
alus+
alusheli muus основни́й звук
aluspesu спі́дня біли́зна v оде́жа біли́зна
alusseelik спі́дня спідни́ця

andma 'and[ma 'and[a anna[b 'an[tud, 'and[is 'and[ke V
1. (ulatama)
anna mulle raamat дай мені́ кни́жку
anna poisile süüa дай хло́пцеві ї́сти
haigele antakse ravimeid хво́рому даю́ть лі́ки
2. (loovutama)
jootraha andma дава́ти/да́ти* чайові́
verd andma здава́ти/зда́ти* кров
üürile andma здава́ти/зда́ти* в оре́нду
laenuks andma позича́ти/пози́чити*
altkäemaksu andma дава́ти/да́ти* хаба́р
3. (saada võimaldama, osaks saada laskma)
tööd andma дава́ти/да́ти* робо́ту
teada andma повідомля́ти/повідо́мити*
see mõte ei anna mulle ööl ega päeval rahu ця ду́мка не дає́ мені́ спо́кою ні вдень ні вночі́
annaks jumal, et kõik hästi läheks дай Бо́же, щоб все бу́ло до́бре
4. (tekitama, esile kutsuma, põhjustama)
põhjust andma дава́ти/да́ти при́від
lootust andma дава́ти/да́ти* наді́ю
läbirääkimised ei andnud tulemusi перегово́ри не да́ли результа́тів
5. (endast eraldades)
riie annab värvi ткани́на дає ко́лір
6. (tootma, produtseerima)
saaki andma дава́ти/да́ти* урожа́й
lehm annab piima коро́ва дає молоко́
7. (teatavaks tegema, teatama)
õpetusi andma повча́ти/повчи́ти*
nõu andma дава́ти/да́ти* пораду
[oma] nõusolekut andma дава́ти/да́ти* пора́ду
luba andma дава́ти/да́ти* до́звіл

angiin ang'iin angiini ang'iini ang'iini, ang'iini[de ang'iini[sid_&_ang'iin/e S med ангі́на -и
rinnaangiin стенокарді́я грудна́ жа́ба розм.
lapsed jäid angiini ді́ти захворі́ли на ангі́ну

armastama armasta[ma armasta[da armasta[b armasta[tud V люби́ти люблю́, лю́биш
lapsi armastama люби́ти діте́й
oma emakeelt armastama люби́ти сво́ю рі́дну мо́ву
out muusikat armastama люби́ти му́зику
vaikust armastama люби́ти ти́шу
out korda armastama люби́ти поря́док
lapsed armastavad magusat ді́ти лю́блять со́лодощі
out mänd armastab liivast maad сосна́ лю́бить піско́вий ґрунт
armastan laulda ja tantsida я люблю́ співа́ти і танцюва́ти
hellalt armastav ema ні́жно лю́бляча ма́ти
meie armastatud õpetaja наш улю́блений вчи́тель

asi asi asja 'asja 'asja, 'asja[de 'asja[sid_&_'asj/u S
1. (ese) (aine, materjal) (teos) річ ре́чі
ilus asi га́рна річ
hädavajalik asi вкрай v укра́й необхі́дна річ
isiklikud asjad особи́сті ре́чі
mänguasi і́грашка v за́бавка
tarbeasi річ v предме́т щоде́нного v повсякде́нного вжи́тку
väärtasi ці́нна річ
asju kokku panema пакува́ти v спако́вувати/спакува́ти* ре́чі
mis asi see on? що це таке́?
2. (asjatoimetus) (lugu) (olukord) (nähtus) спра́ва -и ді́ло розм. -а
see on minu isiklik asi це моя́ особи́ста спра́ва
ametiasi службо́ва спра́ва
eraasi прива́тна спра́ва
harjumusasi harjumuse asi зви́чка, зви́чай
imeasi чу́до, ди́во
kriminaalasi jur криміна́льна спра́ва
maitseasi спра́ва сма́ку
peaasi основна́ v головна́ спра́ва
pisiasi дрібни́ця
rahaasjad грошові́ спра́ви
asja sisusse tungima вника́ти/вни́кнути* у суть спра́ви
asi on keerulisem, kui arvasime спра́ва складні́ша ніж ми вважа́ли
asi on otsustatud спра́ву ви́рішено
milles asi seisab v on? у чо́му спра́ва?
see ei puutu asjasse це не стосу́ється спра́ви
mind see asi ei puuduta ця спра́ва мене́ не стосу́ється
asja tõsiselt võtma серйо́зно ста́витися до спра́ви
ta tunneb asja він зна́є цю спра́ву
tal on kõigega asja kõnek йому́ до всьо́го є ді́ло
mis see sinu asi on kõnek яке́ тобі́ ді́ло
see pole sinu asi kõnek це не твоя́ спра́ва
ära topi nina võõrastesse asjadesse не сунь v не пхай свого́ но́са в чужі́ спра́ви
asi läks suure kella külge спра́ва набу́ла ро́зголосу
asjad on halvasti спра́ви ке́пські v пога́ні
asju ajama v õiendama нала́годжувати/нала́годити* спра́ви
asi edeneb спра́ва просува́ється
asi läks niikaugele, et ... спра́ва зайшла́ так дале́ко, що ...
selle asjaga pole kiiret з ціє́ю спра́вою не спі́шно
asume kohe asja juurde відра́зу бере́мося до спра́ви
ta on iga asja peale mees він ма́йстер на всі ру́ки
mul on sinu juurde asja у ме́не до те́бе спра́ва
selles asi ongi у то́му то й спра́ва v ді́ло
3. (põhjus, vajadus) спра́ва -и
kas tulid asja pärast? ти прийшо́в у спра́ві?
mis asja sa siin teed? що ти тут ро́биш?
4. kõnek (loomulike vajaduste õiendamise kohta) потре́ба -и нужда́ -и
asjal käima справля́ти потре́бу v нужду́

aus 'aus 'ausa 'ausa[t -, 'ausa[te 'ausa[id Adj
1. (tõemeelne, õiglane, kohusetruu) че́сний -а, -е справедли́вий -а, -е
aus inimene че́сна люди́на
aus töötaja че́сний працівни́к
aus kriitika справедли́ва кри́тика
aus ülestunnistus че́сне зізна́ння
ausad silmad че́сні о́чі
ausate kavatsustega з че́сними на́мірами
see polnud sinust aus це не бу́ло че́сно з тво́го бо́ку
ausat elu elama жи́ти че́сним життя́м
2. kõnek (korralik, tubli, väärt) поря́дний, присто́йний -а, -е

bassein bass'ein basseini bass'eini bass'eini, bass'eini[de bass'eini[sid_&_bass'ein/e S (veemahuti) (ujula) (maavarade ladestusala) (vesikond) басе́йн -у
põlevkivibassein сла́нцевий басе́йн
settebassein відсті́йний басе́йн відсті́йник
sisebassein кри́тий басе́йн
ujumisbassein пла́вальний басе́йн
basseiniga saun ла́зня v ба́ня з басе́йном
Baikali bassein Байка́льський басе́йн
lapsed ujusid basseinis ді́ти пла́вали в басе́йні

daatum d'aatum d'aatumi d'aatumi[t -, d'aatumi[te d'aatume[id S (kalendriaeg, kuupäev) да́та -и
surmadaatum да́та сме́рті
sünnidaatum да́та наро́дження
postitamise daatum да́та відпра́влення по́штою

etendus etendus etenduse etendus[t etendus[se, etendus[te etendus/i S виста́ва -и спекта́кль -ю (vaatemäng) видо́вище -а
päevane etendus де́нна виста́ва де́нний спекта́кль
õhtune etendus вечі́рня виста́ва вечі́рній спекта́кль
estraadietendus естра́дний конце́рт
külalisetendus гастро́лі гастро́льний спекта́кль
lasteetendus дитя́ча виста́ва дитя́чий спекта́кль
teatrietendus тетра́льна виста́ва
tsirkuseetendus циркова́ виста́ва
võõrusetendus гастро́лі гастро́льний спекта́кль
etenduse algus поча́ток виста́ви
etendust andma дава́ти/да́ти* виста́ву

gaas1 g'aas gaasi g'aasi g'aasi, g'aasi[de g'aasi[sid_&_g'aas/e S
1. газ -у
looduslik gaas приро́дний газ
vulkaanilised gaasid вулкані́чні га́зи
heitgaas tehn вихлопни́й газ
kaevandusgaas руднико́вий газ
maagaas приро́дний газ
majapidamisgaas побуто́вий газ
mürkgaas отру́йний газ
naerugaas keem весели́льний газ
paukgaas keem гриму́чий газ
pisargaas сльозоточи́вий газ
puugaas tehn деревни́й газ
soogaas боло́тний газ
valgustusgaas світи́льний газ
vedelgaas рідки́й газ
vingugaas keem чадни́й газ
gaasi süütama запа́лювати/запали́ти* v влюча́ти/включи́ти* газ
gaasi andma v lisama дава́ти/да́ти* га́зу додава́ти/дода́ти* га́зу
gaasi maha võtma зме́ншувати/зме́ншити* газ
2. med га́зи -ів
kõhugaasid кишкові́ га́зи
lapsel on gaasid у дити́ни га́зи
Liitsõnad
gaas+
gaasbetoon ehit газобето́н
gaaskeevitus tehn газозва́рювання газозва́рення
gaas(i)küte га́зове опа́лення
gaaskütus га́зове па́ливо га́зове пальне́
gaaslõikamine tehn газорі́зання
Liitsõnad
gaasi+
gaasiahi га́зова піч
gaasiarvesti газомі́р га́зовий лічи́льник
gaasiballoon га́зовий бало́н газобало́н
gaasiboiler га́зова коло́нка га́зовий бо́йлер
gaasihoidla газосхо́вище
gaasijuhe газопрові́д
gaasikamber га́зова ка́мера
gaasikraan га́зовий кран
gaasilamp га́зова ла́мпа
gaasimagistraal га́зова магістра́ль
gaasimootor tehn га́зовий двигу́н газомото́р
gaasimürgi[s]tus med отру́єння га́зом
gaasiplahvatus ви́бух га́зу
gaasipliit га́зова плита́
gaasipurse mäend ви́кид га́зу
gaasipuurauk га́зова свердлови́на
gaasiseadmed га́зове устаткува́ння га́зове обла́днання га́зові при́лади
gaasitihe газонепроникни́й
gaasitoodang ви́добуток га́зу
gaasitorustik газопрові́д
gaasitööstus га́зова промисло́вість
gaasivarud запа́си га́зу
gaasivarustus газопостача́ння

garanteerima garant'eeri[ma garant'eeri[da garanteeri[b garanteeri[tud V (tagama, kindlustama) гарантува́ти -у́ю, -у́єш (garantiid andma) дава́ти/да́ти* гара́нтію руча́тися -а́юся, -а́єшся
puhkust garanteerima гарантува́ти відпочи́нок
õigusi garanteerima гарантува́ти права́
kõigile garanteeriti julgeolek всім гарантува́ли безпе́ку
edu on garanteeritud у́спіх гаранто́вано

garantii garant'ii garant'ii garant'ii[d -, garant'ii[de garant'ii[sid S гара́нтія -ї запору́ка -и пору́ка -и
täielik garantii по́вна гара́нтія
konstitutsioonilised garantiid конституці́йні гара́нтії
garantiiga kell годи́нник з гара́нтією
garantiita без гара́нтії
garantiid andma дава́ти/да́ти* гара́нтію кому ? v пору́ку за кого-що ? що-небудь руча́тися/ручи́тися* за кого-
garantiid nõudma вимага́ти гара́нтії
Liitsõnad
garantii+
garantiiaeg гаранті́йний те́рмін
garantiikiri jur гаранті́йний лист
garantiiremont гаранті́йний ремо́нт

info info info info[t -, info[de info[sid S, ka informatsioon (teave) інформа́ція -ї відо́мості мн.
täpne info то́чна інформа́ція то́чні відо́мості
põhjalik info дета́льна інформа́ція
ühekülgne info однобі́чна інформа́ція
poolik info непо́вна v недоста́тня інформа́ція
väär info неправди́ва v непра́вильна інформа́ція
mitteusaldusväärne info недостові́рна інформа́ція
operatiivinfo операти́вна інформа́ція
patendiinfo пате́нтна інформа́ція
tehnikainfo техні́чна інформа́ція
infot andma дава́ти/да́ти* інформа́цію
infot töötlema опрацьо́вувати/опрацюва́ти* інформа́цію
Liitsõnad
info+
infoallikas джерело́ інформа́ції
infobüroo інформаці́йне бюро́ бюро́ інформа́ції інформбюро́
infoedastus переда́ча інформа́ції
infokanal інформаці́йний кана́л
infokandja tehn носі́й інформа́ції
infokeskus інформаці́йний центр
infoleht інформаці́йний лист v бюлете́нь
infosalvestus info за́пис інформа́ції
infosüsteem інформаці́йна систе́ма систе́ма інформа́ції
infotalitus інформаці́йна слу́жба
infovahetus о́бмін інформа́цією
infoühik одини́ця інформа́ції

intervjuu intervj'uu intervj'uu intervj'uu[d -, intervj'uu[de intervj'uu[sid S інтерв’ю́ незм.
intervjuud andma дава́ти/да́ти* інтерв’ю́ кому
intervjuud võtma {kellelt} інтерв’юва́ти кого бра́ти/взя́ти* інтерв’ю́ у кого
intervjuu linna peaarhitektiga інтерв’ю́ з головни́м архіте́ктором мі́ста

jooma j'oo[ma j'uu[a j'oo[b j'oo[dud, j'õ[i joo[ge juu[akse V пи́ти п’ю, п’єш (teatud hulka) випива́ти -а́ю, -а́єш (janu v isu täis) (end täis) напива́тися -а́юся, -а́єшся (peale) запива́ти -а́ю, -а́єш (vähehaaval) попива́ти -а́ю, -а́єш (veidi, mõnda aega) попи́ти -п’ю́, -п’є́ш (napsitama) випива́ти -а́ю, -а́єш (hooti) запива́ти -а́ю, -а́єш розм. (end põhja) спива́тися -а́юся, -а́єшся (end paljaks) пропива́тися -а́юся, -а́єшся
vett jooma пи́ти во́ду
istusime teed jooma ми сі́ли пи́ти чай
jõin suurte sõõmudega я пив вели́кими ковтка́ми
jooksin veel tassi kohvi я ви́пив би ще одну́ ча́шку ка́ви
anna mulle juua дай мені́ попи́ти
anna hobustele juua напі́й ко́ней
sõin putru ja jõin piima peale я ї́в ка́шу і запива́в молоко́м
jõime sünnipäevalapse terviseks ми ви́пили за здоро́в’я імени́нника
joodi sinasõprust пи́ли на брудерша́фт
ta mees joob kõvasti її́ чолові́к си́льно п’є

kits k'its kitse k'itse k'itse, k'itse[de k'itse[sid_&_k'its/i S
1. (koduloom) коза́ -и́
kodukits zool (Capra hircus) коза́ сві́йська
piimakits моло́чна коза́
kitsi pidama трима́ти кіз
kits mökitab коза́ ме́кає
2. (metskits) козу́ля -і косу́ля -і ди́ка коза́
nägin metsas kitse я ба́чив у лі́сі козу́лю v косу́лю
3. sport (võimlemisriist) козе́л -зла́ коби́лка -и
üle kitse hüppama стриба́ти/стрибну́ти* че́рез козла́
Liitsõnad
kitse+
kitsehabe цапи́на борі́дка
kitsejuust ко́зячий сир
kitsekari ко́зяче ста́до ко́зяча ота́ра ста́до кіз ота́ра кіз
kitsekarjane kitsekarjus ко́зячий пасту́х
kitsekasvatus козівни́цтво
kitsepiim ко́зяче молоко́
kitsevill ко́зяча во́вна v шерсть

klaas kl'aas klaasi kl'aasi kl'aasi, kl'aasi[de kl'aasi[sid_&_kl'aas/e S
1. (habras aine) (sellest plaat v lääts) скло скла ши́бка -и ске́льце -я
kildumatu klaas безоско́лкове скло
kuulikindel klaas бронескло куленепробивне́ скло
kuumakindel klaas жаростійке́ v термостійке́ скло
läbipaistev klaas прозо́ре скло
optiline klaas опти́чне скло
orgaaniline klaas органі́чне скло
paks klaas товсте́ скло
tulekindel klaas вогнетривке́ скло
õhuke klaas тонке́ скло
aknaklaas віко́нне скло
kaitseklaas захисне́ скло
lambiklaas ла́мпове скло
mattklaas ма́тове скло
peegliklaas дзерка́льне скло
piimklaas моло́чне скло
prilliklaas окуля́рне скло скло v лі́нза для окуля́рів
sardklaas армо́ване скло
suitsuklaas димча́сте скло
suurendusklaas збі́льшувальне скло лу́па
tahvelklaas листове́ скло
tuuleklaas вітрове́ скло
vesiklaas рідке́ скло
vitriiniklaas вітри́нне скло
klaasist nõud по́суд зі скла скляни́й по́суд
klaasidega kapp за́склена ша́фа
akendele klaase ette panema {millele} вставля́ти/вста́вити* шибки́ у ві́кна скли́ти ві́кна
aknal läks klaas katki ши́бка у вікні́ розби́лася
2. (jooginõu) скля́нка -и (napsiklaas, pits) ча́рка -и (pokaal) ке́лих -а бока́л -а фуже́р -а
joogiklaas скля́нка [для пиття́]
kokteiliklaas скля́нка v ке́лих для кокте́йлю
piimaklaas скля́нка молока́
šampanjaklaas ке́лих v бока́л v фуже́р для шампа́нського
õlleklaas пивни́й ку́холь
klaasist jooma пи́ти зі скля́нки
klaase kokku lööma цо́катися/цо́кнутися* з ким
terviseks klaasi tõstma {kelle} підніма́ти/підня́ти* ке́лих v бока́л за здоро́в’я кого пи́ти/ви́пити* за чиє здоро́в’я
Liitsõnad
klaas+
klaasanum скляна́ посу́дина
klaashelmes скляна́ намисти́на
klaaskapp скляна́ ша́фа
klaaspaber скляни́й папі́р
klaaspurk скляна́ ба́нка скляни́й сло́їк
klaastaara скляна́ та́ра склота́ра
klaasuks скляні́ две́рі
klaasvaas скляна́ ва́за
klaasvatt tehn склова́та
Liitsõnad
klaasi+
klaasikild ула́мок v оско́лок скла
klaasiklirin дзе́нькіт v бря́зкіт скла
klaasikunst худо́жнє склоро́бство v скловиробни́цтво
klaasilihvija шліфува́льник v шліфува́льниця скла
klaasilihvimine шліфува́ння скла
klaasiliiv скляни́й пісо́к
klaasilõikaja склорі́з рі́зальник скла
klaasilõikur склоріз інструме́нт для рі́зання скла
klaasimaal живо́пис на склі
klaasinuga склорі́з інструме́нт для рі́зання скла
klaasinäitus ви́ставка скла
klaasipuhuja склоду́в
klaasivabrik скляни́й заво́д склозаво́д

kodakondsus kodak'ondsus kodak'ondsuse kodak'ondsus[t kodak'ondsus[se, kodak'ondsus[te kodak'ondsus/i_&_kodak'ondsuse[id S jur громадя́нство -а
kodakondsuseta isik осо́ба без громадя́нства
kodakondsusest lahkumine v loobumine ви́хід із громадя́нства
kodakondsust andma {kellele} дава́ти/да́ти* громадя́нство кому
Ukraina kodakondsusse astuma прийма́ти/прийня́ти* украї́нське громадя́нство
kodakondsust vahetama змі́нювати/зміни́ти* громадя́нство
kodakondsust ära võtma {kellelt} позбавля́ти/позба́вити* кого громадя́нства

kunst1 k'unst kunsti k'unsti k'unsti, k'unsti[de k'unsti[sid_&_k'unst/e S
1. (loov inimtegevus) мисте́цтво -а
abstraktne kunst абстра́ктне мисте́цтво
kujutav kunst образотво́рче мисте́цтво
kaunid kunstid образотво́рчі мисте́цтва й му́зика кра́сні мисте́цтва розм.
antiikkunst анти́чне мисте́цтво
dekoratiivkunst декорати́вне мисте́цтво
ehituskunst будіве́льне мисте́цтво архітекту́ра
filmikunst кіномисте́цтво кінематогра́фія
helikunst музи́чне мисте́цтво му́зика
juveelikunst ювелі́рне мисте́цтво
lavakunst сцені́чне мисте́цтво
monumentaalkunst монумента́льне мисте́цтво
nüüdiskunst суча́сне мисте́цтво
tarbekunst прикладне́ мисте́цтво
teatrikunst театра́льне мисте́цтво
Madalmaade kunst мисте́цтво Нідерла́ндів
2. (oskus, meisterlikkus) мисте́цтво -а умі́ння (вмі́ння) -я майсте́рність -ності
armukunst мисте́цтво коха́ння
arstikunst мисте́цтво лікува́ння умі́ння лікува́ти
elukunst мисте́цтво жи́ти v життя́
sõjakunst військо́ве́ v воє́нне мисте́цтво
riigi valitsemise kunst мисте́цтво керува́ти держа́вою
õlle pruulimise kunst мисте́цтво пивоварі́ння
3. out (nõks, nipp) ви́верт -у (nõia-) чаклу́нство -а ма́гія -ї
Liitsõnad
kunsti+
kunsti[aja]loolane мистецтвозна́вець істо́рик мисте́цтва
kunstiajalooline худо́жньо-істори́чний
kunsti[aja]lugu істо́рія мисте́цтва
kunstiakadeemia акаде́мія мисте́цтв
kunstiala вид мисте́цтва
kunstianne худо́жній тала́нт
kunstielamus худо́жнє v естети́чне вра́ження
kunstiese предме́т мисте́цтва худо́жній ви́ріб
kunstifestival фестива́ль мисте́цтва
kunstifilosoofia філосо́фія мисте́цтва
kunstigalerii худо́жня галере́я
kunstiharidus худо́жня осві́та
out kunstiharrastaja люби́тель мисте́цтва
kunstiharrastus захо́плення мисте́цтвом
kunstiharu га́лузь v вид мисте́цтва
kunstihoone Буди́нок худо́жника
kunstihuvi інтере́с v ціка́вість до мисте́цтва заціка́влення мисте́цтвом
kunstihuviline (1) яки́й ціка́виться v захо́плюється мисте́цтвом (2) люби́тель мисте́цтва
kunstiinstituut худо́жній інститу́т
out kunstikavatsus худо́жній за́сіб v прийо́м
kunstikogu коле́кція v зібра́ння тво́рів мисте́цтва
kunstikoguja колекціоне́р тво́рів мисте́цтва
kunstikool худо́жня шко́ла худо́жнє учи́лище
kunstikriitika худо́жня v мистецтвозна́вча кри́тика
kunstiküps худо́жній худо́жньо доскона́лий
out kunstiküpsus худо́жність худо́жня доскона́лість
kunstiliik вид v рід мисте́цтва
kunstilooming худо́жня тво́рчість
kunstimaitse худо́жній v мисте́цький смак
kunstimeisterlikkus худо́жня майсте́рність
kunstimetseen покрови́тель мисте́цтв мецена́т
kunstimuuseum худо́жній музе́й музе́й образотво́рчого мисте́цтва
kunstimälestis мисте́цька па́м’ятка па́м’ятка мисте́цтва
kunstinädal ти́ждень мисте́цтва
kunstinäitus худо́жня ви́ставка
kunstipõld piltl мисте́цька ни́ва мисте́цька ца́рина
kunstipärand мисте́цька спа́дщина
kunstiraamat кни́жка про мисте́цтво
kunstirahvas kõnek лю́ди мисте́цтва
kunstirööv ви́крадення предме́ту v тво́ру v предме́тів v тво́рів мисте́цтва
kunstisalong худо́жній сало́н
kunstistiil худо́жній стиль
kunstisuund на́прям у мисте́цтві
kunstisõber люби́тель мисте́цтва
kunstisündmus мисте́цька поді́я поді́я у мисте́цтві
kunstitaju худо́жнє сприйняття́
kunstitase худо́жній v мисте́цький рі́вень
kunstitegelane дія́ч мисте́цтв
kunstitempel piltl храм мисте́цтва
kunstiteooria тео́рія мисте́цтва
kunstiteoreetik спеціалі́ст з тео́рії мисте́цтва
kunstiteos твір мисте́цтва мисте́цький твір
out kunstitoode твір мисте́цтва худо́жній твір v ви́ріб
kunstitundja знаве́ць мисте́цтва
out kunstitäius худо́жня доскона́лість
kunstitöö твір мисте́цтва худо́жній твір
kunstivara худо́жні скарби́ скарби́ мисте́цтва
kunstivool те́чія v на́прям у мисте́цтві
out kunstivõte худо́жній прийо́м
kunstiväärtus худо́жня ці́нність v ва́ртість
kunstiväärtused худо́жні ці́нності v скарби́ скарби́ мисте́цтва
kunstiõpetus ped образотво́рче мисте́цтво
kunstiüliõpilane студе́нт худо́жнього ви́шу

käsi käsi k'äe k'ä[tt k'ä[tte, kä[te käsi S рука́ -и́
parem käsi пра́ва рука́
vasak käsi лі́ва рука́
külmast kanged käed заме́рзлі v закля́клі v закоцю́блі ру́ки
osavad käed умі́лі v вмі́лі ру́ки
õnnelik käsi щасли́ва рука́
kätt suruma [tervitamisel] поти́скувати/поти́снути* v потиска́ти/поти́снути* ру́ку кому
kindaid kätte panema одяга́ти/одягти*́ v одягну́ти*, вдяга́ти/вдягти* v вдягну́ти*, удяга́ти/удягти*́ v удягну́ти* рукави́ці
käest kinni hoidma {kellel} трима́ти за ру́ку кого v трима́тися за ру́ку з ким
käest lahti laskma {kellel} відпуска́ти/відпусти́ти* чию ру́ку
käe alt kinni võtma {kellel} бра́ти під ру́ку кого
õllekann käis käest kätte ку́холь пи́ва йшов v ішо́в з рук в ру́ки v ходи́в по ко́лу
pillasin kausi käest я ви́пустив ми́ску з рук
lapsed plaksutasid käsi ді́ти плеска́ли в доло́ні
lehvitab hüvastijätuks kätt v käega він маха́є на проща́ння руко́ю
käed eemale! ру́ки геть!
poiss on nüüd heades kätes хло́пець v па́рубок v юна́к тепе́р у до́брих рука́х
tegutsemiseks jäeti vabad käed залиши́ли ві́льні ру́ки для дій
palus vanematelt tütre kätt він попроси́в у батькі́в руки́ дочки́
kuidas käsi käib? як спра́ви?
Liitsõnad
käe+
käekell нару́чний годи́нник
Liitsõnad
käsi+
käsimüük (1) (apteegis) ручни́й про́даж (2) (käest kätte) про́даж з рук
käsipagas ручни́й бага́ж v ручна́ покла́жа
käsipidur ручне́ гальмо́
Liitsõnad
käte+
kätekreem крем для рук

köha köha köha köha -, köha[de köha[sid S ка́шель -шлю
kuiv köha сухи́й ка́шель
märg köha lahtine köha воло́гий ка́шель
nõrk köha слабки́й ка́шель
raiuv köha га́вкаючий ка́шель
köha tuleb peale ка́шель напада́є
lapsed on köhas ja nohus ді́ти з ка́шлем і не́житем
Liitsõnad
köha+
köhahoog при́ступ ка́шлю
köhakompvek цуке́рка від ка́шлю
köharavim köharohi лі́ки від ка́шлю
köhatabletid табле́тки від ка́шлю
köhatilgad кра́плі від ка́шлю

lahus2 lahus Adv (eraldi) окре́мо, відокре́млено, роз’є́днано, на́різно, по́різно
lahus elama жи́ти окре́мо

lai l'ai laia l'aia l'aia, l'aia[de l'aia[sid_&_l'ai/u Adj
1. широ́кий -а, -е (avar) просто́рий -а, -е (lohmakas) вайлува́тий -а, -е розва́лькуватий -а, -е
lai tänav широ́ка ву́лиця
laiad õlad широ́кі пле́чі
laia äärega kübar капелю́х із широ́кими кри́сами v поля́ми
lai kleit широ́ка су́кня v широ́ке пла́ття
lai naeratus широ́ка у́смі́шка v по́смішка
sajab laia lund паде́ лапа́тий сніг
laia silmaringiga inimene люди́на з широ́ким кругозо́ром
läks laia maailma він пішо́в у світ широ́кий
2. kõnek (maneeride, käitumise kohta: suureline, tähtis, praaliv)
laia elu elama жи́ти на широ́ку но́гу

laps l'aps lapse l'as[t -, las[te l'aps[i S дити́на -и
vastsündinud laps новонаро́джена дити́на; новонаро́джений, новонаро́джена
terve laps здоро́ва дити́на
kodutud lapsed бездо́мні ді́ти
lastekodulaps дити́на з дитя́чого буди́нку
linnalaps міська́ дити́на
maalaps сільська́ дити́на
vallaslaps позашлю́бна дити́на
lapse füüsiline ja vaimne areng фізи́чний і духо́вний ро́звиток дити́ни
lapsest peast v lapsena mängisime koos у дити́нстві ми гра́лися ра́зом
lapsest saadik з дити́нства
lapsed käivad lasteaias ді́ти хо́дять у дитя́чий садо́к
ta ootab last вона́ чека́є дити́ну
tal sündis laps у не́ї народи́лася дити́на
ema imetab v toidab last ма́ти году́є дити́ну грудьми́
Liitsõnad
lapse+
lapsevanker дитя́чий візо́к
Liitsõnad
laste+
lasteajakiri дитя́чий журна́л, журна́л для діте́й
lastearst дитя́чий лі́кар, педіа́тр
lasteasutus дитя́чий за́клад
lastebassein дитя́чий басе́йн
lasteetendus дитя́ча виста́ва, виста́ва для діте́й
lastefilm дитя́чий фільм, фільм для діте́й
lastehaigla дитя́ча ліка́рня
lastehaigused дитя́чі хворо́би
lastekirjandus дитя́ча літерату́ра
lastekirjanik дитя́чий письме́нник
lastekodu дитя́чий буди́нок
lastekoor дитя́чий хор
lastemuusikakool дитя́ча музи́чна шко́ла
lastepolikliinik дитя́ча поліклі́ніка
lasteraamat дитя́ча кни́жка, кни́жка для діте́й
lastesaade дитя́ча переда́ча, переда́ча для діте́й
lastetoetus допомо́га на дити́ну

lasteaed +'aed aia 'aeda 'aeda, 'aeda[de 'aeda[sid_&_'aed/u S дитя́чий садо́к -дка́
lapsed käivad lasteaias ді́ти хо́дять у дитя́чий садо́к
Liitsõnad
laste+aia+
lasteaiakasvataja вихова́тель, вихова́телька дитя́чого садка́

lootus l'ootus l'ootuse l'ootus[t l'ootus[se, l'ootus[te l'ootus/i_&_l'ootuse[id S наді́я -ї (ootus) сподіва́ння -я очі́кування -я
asjatud lootused даре́мні сподіва́ння
salajane lootus потає́мна наді́я
pääsemislootus наді́я на поряту́нок
võidulootus наді́я на перемо́гу
ei tohi lootust kaotada не мо́жна втрача́ти наді́ю
ta ei õigustanud meie lootusi він не ви́правдав на́ших сподіва́нь
lootused varisesid kokku наді́ї заги́нули v пропа́ли
sa võtsid mult viimase lootuse ти забра́в у ме́не оста́нню наді́ю
ei julge v ei või mingit lootust anda я не смі́ю дава́ти v не мо́жу да́ти нія́кої наді́ї
kas ta paraneb, kas on lootust? чи є ще наді́я, що він ви́дужає?
meie uus lootus kaugushüppes на́ша нова́ наді́я у стрибка́х в довжину́

luba luba l'oa luba -, luba[de luba[sid_&_lub/e S (nõusolek) до́звіл -волу (õigus, voli) пра́во -а (pääsik) про́пуск -у kõnek (juhi-) права́ мн. прав
elamisluba до́звіл на прожива́ння, по́свідка на прожива́ння
eriluba особли́вий v спеціа́льний до́звіл
juhiluba посві́дчення водія́
sissesõiduluba до́звіл на в’ї́зд
luba küsima пита́ти/спита́ти* до́зволу
luba andma дава́ти/да́ти* до́звіл
luba taotlema добива́тися/доби́тися* до́зволу
võttis raamatu luba küsimata він взяв кни́жку не спита́вши до́зволу v він взяв кни́жку без до́зволу
tunnist võib lahkuda ainult õpetaja loaga v loal з уро́ку мо́жна піти́ лише́ з до́зволу вчи́теля
tal võeti load aastaks ära у нь́ого забра́ли v відібра́ли права́ на рік

lubadus lubadus lubaduse lubadus[t lubadus[se, lubadus[te lubadus/i S обіця́нка -и сло́во -а
lubadust andma дава́ти/да́ти* обіця́нку v сло́во
lubadust täitma вико́нувати/ви́конати* обіця́нку, дотри́муватися/дотри́матися* сло́ва v обіця́нки
ega sa pole oma lubadust unustanud? ти не забу́в про свою́ обіця́нку?
ta taganes oma lubadusest він пору́шив свою́ обіця́нку
lubadusi on raske pidada обіця́нок ва́жко дотри́муватися

lõhn l'õhn lõhna l'õhna l'õhna, l'õhna[de l'õhna[sid_&_l'õhn/u S
1. за́пах -у арома́т -у па́хощі мн. -ів
hea lõhn га́рний за́пах
halb lõhn пога́ний за́пах
tugev lõhn си́льний за́пах
terav lõhn го́стрий за́пах
uimastav lõhn п’янки́й за́пах v арома́т
higilõhn за́пах по́ту
kevadelõhn весня́ний арома́т v арома́т v па́хощі весни́ v арома́т весни́
kohvilõhn за́пах ка́ви
kõdulõhn за́пах перегно́ю
kõrbelõhn за́пах га́ру v горі́лого
lillelõhn за́пах кві́тів
suitsulõhn за́пах ди́му
toidulõhn за́пах їди́ v ї́жі
tubakalõhn тютюно́вий за́пах v за́пах тютюну́
viinalõhn за́пах горі́лки
kui isuäratav lõhn! яки́й апети́тний за́пах
koer tunneb hästi lõhna соба́ка v пес до́бре відчува́є за́пах
nina on kinni, lõhna ei tunne ніс закла́дений, не відчува́ю за́паху
koer oli meid lõhna järgi üles otsinud соба́ка v пес знайшо́в нас по за́паху
2. (alkoholilõhna kohta) за́пах алкого́лю

maasikas maasikas maasika maasika[t -, maasika[te maasika[id S bot (püsiktaim Fragaria) суни́ця -і
aedmaasikas bot (Fragaria ananassa) садо́ва полуни́ця
metsmaasikas bot (Fragaria vesca) лісова́ суни́ця
lapsed läksid maasikale ді́ти пішли́ по суни́ці

mari2 mari marja m'arja m'arja, m'arja[de m'arja[sid_&_m'arj/u S (taimede vili) я́года -и
söödavad marjad їстівні́ я́годи
mittesöödavad marjad неїстівні́ я́годи
magusad marjad соло́дкі я́годи
hapud marjad ки́слі я́годи
metsamarjad лісові́ я́годи
marju korjama збира́ти я́годи
lapsed läksid marjule ді́ти пішли́ по я́годи
käisime marjul ходи́ли по я́годи
Liitsõnad
marja+ out (taimede vilja kohta)
Liitsõnad
marja+ out zool

mina mina minu m'in[d -, minu[sse minu[s minu[st minu[le minu[l minu[lt minu[ks minu[ni minu[na minu[ta minu[ga Pron mina mina mina -, mina[de mina[sid S, ka ma
1. (rõhulises asendis: mina) (rõhutus asendis: ma) я мене́ (у ме́не), мені́, мно́ю, (на) ме́ні
mina tulen ka kaasa я теж піду́ з ва́ми
Mati on minu vend Ма́ті – мій брат
see raamat on minu oma це моя́ кни́жка
mind ei olnud kodus мене́ не було́ вдо́ма
mis te minust tahate? чого́ ви від ме́не хо́чете?
ah, mis nüüd mina! ах, та що я!
lapsed on minusse [läinud] ді́ти удали́ся v вдали́ся у ме́не
2. (inimese olemuse kohta) я невідм.
autorimina а́вторське „я”
ta lähtub omaenese minast він відшто́вхується від свого́ вла́сного я
ta kaotas oma mina він втра́тив вла́сне „я”

märkima m'ärki[ma m'ärki[da märgi[b märgi[tud V
1. (tähistamiseks märki tegema v panema) познача́ти -а́ю, -а́єш відміча́ти -а́ю, -а́єш (ära, ette) розміча́ти -а́ю, -а́єш (tähistama) відзнача́ти -а́ю, -а́єш
linnad on kaardile märgitud міста́ позна́чені на ма́пі
õpilase puudumine märgitakse klassipäevikusse відсу́тність у́чня познача́ють у кла́сному журна́лі
märkisin kõik taskuraamatusse я відмі́тив все у записнику́
sünniaega pole siin märgitud тут не відзна́чена да́та наро́дження
2. (tähiseks olema, tähendama, tähistama) означа́ти -а́ю, -а́єш познача́ти -а́ю, -а́єш
pluss märgib positiivset suurust плюс означа́є позити́вну величину́
noogutus märgib jaatust киво́к познача́є v означа́є зго́ду
3. (nentima, mainima) відміча́ти -а́ю, -а́єш відзнача́ти -а́ю, -а́єш
peab märkima, et ... тре́ба v потрі́бно v необхі́дно відмі́тити, що ...
nagu eelmine sõnavõtja märkis ... так як попере́дній доповіда́ч відзна́чив ...

nõusolek +olek oleku oleku[t -, oleku[te oleku[id S зго́да -и
nõusolekut andma дава́ти/да́ти* зго́ду
noogutab nõusoleku märgiks він кива́є на знак зго́ди
andis nõusoleku kandideerida він дав зго́ду кандидува́ти v він пого́дився кандидува́ти
tema nõusolekut pole küsitud про його́ зго́ду не запи́тували v його́ зго́ди не пита́ли

näljane näljane näljase näljas[t -, näljas[te näljase[id Adj S
1. (nälga tundev) (nälgiv) голо́дний -а, -е piltl (himustav, ihkav) жа́дібний -а, -е
näljased lapsed голо́дні ді́ти
näljane nagu hunt голо́дний як вовк
õhtuks olime väsinud ja näljased на ве́чір ми були́ вто́млені і голо́дні
2. kõnek (vilets, armetu) жалюгі́дний -а, -е
paar näljast koogikest па́ра жалюгі́дних тісте́чок

part p'art pardi p'arti p'arti, p'arti[de p'arti[sid_&_p'art/e S zool (Anas) ка́чка -и ка́чур -а се́лезень -зня
kodupart сві́йська ка́чка
metspart ди́ка ка́чка
part prääksub ка́чка кря́кає v кря́че
Liitsõnad
pardi+
pardipraad пече́ня з ка́чки v сма́жена ка́чка

pilk p'ilk pilgu p'ilku p'ilku, p'ilku[de p'ilku[sid_&_p'ilk/e S (silmavaade, vaatamisviis, silmade ilme) по́гляд -у
sõbralik pilk дру́жній по́гляд
hukkamõistev pilk осу́дливий v несхва́льний v докі́рливий по́гляд
mehe uuriv pilk допи́тливий по́гляд чолові́ка
sellele ei vaadata hea pilguga це не схва́люється
meie pilgud kohtusid hetkeks на́ші по́гляди зустрі́лися на мить
ta pööras pilgu kõrvale він відві́в по́гляд
kannatasin ta pilgu välja я ви́тримав його́ по́гляд
tüdruk lõi pilgu maha ді́вчина опусти́ла о́чі v по́гляд
tõstis pilgu ajalehelt він відві́в по́гляд від газе́ти
mehed vahetasid tähendusrikkaid pilke чоловіки́ обміня́лися багатозна́чними по́глядами
lõi pilgu kellale він погля́нув v ки́нув о́ком на годи́нник
heitis pilgu üle õla він огля́нувся

põrand põrand põranda põranda[t -, põranda[te põranda[id S
1. підло́га -и
lakitud põrand лако́вана підло́га
värvitud põrand помальо́вана v пофарбо́вана підло́га
värvimata põrand нефарбо́вана підло́га
betoonpõrand бето́нна підло́га
laudpõrand laudadest põrand підло́га з до́щок v дощана́ підло́га v доща́та підло́га
parkettpõrand парке́тна підло́га
puupõrand дерев’я́на підло́га
põrandat tegema v panema виклада́ти/ви́класти* v настила́ти/насла́ти* v настеля́ти/насла́ти* підло́гу
põrandat pühkima заміта́ти/замести́* v підміта́ти/підмести́* підло́гу
vaip on põrandal ки́лим на підло́зі
võtsin v tõmbasin põranda niiske lapiga üle я проте́рла підло́гу воло́гою ганчі́ркою
2. (illegaalse tegevusega seoses) підпі́лля тільки одн. -я
põranda all elama жи́ти у підпі́ллі
revolutsionääridel tuli põranda alla minna революціоне́рам довело́ся піти́ в підпі́лля

rohi rohi rohu r'ohtu r'ohtu, r'ohtu[de r'ohtu[sid_&_r'oht/e S
1. (heintaimede üldnimetus) (rohttaimede maapealsed osad) трава́ -и́
kõrge v pikk rohi висо́ка трава́
madal rohi низька́ трава́
rohi tärkas трава́ проросла́
lambad napsavad rohtu ві́вці пощи́пують траву́
2. (umbrohi) бур’я́н -у́
aed on rohtu kasvanud сад зарі́с траво́ю
rohi kippus taimi lämmatama бур’яни́ ма́йже заглуши́ли росли́ни
3. kõnek (ravim, arstirohi) лі́ки мн. -ів van (nõia- v imerohi, võluvahend) зі́лля -я чудоді́йне зі́лля (mingi ravivõte v profülaktiline abivahend) за́сіб -собу за́соби мн. -ів
kibe rohi гіркі́ лі́ки
nohurohi лі́ки від не́житю
unerohi сноді́йний лі́карський за́сіб сноді́йне снотво́рне
rohtu [sisse] andma дава́ти/да́ти лі́ки
arst kirjutas palaviku vastu rohtu лі́кар ви́писав лі́ки від температу́ри розм. v жа́ру розм.
rohi hakkab kiiresti mõjuma ліки поді́ють шви́дко
selle haiguse vastu pole rohtu leitud від ціє́ї хворо́би не зна́йдено лі́ків
ükski rohi enam ei aidanud нія́кі лі́ки вже не допомага́ли
Liitsõnad
rohu+ out (taimedega seotud)
Liitsõnad
rohu+ out (ravimitega seoses)

suvi suvi suve suve s'uvve, suve[de suve[sid S лі́то лі́та
kuiv suvi сухе́ лі́то
vihmane suvi дощове́ лі́то
hilissuvi пі́знє лі́то
igal suvel iga suvi ко́жного лі́та v щолі́та
olen lapsena kõik oma suved maal veetnud у дити́нстві я прово́див лі́то в селі́
lapsed on suve jooksul v suvega palju kasvanud ді́ти за лі́то v впродо́вж лі́та бага́то v ду́же підросли́
ostsin suveks uue kleidi я купи́ла на лі́то нову́ су́кню
Liitsõnad
suve+
suvehooaeg лі́тній сезо́н
suvelill лі́тня кві́тка
suveolümpia лі́тня олімпіа́да
suvevaheaeg (1) лі́тні кані́кули (2) лі́тня відпу́стка
suveülikool лі́тній університе́т

sünnikuupäev да́та наро́дження

sünnipäev +p'äev päeva p'äeva p'äeva, p'äeva[de p'äeva[sid_&_p'äev/i S
1. (päev, millal keegi on sündinud) день наро́дження (päev, millal miski on loodud, rajatud) да́та заснува́ння
2. (sündimise aastapäev) день наро́дження річни́ця
juubelisünnipäev ювіле́й
viiekümnes sünnipäev п’ятидесятилі́ття
sünnipäeva pidama v pühitsema святкува́ти день наро́дження
mul on täna sünnipäev у ме́не сього́дні день наро́дження
palju õnne sünnipäevaks! віта́ю з днем наро́дження!
täna tähistab ta oma kuuekümnendat sünnipäeva сього́дні він святку́є сво́є тридцятилі́ття
mis sulle sünnipäevaks kingiti? що тобі́ подарува́ли на день наро́дження?
olime kutsutud tädi sünnipäevale ми були́ запро́шені на день наро́дження ті́тки
Liitsõnad
sünni+päeva+
sünnipäevakaart листі́вка з днем наро́дження
sünnipäevakingitus sünnipäevakink подару́нок на день наро́дження
sünnipäevalaps імени́нник
sünnipäevapidu святкува́ння дня наро́дження
sünnipäevatort торт на день наро́дження, свя́то v вечі́рка з наго́ди дня наро́дження
sünnipäevaõnnitlus привіта́ння з днем наро́дження

tamm1 t'amm tamme t'amme t'amme, t'amme[de t'amme[sid_&_t'amm/i S
1. bot (Quercus) дуб -а
lapsed korjavad tamme alt tõrusid ді́ти збира́ють під ду́бом жо́луді
tugev kui tamm си́льний як дуб
2. (tammepuit) дуб -а
peitsitud tammest mööbel ме́блі з фарбо́ваного ду́ба