aju2 aju aju aju 'ajju, aju[de aju[sid S мо́зок -зку
elektronaju електро́нний мо́зок
inimaju людськи́й мо́зок
peaaju головни́й мо́зок
seljaaju anat спинни́й мо́зок
aju on vigastatud пошко́джений v ушко́джений мо́зок
ajudega poiss kõnek хло́пець з голово́ю v ма́є до́бру го́лову голова́тий v мізкува́тий хло́пець
Liitsõnad
aju+
ajukasvaja med пухли́на головно́го мо́зку
ajukelme ajukest anat мозкова́ оболо́нка
ajukäär мозкова́ зви́вина зви́вина мо́зку
ajupõrutus med струс мо́зку
ajurünnak psühh мозкова́ ата́ка
ajutegevus füsiol мозкова́ дія́льність дія́льність мо́зку
ajutrauma med тра́вма [головно́го] мо́зку
ajutrust мозкови́й трест

armuma 'armu[ma 'armu[da 'armu[b 'armu[tud V зако́хуватися -уюся, -уєшся
poiss armus naabritüdrukusse хло́пець закоха́вся у сусі́дську ді́вчину
tüdruk on muusikasse armunud ді́вчина зако́хана у му́зику
kõrvuni armuma kõnek зако́хуватися/закоха́тися* по ву́ха розм.
armunud paar па́ра зако́ханих
armunud pilk зако́ханий по́гляд
nad on teineteisesse meeletult armunud вони́ шале́но зако́хані оди́н в о́дного

kaks k'aks kahe k'ahte_&_k'aht k'ahte, k'ahte[de k'ahte[sid Num S
1. (põhiarv) (vastava hulga, koguse kohta) (kellaaja, arvulise järjekorra kohta) (koos mees- või kesksoost sõnaga või ilma nimisõnata) два двох (naissoost sõnadega) дві двох (hulga puhul: isikut märkivate meessoost sõnadega, mitmuslike sõnadega, isikuliste asesõnade mitmusega ja paarisesemeid märkivate sõnadega) дво́є двох
kakskümmend kaks два́дцять два
kaks pluss kaks on neli два плюс два бу́де чоти́ри два дода́ти два дорі́внює чоти́ри
kaks kolmandikku дві тре́тіх
kaks tuhat дві ти́сячі
kaks miljonit два мільйо́ни
kell kaks о дру́гій годи́ні
kell on pool kaks пів на дру́гу
kaks aastat два ро́ки
kaks sõbrannat дві по́други
kaks venda два брати́ дво́є браті́в
kaks korda päevas два рази́ v дві́чі на день
2. (number 2) (hinne) (mängukaart) дві́йка -и
poiss sai matemaatikas kahe хло́пець оде́ржав дві́йку з матема́тики

kallistama kallista[ma kallista[da kallista[b kallista[tud V обійма́ти/обійня́ти* обніма́ти/обня́ти* (õrnutsema) голу́бити/приголу́бити*
poiss kallistab tüdrukut хло́пець обійма́є ді́вчину

karjuma k'arju[ma k'arju[da karju[b karju[tud V крича́ти/кри́кнути* (lõugama) репетува́ти/зарепетува́ти* розм. (täiest kõrist) горла́нити/загорла́нити* розм.
hirmu pärast karjuma крича́ти від стра́ху
südantlõhestavalt karjuma несамови́то крича́ти
kõigest väest karjuma крича́ти з усі́х сил
häält ära karjuma захри́пнути від кри́ку
poiss pistis karjuma хло́пець закрича́в
ära karju mu peale не кричи́ на ме́не
kajakad karjuvad mere kohal ча́йки крича́ть над мо́рем
karjuv laps дити́на, яка кричи́ть

käsi käsi k'äe k'ä[tt k'ä[tte, kä[te käsi S рука́ -и́
parem käsi пра́ва рука́
vasak käsi лі́ва рука́
külmast kanged käed заме́рзлі v закля́клі v закоцю́блі ру́ки
osavad käed умі́лі v вмі́лі ру́ки
õnnelik käsi щасли́ва рука́
kätt suruma [tervitamisel] поти́скувати/поти́снути* v потиска́ти/поти́снути* ру́ку кому
kindaid kätte panema одяга́ти/одягти*́ v одягну́ти*, вдяга́ти/вдягти* v вдягну́ти*, удяга́ти/удягти*́ v удягну́ти* рукави́ці
käest kinni hoidma {kellel} трима́ти за ру́ку кого v трима́тися за ру́ку з ким
käest lahti laskma {kellel} відпуска́ти/відпусти́ти* чию ру́ку
käe alt kinni võtma {kellel} бра́ти під ру́ку кого
õllekann käis käest kätte ку́холь пи́ва йшов v ішо́в з рук в ру́ки v ходи́в по ко́лу
pillasin kausi käest я ви́пустив ми́ску з рук
lapsed plaksutasid käsi ді́ти плеска́ли в доло́ні
lehvitab hüvastijätuks kätt v käega він маха́є на проща́ння руко́ю
käed eemale! ру́ки геть!
poiss on nüüd heades kätes хло́пець v па́рубок v юна́к тепе́р у до́брих рука́х
tegutsemiseks jäeti vabad käed залиши́ли ві́льні ру́ки для дій
palus vanematelt tütre kätt він попроси́в у батькі́в руки́ дочки́
kuidas käsi käib? як спра́ви?
Liitsõnad
käe+
käekell нару́чний годи́нник
Liitsõnad
käsi+
käsimüük (1) (apteegis) ручни́й про́даж (2) (käest kätte) про́даж з рук
käsipagas ручни́й бага́ж v ручна́ покла́жа
käsipidur ручне́ гальмо́
Liitsõnad
käte+
kätekreem крем для рук

laisk l'aisk laisa l'aiska l'aiska, l'aiska[de l'aiska[sid_&_l'aisk/u Adj S ліни́вий -а, -е (aeglane, pikaldane) пові́льний -а, -е
laisk poiss ліни́вий хло́пець
laisad liigutused пові́льні ру́хи
ta on laisk kirjutama він ліну́ється писа́ти

lihtne l'ihtne l'ihtsa l'ihtsa[t -, l'ihtsa[te l'ihtsa[id Adj про́сти́й -а, -е (keerukuseta) нескладни́й -а, -е (lihtsakoeline, tagasihoidlik) непримхли́вий -а, -е невиба́гливий -а, -е неперебі́рливий -а, -е
lihtne harjutus про́ста́ впра́ва
lihtne maapoiss про́сти́й сільськи́й хло́пець
lihtne käitumine про́ста́ поведі́нка
pea alati meeles need lihtsad tõed за́вжди́ пам’ята́й ці про́сті́ і́стини

lõbus lõbus lõbusa lõbusa[t -, lõbusa[te lõbusa[id Adj весе́лий -а, -е (naljakas) заба́вний -а, -е поті́шний -а, -е (rõõmus, reibas) ра́дісний -а, -е бадьо́рий -а, -е
lõbus poiss весе́лий хло́пець
lõbus kutsikas заба́вне v поті́шне цуценя́ v щеня́
lõbus seltskond весе́ле товари́ство v весе́ла компа́нія
lõbusas meeleolus у весе́лому v ра́дісному v бадьо́рому на́строї
kõigil oli väga lõbus усі́м v всім було́ ду́же ве́село

muutuma m'uutu[ma m'uutu[da m'uutu[b m'uutu[tud V змі́нюватися -ююся, -юєшся міня́тися -я́юся, -я́єшся (teisenema, muunduma) перетво́рюватися -ююся, -юєшся (teistsuguseks) змі́нюватися -ююся, -юєшся (põhjalikult) перетво́рюватися -ююся, -юєшся
halvemaks muutuma змі́нюватися/зміни́тися* на гі́рше
asi muutus segasemaks спра́ва ускла́днилася
poiss on mehisemaks muutunud хло́пець змужні́в
õues on muutunud soojemaks надворі́ потеплі́шало
olukord muutus pidevalt стано́вище пості́йно міня́лося v змі́нювалося
tuule suund muutus на́прям v на́прямок ві́тру зміни́вся
miski pole ta elus muutunud у його́ житті́ нічо́го не зміни́лося

noormees +m'ees mehe m'ees[t -, mees[te meh/i S юна́к -а́ па́рубок -бка хло́пець -пця
noormehed ja neiud хло́пці і дівча́та