lubama luba[ma luba[da luba[b luba[tud V
1. (luba andma) (nõustuma, soostuma) дозволя́ти -я́ю, -я́єш (võimaldama) дозволя́ти -я́ю, -я́єш (laskma) допуска́ти -а́ю, -а́єш
ema lubas lapsed õue mängima ма́ма v ма́ти дозво́лила ді́тям піти́ надвір v на подві́р’я гра́тися
kes sul lubas minu raamatut võtta? хто тобі́ дозво́лив взя́ти мою́ кни́жку?
lubage, ma aitan дозво́льте, я допоможу́
lubage mööda, palun! дозво́льте пройти́!
kui tervis lubab, sõidan homme maale якщо́ здоро́в’я дозво́лить, я пої́ду за́втра в село́
esialgsed andmed lubavad oletada, et ... попере́дні да́ні дозволя́ють припуска́ти, що ...
mida sa endale lubad! що ти собі́ дозволя́єш!
2. (lubadust andma) обіця́ти -я́ю, -я́єш пообіця́ти* -я́ю, -я́єш (tõotama) обіця́ти -я́ю, -я́єш пообіця́ти* -я́ю, -я́єш
ta lubas mind aidata він обіця́в мені́ допомогти́; він пообіця́в мені́ допомогти́
luban ennast parandada я обіця́ю ви́правитися
luba mulle, et tuled kindlasti пообіця́й мені́, що ти обов’язко́во при́йдеш
ilmajaam lubas vihma метеоро́логи обіця́ють дощ
ta ei jõudnud tööd lubatud ajaks valmis він не встиг ви́конати v зроби́ти v закі́нчити робо́ту в обі́цяний час v те́рмін