agressiivne agress'iivne agress'iivse agress'iivse[t -, agress'iivse[te agress'iivse[id Adj агреси́вний -а, -е
agressiivne sõjaline blokk агреси́вний військо́вий блок
agressiivne välispoliitika агреси́вна зо́внішня полі́тика
agressiivne inimene агреси́вна люди́на
agressiivne toon агреси́вний тон
agressiivne hoiak агреси́вне ста́влення
agressiivne keskkond keem агреси́вне середо́вище

ahne ahne 'ahne ahne[t -, ahne[te 'ahne[id Adj жа́ді́бний -а, -е заже́рливий -а, -е
ahne inimene жа́дібна v заже́рлива люди́на
ahne pilk жа́ді́бний v пожа́дливий по́гляд
raha peale ahne rahaahne жа́ді́бний до гро́шей
ahne sööma охо́чий v жа́ді́бний до ї́жі
ahne tööle жа́ді́бний до пра́ці

alandlik alandl'ik alandliku alandl'ikku alandl'ikku, alandl'ikku[de_&_alandlik/e alandl'ikku[sid_&_alandl'ikk/e Adj покі́рний -а, -е (vagur) смире́нний -а, -е ла́гідний -а, -е
alandlik inimene покі́рна v смире́нна люди́на
alandlik teener покі́рний слуга́
alandlik palve уклі́нне проха́ння

alasti alasti Adj Adv
1. го́лий -а, -е ого́лений -а, -е
alasti inimene го́ла v ого́лена люди́на
alasti puud го́лі дере́ва
alasti tõde щи́ра v чи́ста v сама́ пра́вда
2. без о́дягу гольце́м голяка́
end alasti võtma роздяга́тися/роздягти́ся* до́гола́

andekas 'andekas 'andeka 'andeka[t -, 'andeka[te 'andeka[id Adj обдаро́ваний -а, -е таланови́тий -а, -е зді́бний -а, -е
andekas inimene обдаро́вана люди́на
andekas kunstnik таланови́тий худо́жник
out andekas näitleja таланови́тий акто́р
andekas laps обдаро́вана дити́на
andekas õpilane зді́бний у́чень

antipaatne antip'aatne antip'aatse antip'aatse[t -, antip'aatse[te antip'aatse[id Adj антипати́чний -а, -е неприє́мний -а, -е
äärmiselt antipaatne inimene надзвича́йно антипати́чна люди́на

arg 'arg ara 'arga 'arga, 'arga[de 'arga[sid_&_'arg/u Adj S боязки́й лякли́вий полохли́вий боягу́зливий несмі́ли́вий
arg inimene боязка́ v несмі́ли́ва v полохли́ва люди́на
aral häälel v ara häälega rääkima говори́ти боязки́м v несміли́вим го́лосом
arg nagu jänes полохли́вий v лякли́вий, мов за́єць
araks lööma {kelle-mille ees} зляка́тися кого-чого

arukas arukas aruka aruka[t -, aruka[te aruka[id Adj (mõistlik) розу́мний -а, -е розсу́дливий -а, -е розва́жливий -а, -е (taibukas) кмітли́вий -а, -е тяму́щий -а, -е тяму́чий -а, -е (mõtestatud, mõttekas) осми́слений -а, -е свідо́мий -а, -е
arukas inimene розу́мна v розсу́длива люди́на
arukas õpilane розу́мний v кмітли́вий у́чень
arukas nägu розу́мне v осми́слене обли́ччя
arukas ilme осми́слений v розу́мний ви́гляд
arukas otsus розу́мне рі́шення
arukas vastus розу́мна ві́дповідь
arukas plaan розу́мний план
arukas käitumine осми́слена v розу́мна поведі́нка
arukas tegu осми́слений v розу́мний v свідо́мий вчи́нок
arukam on ära sõita розумні́ше б́уде пої́хати

arusaamatu +saamatu saamatu saamatu[t -, saamatu[te saamatu[id Adj
1. (mittemõistetav, ebaselge) незрозумі́лий -а, -е невира́зний -а, -е нея́сни́й -а, -е
arusaamatu keel незрозумі́ла мо́ва
arusaamatu vastus незрозумі́ла ві́дповідь
arusaamatu lugu незрозумі́ла v заплу́тана істо́рія
lihtsalt arusaamatu про́сто незрозумі́ло
arusaamatul viisil незрозумі́лим чи́ном
kas jäi midagi arusaamatuks? щось залиши́лося незрозумі́лим?
2. (taipamatu) нетяму́щий -а, -е недога́дливий -а, -е нездога́дливий -а, -е некмітли́вий -а, -е
arusaamatu inimene нетяму́ща люди́на
arusaamatu pilk нетяму́щий по́гляд
kuidas sa nii arusaamatu oled! як ти мо́жеш бу́ти таки́м нетяму́щим v недога́дливим v нездога́дливим!

asjatundja +t'undja t'undja t'undja[t -, t'undja[te t'undja[id S Adj
1. знаве́ць -вця́ спеціалі́ст -а розм. компете́нтна осо́ба
suur asjatundja вели́кий знаве́ць чого вели́кий спеціалі́ст розм.
tehnika asjatundja знаве́ць те́хніки
ta ei ole sel alal asjatundja він не знаве́ць ціє́ї спра́ви він не розумі́ється v не зна́ється на цьо́му
2. (asjatundlik) обі́знаний -а, -е зна́ючий -а, -е компете́нтний -а, -е
asjatundja inimene обі́знана v зна́юча v компете́нтна люди́на

aus 'aus 'ausa 'ausa[t -, 'ausa[te 'ausa[id Adj
1. (tõemeelne, õiglane, kohusetruu) че́сний -а, -е справедли́вий -а, -е
aus inimene че́сна люди́на
aus töötaja че́сний працівни́к
aus kriitika справедли́ва кри́тика
aus ülestunnistus че́сне зізна́ння
ausad silmad че́сні о́чі
ausate kavatsustega з че́сними на́мірами
see polnud sinust aus це не бу́ло че́сно з тво́го бо́ку
ausat elu elama жи́ти че́сним життя́м
2. kõnek (korralik, tubli, väärt) поря́дний, присто́йний -а, -е

delikaatne delik'aatne delik'aatse delik'aatse[t -, delik'aatse[te delik'aatse[id Adj
1. (peenetundeline, taktitundelist kohtlemist v käsitlemist nõudev) деліка́тний -а, -е вві́чливий -а, -е тонки́й -а, -е дражли́вий -а, -е
delikaatne inimene деліка́тна v вві́члива люди́на
delikaatne vihje деліка́тний v тонки́й на́тяк
2. (la) ля
delikaatne küsimus деліка́тне v дражли́ве пита́ння
delikaatne olukord деліка́тне v дражли́ве v ні́я́кове стано́вище
delikaatne kohtlemine деліка́тне пово́дження

edukas edukas eduka eduka[t -, eduka[te eduka[id Adj успі́шний -а, -е вда́лий -а, -е
edukas inimene успі́шна люди́на
edukas töö успі́шна v вда́ла робо́та
edukas jahipidamine вда́ле v успі́шне v щасли́ве полюва́ння
edukas algus {mille} успі́шний v вда́лий поча́ток чого

eeldama 'eelda[ma 'eelda[da 'eelda[b 'eelda[tud V (eeldusena nõudma) припуска́ти -а́ю, -а́єш (oletama, arvama) передбача́ти -а́ю, -а́єш
see otsus eeldab täielikku loobumist vanadest harjumustest це рі́шення передбача́є цілкови́ту відмо́ву від стари́х зви́чок
eeldan, et ta on aus inimene я припуска́ю, що він че́сна люди́на
see töö eeldab ettevalmistusaega ця робо́та передбача́є час на підготува́ння

eluviis +v'iis viisi v'iisi v'iisi, v'iisi[de v'iisi[sid_&_v'iis/e S спо́сіб життя́ v триб життя́ розм.
tagasihoidlik eluviis скро́мний спо́сіб життя́
istuv eluviis сидя́чий спо́сіб життя́
terved eluviisid здоро́вий спо́сіб життя́
öise eluviisiga inimene люди́на, яка́ веде́ нічни́й спо́сіб життя́

emotsionaalne emotsion'aalne emotsion'aalse emotsion'aalse[t -, emotsion'aalse[te emotsion'aalse[id Adj емоці́йний -а, -е
emotsionaalne väljend емоці́йний ви́слів
klaverikunstniku emotsionaalne mäng емоці́йна гра піані́ста
emotsionaalne seisund емоці́йний стан
emotsionaalne inimene емоці́йна люди́на

energiline en`ergiline en`ergilise en`ergilis[t en`ergilis[se, en`ergilis[te en`ergilis/i Adj енергі́йний -а, -е
energiline inimene енергі́йна люди́на
energiline protest енергі́йний проте́ст
energiline kõnnak енергі́йна хода́
energiline tegutsemine енергі́йна дія́льність

haridus haridus hariduse haridus[t haridus[se, haridus[te haridus/i S осві́та -и
hea haridus до́бра осві́та
mitmekülgne haridus всебі́чна осві́та
põhjalik haridus ґрунто́вна осві́та
tasuline haridus пла́тна осві́та
tasuta haridus безкошто́вна v безпла́тна осві́та
algharidus початко́ва осві́та
eriharidus спеціа́льна осві́та
humanitaarharidus гуманіта́рна осві́та
keskharidus сере́дня осві́та
kooliharidus шкільна́ осві́та
kunstiharidus худо́жня осві́та
kutseharidus професі́йна осві́та
kõrgharidus ви́ща осві́та
muusikaharidus музи́чна осві́та
üldharidus зага́льна осві́та
haridust tõendav dokument докуме́нт v свідо́цтво про осві́ту
hariduseta inimene неосві́чена люди́на люди́на без осві́ти
tal on hariduses suured lüngad у ньо́го в осві́ті вели́кі прога́лини
missugune v mis haridus teil on? яка́ у вас осві́та?
mul on üheksaklassilise kooli haridus у ме́не дев’ятикла́сна осві́та
ta sai hiilgava hariduse він діста́в v здобу́в блиску́чу осві́ту
Liitsõnad
haridus+
haridusasutus за́клад осві́ти осві́тній за́клад осві́тня устано́ва
hariduskeskus центр осві́ти
hariduskulud ви́трати на осві́ту
haridusministeerium міністе́рство осві́ти
haridusminister міні́стр осві́ти
hariduspoliitika полі́тика у сфе́рі v га́лузі осві́ти
haridusreform рефо́рма осві́ти
haridusselts просві́тницьке товари́ство
haridussüsteem систе́ма осві́ти
haridustase рі́вень осві́ти
haridustöö просві́тницька робо́та

huvi huvi huvi huvi h'uvvi, huvi[de huvi[sid_&_huv/e S
1. (tähelepanu) (harrastamine) інтере́с -у ціка́вість -вості заціка́вленість -ності
elav huvi жва́вий інтере́с жва́ва заціка́вленість
suur huvi вели́кий інтере́с вели́ка заціка́вленість
kirjandushuvi інтере́с v ціка́вість до літерату́ри заціка́вленість літерату́рою
mitmekülgsete huvidega inimene різнобі́чна люди́на люди́на з різнобі́чними інтере́сами
huvi ilmutama {kelle-mille vastu} виявля́ти/ви́явити* v проявля́ти/прояви́ти* ціка́вість v інтере́с до кого-чого, заціка́вленість ким-чим
huvi kaotama {kelle-mille vastu} втрача́ти/втра́тити* v губи́ти/згуби́ти* інтерес до чого знеохо́чуватися/знеохо́титися* до кого-чого
huvi pakkuma станови́ти інтере́с для кого-чого ціка́вити кого-що
huvi tundma {kelle-mille vastu} ціка́витися ким-чим виявля́ти/ви́явити* v проявля́ти/прояви́ти* ціка́вість v інтере́с до кого-чого, заціка́вленість ким-чим
huvi äratama {kelle-mille vastu} кого-що заціка́влювати/заціка́вити* ким-чим виклика́ти/ви́кликати* заціка́вленість v ціка́вість v інтере́с у кого-чого до кого-чого
lehitsesin raamatut huvi pärast я перегорта́в кни́жку із ціка́вості
2. (tulu, kasu) інтере́си -ів потре́би потре́б
isiklikud huvid особи́сті інтере́си
rahvuslikud huvid націона́льні інтере́си інтере́си на́ції
huvides {kelle} в чиїх інтере́сах в інтере́сах кого
huve kaitsma {kelle} захища́ти/захисти́ти* v відсто́ювати/відстоя́ти* чиї інтере́си
oma huvide eest võitlema боро́тися за свої́ інтере́си

inimene inimene inimese inimes[t inimes[se, inimes[te inimes/i S люди́на -и (isik, isiksus) осо́ба -и особи́стість -тості (elanik) жи́тель -я ме́шканець -нця
korralik inimene добропоря́дна люди́на
kade inimene за́здр[існ]а люди́на за́здрісник за́здрісниця
kuldne inimene золота́ люди́на
kohusetruu inimene люди́на обо́в’язку добросо́вісна люди́на
heatahtlik inimene добрози́чли́ва люди́на
pikk inimene висо́ка люди́на люди́на висо́кого ро́сту
jõukas inimene замо́жна люди́на
kohalikud inimesed місце́ві жи́телі
kirjandusinimene літерату́рний дія́ч
kunstiinimene люди́на мисте́цтва
lihtinimene проста́ люди́на
linnainimene городя́нин городя́нка містяни́н міськи́й жи́тель v ме́шканець
lumeinimene снігова́ люди́на є́ті
maainimene сільськи́й жи́тель v ме́шканець
nüüdisinimene суча́сна люди́на
omakandiinimene земля́к
perekonnainimene сіме́йна люди́на
seltskonnainimene товари́ська люди́на
teoinimene ділова́ люди́на люди́на ді́ла
ürginimene пе́рві́сна люди́на
inimese igakülgne areng всесторо́нній ро́звиток особи́стості
inimeste seltsis v keskel се́ред v між v ме́жи люде́й на v при лю́дях
ta väldib inimesi він уника́є товари́ства v люде́й
oma inimeste eest ta seisab за свої́х [люде́й] він заступа́ється
ole inimene! будь люди́ною!
loodame, et temast saab veel inimene сподіва́ємося, що він ста́не ще люди́ною v що з ньо́го ще бу́дуть лю́ди
ta ei saa inimestega läbi він не живе́ у зла́годі з лю́дьми
väljak on inimesi täis на майда́ні v пло́щі по́вно люде́й v наро́ду
on alles inimesed! hlv ну й лю́дці v наро́дець!

isiksus isiksus isiksuse isiksus[t isiksus[se, isiksus[te isiksus/i S особи́стість -тості осо́ба -и люди́на -и індивідуа́льність -ності по́стать -і персо́на -и
erakordne isiksus непересі́чна особи́стість
loov isiksus тво́рча особи́стість
ere isiksus яскра́ва особи́стість
isiksuse kahestumine роздво́єння особи́стості
isiksuse igakülgne areng всебі́чний ро́звиток особи́стості
iga inimene on omaette isiksus ко́жна люди́на - особи́стість

kodutu kodutu kodutu kodutu[t -, kodutu[te kodutu[id Adj S
1. бездо́мний -а, -е безха́тній -я, -є безприту́льний -а, -е (lapse kohta) бездо́глядний -а, -е
kodutu koer бездо́мна v ву́лична соба́ка бездо́мний v ву́личний пес
kodutu laps безприту́льний бездо́глядна v бездо́мна дити́на
2. бездо́мний -а, -е бездо́мна люди́на безприту́льний -ного безприту́льна -ної
kodutute varjupaik приту́лок для бездо́мних

lahe1 lahe laheda laheda[t -, laheda[te laheda[id Adj
1. (avar) (ruumikas) просто́рий -а, -е містки́й -а́, -е́ ві́льний -а, -е (vaba) безме́жний -а, -е ві́льний -а, -е приві́льний -а, -е
lahe elu ві́льне життя́
inimesi väljus, vagunis läks lahedamaks лю́ди ви́йшли, у ваго́ні ста́ло вільні́ше v просто́ріше
2. (kerge) легки́й -а́, -е́ (värskendav) освіжни́й -а́, -е́
lahe jook освіжни́й, легки́й напі́й
lahe tuul легки́й, освіжни́й ві́тер
anna mulle midagi lahedat lugeda дай мені́ почита́ти щось легке́
3. (mõnus, õdus) приє́мний -а, -е га́рний -а, -е (muretu, pingevaba) легки́й -а, -е (sõbralik, lahke) приві́тний -а, -е при́язний -а, -е дру́жній -я, -є дружелю́бний -а, -е
lahedad naljad дру́жні жа́рти
ta on lahe inimene він приві́тна люди́на

lai l'ai laia l'aia l'aia, l'aia[de l'aia[sid_&_l'ai/u Adj
1. широ́кий -а, -е (avar) просто́рий -а, -е (lohmakas) вайлува́тий -а, -е розва́лькуватий -а, -е
lai tänav широ́ка ву́лиця
laiad õlad широ́кі пле́чі
laia äärega kübar капелю́х із широ́кими кри́сами v поля́ми
lai kleit широ́ка су́кня v широ́ке пла́ття
lai naeratus широ́ка у́смі́шка v по́смішка
sajab laia lund паде́ лапа́тий сніг
laia silmaringiga inimene люди́на з широ́ким кругозо́ром
läks laia maailma він пішо́в у світ широ́кий
2. kõnek (maneeride, käitumise kohta: suureline, tähtis, praaliv)
laia elu elama жи́ти на широ́ку но́гу

lumi lumi lume l'un[d l'umme, lume[de lume[sid S сніг -у
värske lumi сві́жий сніг
esimene lumi пе́рший сніг
sügav lumi глибо́кий сніг
igilumi ві́чні сніги́
sulalumi та́лий v розта́лий v пота́лий сніг
lund rookima прибира́ти/прибра́ти сніг
sajab lund сніг паде́
lumi tuiskab сніг мете́
lumi sulab сніг та́не
põllud on paksu lume all поля́ під гру́бим сні́гом
auto jäi lumme kinni автомобі́ль застря́г у снігу́
tee on lumme tuisanud доро́гу замело́ сні́гом
ta juuksed olid valged kui lumi його́ воло́сся було́ бі́ле на́че сніг
Liitsõnad
lume+
lumehang кучугу́ра сні́гу v снігови́й заме́т
lumehelbed сніжи́нки
lumeinimene є́ті v снігова́ люди́на
lumekoristus снігозбира́ння v снігоприбира́ння
lumelabidas лопа́та для сні́гу
lumelaviin снігова́ лави́на
lumemees lumememm снігови́к, снігова́ ба́ба
lumerookimine снігозбира́ння v снігоприбира́ння
lumesadu снігопа́д, сніг
lumesahk снігоочи́сник
lumetorm снігова́ бу́ря
lumetuisk заметі́ль, завірю́ха, хуртови́на
lumetõrje снігоза́хист

lühinägelik +nägel'ik nägeliku nägel'ikku nägel'ikku, nägel'ikku[de_&_nägelik/e nägel'ikku[sid_&_nägel'ikk/e Adj
1. (lühinägev) короткозо́рий -а, -е
lühinägelikud silmad короткозо́рі о́чі
lühinägelik inimene короткозо́ра люди́на
2. piltl (silmapilgu huvidest v vajadustest lähtuv) недалекогля́дний -а, -е
lühinägelik poliitika недалекогля́дна полі́тика

majanduslikult majanduslikult Adv економі́чно (säästlikult) еконо́мно
majanduslikult kasulik tehing економі́чно ви́гідна уго́да v опера́ція
majanduslikult mõtlev inimene господа́рська люди́на

meeldiv m'eeldiv m'eeldiva m'eeldiva[t -, m'eeldiva[te m'eeldiva[id Adj (meeldimust äratav) приє́мний -а, -е симпати́чний -а, -е прива́бливий -а, -е (rõõmustav) поті́шний (nauditav, õnnestav) приє́мний -а, -е
meeldiv inimene приє́мна люди́на
meeldiv välimus приє́мна v прива́блива зо́внішність
meeldiv kokkusaamine приє́мна зу́стріч
meeldiv lõhn приє́мний за́пах
meeldiv tunne приє́мне відчуття́
kiitust on meeldiv kuulda похвалу́ приє́мно чу́ти

muretu muretu muretu muretu[t -, muretu[te muretu[id Adj безтурбо́тний -а, -е
muretu inimene безтурбо́тна люди́на
muretu lapsepõlv безтурбо́тне дити́нство
ta on muretu loomuga він ма́є безтурбо́тний хара́ктер
elab muretut elu живе́ безтурбо́тним життя́м

narkootikum narkootikum narkootikumi narkootikumi narkootikumi, narkootikumi[de narkootikum/e S (narkomaaniat tekitav) нарко́тик -у
narkootikumid нарко́тики
Liitsõnad
narkootikumi+
narkootikumisõltlane люди́на, яка́ стражда́є від наркоти́чної зале́жності

noor n'oor noore n'oor[t n'oor[de, noor[te n'oor[i Adj S
1. молоди́й -а́, -е́ (noorem) моло́дший -а, -е
noor inimene молода́ люди́на
noor abielumees молоди́й одру́жений чолові́к
noored viljapuud молоді́ плодові́ дере́ва v молодня́к
noores eas noores põlves у молодо́му ві́ці, у мо́лодості, за́молоду
sa oled minust aasta noorem ти моло́дший від ме́не на рік
2. (noor inimene) (nooruk) молоди́й -а́, -е́ молоді́ мн. мо́лодь -і
koolinoored школярі́
linnanoored міська́ мо́лодь
maanoored сільська́ мо́лодь
noored ja vanad молоді́ і старі́
noortel on omad huvid у мо́лоді свої́ інтере́си v у молоди́х свої́ інтере́си
noorte maailmameistrivõistlused jäähokis чемпіона́т сві́ту з хоке́ю се́ред мо́лоді v юніо́рів

normaalne norm'aalne norm'aalse norm'aalse[t -, norm'aalse[te norm'aalse[id Adj (normile vastav) (harilik, loomulik) (psüühiliselt terve) норма́льний -а, -е
normaalne inimene норма́льна люди́на
normaalsed suhted норма́льні стосу́нки
normaalne temperatuur норма́льна температу́ра
normaalsed töö- ja elutingimused норма́льні умо́ви пра́ці і життя́

närviline närviline närvilise närvilis[t närvilis[se, närvilis[te närvilis/i Adj нерво́вий -а, -е нерво́зний -а, -е роздрато́ваний -а, -е
närviline inimene нерво́ва, нерво́зна, роздрато́вана люди́на
närviline käitumine нерво́ва поведі́нка
närvilised liigutused нерво́ві ру́хи
närviline töö нерво́ва робо́та
närviline õhkkond нерво́ва обстано́вка v атмосфе́ра

otsustav otsustav otsustava otsustava[t -, otsustava[te otsustava[id Adj
1. рішу́чий -а, -е категори́чний -а, -е
kiiresti otsustav inimene люди́на, яка шви́дко прийма́є рі́шення
2. (määrav) виріша́льний -а, -е
otsustav lahing виріша́льний бій
otsustav hetk виріша́льна хвили́на

südamlik südaml'ik südamliku südaml'ikku südaml'ikku, südamlik/e_&_südaml'ikku[de südaml'ikk/e_&_südaml'ikku[sid Adj (heatahtlik, lahke, siiras) серде́чний -а, -е душе́вний -а, -е за́душевний -а, -е при́язний -а, -е чу́йний -а, -е до́брий -а, -е
südamlik inimene серде́чна v душе́вна v за́душевна v при́язна v чу́йна v до́бра люди́на
südamlik jutuajamine душе́вна v за́душевна v серде́чна розмо́ва
südamlik naer щи́рий сміх
südamlik vastuvõtt серде́чний v гости́нний прийо́м
avaldas mulle südamlikku tänu ви́словив мені́ серде́чну подя́ку

tasakaal +k'aal kaalu k'aalu k'aalu, k'aalu[de k'aalu[sid_&_k'aal/e S
1. (püsiv kehaasend) рівнова́га -и
tasakaalu hoidma v säilitama зберіга́ти/зберегти́* рівнова́гу балансува́ти
komistasin ja kaotasin tasakaalu я спіткну́вся v спотикну́вся і втра́тив рівнова́гу
2. (stabiilne olek, paras vahekord, võrdsus, kooskõla) рівнова́га -и бала́нс -у гармо́нія -ї
ökotasakaal, ökoloogiline tasakaal екологі́чна рівнова́га
looduse tasakaal рівнова́га в приро́ді
tasakaal loomariigis рівнова́га v гармо́нія у твари́нному сві́ті
eelarve on tasakaalus бюдже́т збалансо́ваний v зрівнова́жений
3. (tundeelu normaalne seisund, hingerahu, enesevalitsus) рівнова́га -и спо́кій спо́ко́ю
hingeline tasakaal душе́вна рівнова́га
tasakaaluta inimene неврівнова́жена люди́на
kõnelus viis mind tasakaalust välja розмо́ва ви́вела мене́ з рівнова́ги