asi asi asja 'asja 'asja, 'asja[de 'asja[sid_&_'asj/u S
1. (ese) (aine, materjal) (teos) річ ре́чі
ilus asi га́рна річ
hädavajalik asi вкрай v укра́й необхі́дна річ
isiklikud asjad особи́сті ре́чі
mänguasi і́грашка v за́бавка
tarbeasi річ v предме́т щоде́нного v повсякде́нного вжи́тку
väärtasi ці́нна річ
asju kokku panema пакува́ти v спако́вувати/спакува́ти* ре́чі
mis asi see on? що це таке́?
2. (asjatoimetus) (lugu) (olukord) (nähtus) спра́ва -и ді́ло розм. -а
see on minu isiklik asi це моя́ особи́ста спра́ва
ametiasi службо́ва спра́ва
eraasi прива́тна спра́ва
harjumusasi harjumuse asi зви́чка, зви́чай
imeasi чу́до, ди́во
kriminaalasi jur криміна́льна спра́ва
maitseasi спра́ва сма́ку
peaasi основна́ v головна́ спра́ва
pisiasi дрібни́ця
rahaasjad грошові́ спра́ви
asja sisusse tungima вника́ти/вни́кнути* у суть спра́ви
asi on keerulisem, kui arvasime спра́ва складні́ша ніж ми вважа́ли
asi on otsustatud спра́ву ви́рішено
milles asi seisab v on? у чо́му спра́ва?
see ei puutu asjasse це не стосу́ється спра́ви
mind see asi ei puuduta ця спра́ва мене́ не стосу́ється
asja tõsiselt võtma серйо́зно ста́витися до спра́ви
ta tunneb asja він зна́є цю спра́ву
tal on kõigega asja kõnek йому́ до всьо́го є ді́ло
mis see sinu asi on kõnek яке́ тобі́ ді́ло
see pole sinu asi kõnek це не твоя́ спра́ва
ära topi nina võõrastesse asjadesse не сунь v не пхай свого́ но́са в чужі́ спра́ви
asi läks suure kella külge спра́ва набу́ла ро́зголосу
asjad on halvasti спра́ви ке́пські v пога́ні
asju ajama v õiendama нала́годжувати/нала́годити* спра́ви
asi edeneb спра́ва просува́ється
asi läks niikaugele, et ... спра́ва зайшла́ так дале́ко, що ...
selle asjaga pole kiiret з ціє́ю спра́вою не спі́шно
asume kohe asja juurde відра́зу бере́мося до спра́ви
ta on iga asja peale mees він ма́йстер на всі ру́ки
mul on sinu juurde asja у ме́не до те́бе спра́ва
selles asi ongi у то́му то й спра́ва v ді́ло
3. (põhjus, vajadus) спра́ва -и
kas tulid asja pärast? ти прийшо́в у спра́ві?
mis asja sa siin teed? що ти тут ро́биш?
4. kõnek (loomulike vajaduste õiendamise kohta) потре́ба -и нужда́ -и
asjal käima справля́ти потре́бу v нужду́

kurss k'urss kursi k'urssi k'urssi, k'urssi[de k'urssi[sid_&_k'urss/e S (suund) (koos) maj (väärtpaberite börsihind) курс -у
otsekurss mer прями́й курс
vahetuskurss maj обмі́нний курс
dollari kurss maj курс до́лара
aktsiate kurss maj курс а́кцій
kurss paremale mer lenn курс v на́прям право́руч
kursist kõrvale kalduma mer lenn відхиля́тися/відхили́тися* від ку́рсу збива́тися/зби́тися* v схо́дити/зійти́* з ку́рсу
kurssi kontrollima mer lenn звіря́ти/зві́рити* курс
kurssi muutma mer lenn змі́нювати/зміни́ти* курс
laev peab v hoiab kurssi lõunasse корабе́ль трима́є курс на пі́вдень
kaater võttis kursi saarele ка́тер взяв курс на о́стрів
lennuk võtab kursi Riiale літа́к бере́ курс на Ри́гу
raha vahetati ametliku kursi järgi гро́ші обміня́ли за офіці́йним ку́рсом
Liitsõnad
kursi+
kursijoon mer лі́нія ку́рсу
kursimuutus mer змі́на ку́рсу
kursivahe maj ку́рсова різни́ця

kõrv k'õrv kõrva k'õrva k'õrva, k'õrva[de k'õrva[sid_&_k'õrv/u S (kuulmiselund) ву́хо -а, м. (у) -сі, мн. ву́ха, вух
parem kõrv пра́ве ву́хо
väikesed kõrvad мале́нькі ву́ха
keskkõrv anat сере́днє ву́хо
sisekõrv anat вну́трішнє ву́хо
väliskõrv anat зо́внішнє ву́хо
kõrv valutab ву́хо боли́ть
kõrv jookseb mäda kõrvast tuleb mäda з ву́ха йде v тече́ гній
ta on ühest kõrvast kurt він глухи́й на одне́ ву́хо
sosistas talle midagi kõrva він шепну́в йому́ щось на ву́хо
Liitsõnad
kõrva+
kõrvalest anat вушна́ ра́ковина
kõrvaloputus med промива́ння ву́ха
kõrvatilgad вушні́ кра́плі

mispärast +pärast Adv
1. (mis põhjusel, miks, mistõttu, milleks) чому́ v че́рез що
mispärast sa ei tulnud? чому́ ти не прийшо́в?
sind vallandati, aga mispärast siis? тебе́ звільни́ли, але́ че́рез що?
2. (kõrvallause alguses) чому́ v че́рез що
nüüd on selge, mispärast sa alati hilined тепе́р зрозумі́ло, чому́ ти за́вжди́ запі́знюєшся
3. (koos lauselühendi v mittetäieliku kõrvallausega) чому́ v че́рез що
ta kartis meest, isegi teadmata, mispärast вона́ боя́лася чолові́ка, на́віть не зна́ючи, чому́ v че́рез що

mulje mulje m'ulje mulje[t -, mulje[te m'ulje[id S вра́ження -я
esmamulje пе́рше вра́ження
reisimuljed вра́ження від по́дорожі
üldmulje зага́льне вра́ження
esimene mulje võib petlik v ekslik olla пе́рше вра́ження мо́же бу́ти ома́нливим
püüab endast soodsat muljet jätta він стара́ється залиши́ти про се́бе приє́мне вра́ження
jaa, niisugune ehitis avaldab muljet! так, така́ буді́вля справля́є вра́ження!
mis mulje sul[le] jäi? яке́ вра́ження у те́бе скла́лося?
pärast kontserti vahetasime muljeid пі́сля конце́рту ми обміня́лися вра́женнями

perekonnanimi +nimi nime nime n'imme, nime[de nime[sid S (liignimi) прі́звище -а
abiellumisel võtab naine tavaliselt mehe perekonnanime при всту́пі у шлюб жі́нка зазвича́й бере́ прі́звище чолові́ка

pintsak pintsak pintsaku pintsaku[t -, pintsaku[te pintsaku[id S піджа́к -а́
ülikonnapintsak костю́мний піджа́к
villasest riidest pintsak піджа́к з во́вня́ної ткани́ни
see pintsak on sulle kitsas цей піджа́к завузьки́й для те́бе
pani pintsaku selga одягну́в піджа́к
käib pintsaku väel він хо́дить в одно́му піджаку́