abielu +elu elu elu 'ellu, elu[de elu[sid S шлюб -у одру́ження -я подру́жжя -я (naise kohta) замі́жжя -я (mehe kohta) одру́ження -я
esimene abielu пе́рший шлюб
õnnelik abielu щасли́вий шлюб щасли́ве одру́ження v замі́жжя
registreeritud abielu зареєстро́ваний шлюб
armastusabielu шлюб за коха́нням
kordusabielu повто́рний шлюб
mõistus(e)abielu шлюб v одру́ження з розраху́нку v за розраху́нком
vabaabielu циві́льний v незареєстрований шлюб
abielu sõlmima одру́жуватися/одружи́тися* бра́ти/узя́ти* шлюб бра́тися/побра́тися*
abielu kehtetus неді́йсність шлю́бу
abielumees одру́жений v жона́тий чолові́к
abielunaine замі́жня́ v одру́жена жі́нка
abielus olema {kellega} бу́ти одру́женим v одру́женою з ким бу́ти v жи́ти в шлю́бі з ким
oma abielu lahutama розрива́ти/розірва́ти* свій шлюб
meie abielu purunes наш шлюб розпа́вся
Liitsõnad
abi+elu+
abieluleping jur шлю́бний до́гові́р
abielusidemed шлю́бні v подру́жні зв’язки́
abielusuhted шлю́бні v подру́жні стосу́нки
abielutruudus подру́жня ві́рність
abielutunnistus свідо́цтво про одру́ження
abieluvoodi подру́жнє ло́же
abieluõnn подру́жнє ща́стя

algus 'algus 'alguse 'algus[t 'algus[se, 'algus[te 'algus/i_&_'alguse[id S поча́ток -тку
hea algus до́брий поча́ток
elu algus поча́ток життя́
koosoleku algus поча́ток збо́рів
aasta algus поча́ток ро́ку
luuletuse algus поча́ток ві́рша
kehtivuse algus {mille} поча́ток ді́ї {чого}
alguses споча́тку спе́ршу пе́рший час на пе́рших пора́х
sajandi alguses на поча́тку столі́ття v сторі́ччя
kohe tänava alguses на само́му поча́тку ву́лиці
alguseks для поча́тку на поча́ток
algusest lõpuni від v з поча́тку до кінця́
algust saama {millest} бра́ти v вести́ поча́ток {від кого-чого} почина́тися {з чого}
algust tegema {millega} почина́ти/поча́ти* {що} розпочина́ти/розпоча́ти* {що}
Liitsõnad
algus+
algusaasta пе́рший рік {чого} рік поча́тку {чого}
algusperiood початко́вий v пе́рший пері́од
alguspunkt початко́ва то́чка поча́ток вихідна́ v відправна́ то́чка
algustäht початко́ва лі́тера v бу́ква

allutama alluta[ma alluta[da alluta[b alluta[tud V підкоря́ти -я́ю, -я́єш підко́рювати -юю, -юєш підляга́ти -а́ю, -а́єш підпорядко́вувати -ую, -уєш
kogu ta elu oli allutatud ühele eesmärgile все його́ життя́ було́ підпорядко́ване одні́й ці́лі
vorm on allutatud sisule фо́рма підпорядко́вана змі́сту
töörühm allutati teisele osakonnale робо́чу гру́пу підпорядкува́ли під і́нший ві́дділ

aus 'aus 'ausa 'ausa[t -, 'ausa[te 'ausa[id Adj
1. (tõemeelne, õiglane, kohusetruu) че́сний -а, -е справедли́вий -а, -е
aus inimene че́сна люди́на
aus töötaja че́сний працівни́к
aus kriitika справедли́ва кри́тика
aus ülestunnistus че́сне зізна́ння
ausad silmad че́сні о́чі
ausate kavatsustega з че́сними на́мірами
see polnud sinust aus це не бу́ло че́сно з тво́го бо́ку
ausat elu elama жи́ти че́сним життя́м
2. kõnek (korralik, tubli, väärt) поря́дний, присто́йний -а, -е

avaldus avaldus avalduse avaldus[t avaldus[se, avaldus[te avaldus/i S
1. (avaldumine, ilming) ви́раження -я ви́явлення -я ви́яв -у висло́влювання -я
elu oma mitmepalgelistes avaldustes життя́ у свої́х різномані́тних ви́явах v про́явах v ви́явленнях
meie suure lugupidamise avalduseks на знак [ви́яву] на́шої вели́кої пова́ги
arvamusavaldus ви́раження v висло́влювання ду́мки v то́чки зо́ру v по́гляду
kaastundeavaldus висло́влювання співчуття́
mõtteavaldus висло́влювання думо́к
protestiavaldus ви́раження проте́сту
rõõmuavaldus ви́раження v ви́явлення v ви́яв ра́дості
tänuavaldus ви́раження v висло́влювання подя́ки
2. (ametlik teadaanne) (dokument) зая́ва -и
valitsuse avaldus урядо́ва зая́ва зая́ва у́ряду
hagiavaldus jur позо́вна зая́ва
lahkumisavaldus зая́ва про зві́льнення [з робо́ти]
nõudeavaldus зая́вка
pensioniavaldus зая́ва про ви́хід на пе́нсію
avalduse blankett бланк зая́ви
avalduste läbivaatamine ро́згляд зая́в
avaldust kirjutama писа́ти/написа́ти* зая́ву
avaldust esitama подава́ти/пода́ти* зая́ву
avaldust tagasi võtma бра́ти/взя́ти* наза́д зая́ву

hind h'ind hinna h'inda h'inda, h'inda[de h'inda[sid_&_h'ind/u S ціна́ -и́ ва́ртість -тості (määratud) розці́нка -и
soodne hind ви́гідна ціна́
hulgihind опто́ва v гуртова́ ціна́
jaehind роздрібна́ ціна́
kokkuleppehind догові́рна ціна́
kokkuostuhind закупіве́льна ціна́
maailmaturuhind ціна́ світово́го ри́нку
omahind собіва́ртість
sõiduhind ва́ртість v ціна́ прої́зду
turuhind ри́нкова v база́рна ціна́
hindade tõstmine підви́щення цін
elu hinnaga ціно́ю життя́
jõukohane hind досту́пна v присту́пна ціна́
hinnad kerkivad ці́ни підніма́ються v росту́ть
hinnad kõiguvad ці́ни стриба́ють v колива́ються
hinnad langevad ці́ни па́дають v зни́жуються
hinda alandama зни́жувати/зни́зити* ціну́
hinda alla laskma зме́ншувати/зме́ншити* v зни́жувати/зни́зити* v скида́ти/ски́нути* ціну́
hinda juurde panema надбавля́ти/надба́вити* і набавля́ти/наба́вити* ціну́ накида́ти/наки́нути* ціну́ розм.
hinda tõstma підніма́ти/підня́ти* і підійма́ти/підійня́ти* v підви́щувати/ підви́щити* ціну́ на кого-що
hinda kõrgele ajama набива́ти/наби́ти* ціну́ на кого-що розм.
hinda määrama признача́ти/призна́чити* ціну́ кому-чому визнача́ти/ви́значити* ціну́ кого-чого
ostsin maja odava hinnaga я купи́в буди́нок за деше́вою v за низько́ю ціно́ю
Liitsõnad
hinna+
hinnalangus зни́ження цін
hinnapoliitika maj цінова́ полі́тика
hinnatõus підви́щення цін
hinnavahe різни́ця в ціні́

ilus ilus ilusa ilusa[t -, ilusa[te ilusa[id Adj
1. (kaunis) га́рний -а, -е прекра́сний -а, -е фа́йний -а, -е зах.
ilus laps га́рна дити́на
ilusad juuksed га́рне воло́сся
ilus loodus га́рна v мальовни́ча приро́да
kui ilus ta on! яка́ вона́ га́рна v прекра́сна!
2. (kauniks peetav, muljet avaldav) га́рний -а, -е чудо́вий -а, -е прекра́сний -а, -е (ilmastiku kohta) пого́жий -а, -е
ilus ilm га́рна v чудо́ва пого́да
ilus päev га́рний v пого́жий день
3. (kiiduväärt, tubli) (mõnus, tore) до́брий -а, -е га́рний -а, -е хоро́ший -а, -е фа́йний -а, -е зах.
ilus tegu до́брий v га́рний v прекра́сний вчи́нок
ilusaid unenägusid га́рних снів
elu on ilus жи́ття чудо́ве v прекра́сне
4. kõnek (kopsakas, kenake) до́брий -а, е солі́дний -а, -е чима́ли́й -а́ла́, -а́ле́
palk oli ilus зарпла́та була́ до́бра
ilus summa солі́дна v чима́ла́ су́ма

iseseisev +s'eisev s'eisva s'eisva[t -, s'eisva[te s'eisva[id Adj
1. (sõltumatu) незале́жний -а, -е самості́йний -а, -е сувере́нний -а, -е
iseseisev riik самості́йна v незале́жна v сувере́нна держа́ва
iseseisev juhtimisorgan самості́йний о́рган управлі́ння
riik kuulutati iseseisvaks держа́ву проголоси́ли незале́жною була́ проголо́шена держа́вна незале́жність
2. (teiste abita tehtav) (algupärane) самості́йний -а, -е
iseseisev arvamus самості́йна ду́мка
õpilaste iseseisev töö самості́йна робо́та у́чнів
noored alustasid iseseisvat elu молоді́ поча́ли самості́йне життя́
on oma otsustes üpris iseseisev він до́сить самості́йний v незале́жний у свої́х рі́шеннях
3. (omaette) самості́йний -а, -е окре́мий -а, -е осі́бний -а, -е
iseseisev bilanss maj самості́йний бала́нс
andis esimese iseseisva kontserdi він дав пе́рший самості́йний v со́льний конце́рт

klassikaline klassikaline klassikalise klassikalis[t klassikalis[se, klassikalis[te klassikalis/i Adj
1. (antiikkultuurile omane, sellel põhinev v sellega tegelev) (antiigi ilunormidele vastav) (klassikasse kuuluv) класи́чний -а, -е
klassikaline filoloogia класи́чна філоло́гія
klassikaline maadlus sport класи́чна боротьба́
klassikaline kirjandus класи́чна літерату́ра
klassikaline muusika класи́чна му́зика
klassikaline ilu класи́чна v анти́чна краса́
klassikalised näojooned класи́чні v анти́чні ри́си обли́ччя
2. (traditsiooniline) класи́чний -а, -е традиці́йний -а, -е
klassikaline mehaanika класи́чна меха́ніка
klassikaline loogika традиці́йна ло́гіка
3. (tüüpiline, iseloomulik) класи́чний -а, -е типо́вий -а, -е
klassikaline näide класи́чний v типо́вий при́клад

kodune kodune koduse kodus[t -, kodus[te koduse[id Adj S
1. (koduga seostuv) дома́шній -я, -є ха́тній -я, -є (kodupaigaga seostuv) рі́дний -а, -е
kodune aadress дома́шня адре́са
kodune elu дома́шнє життя́
kodune elukorraldus дома́шній по́бут
kodune hubasus дома́шній комфо́рт
kodune kasvatus дома́шнє v сіме́йне вихова́ння
kodune majapidamine дома́шнє господа́рство
kodune olukord дома́шні v роди́нні v сіме́йні обста́вини
kodune riietus дома́шній v ха́тній о́дяг
kodused tarbeesemed предме́ти ха́тнього вжи́тку
kodune telefon дома́шній телефо́н
kodune vara дома́шнє майно́
kodune ülesanne дома́шнє завда́ння
kodused askeldused v talitused v toimetused дома́шні v ха́тні спра́ви v кло́поти
isa töötab, ema on kodune ба́тько працю́є, ма́ти - домогоспода́рка
2. (kodutunnet tekitav, hubane) за́ти́шний -а, -е (vaba, sundimatu) неви́мушений -а, -е (lähedane, omane) близьки́й -а́, -е́ дру́жній -я, -є
tuba on väike, aga kodune кімна́та мале́нька, але́ за́ти́шна
3. (kodus elavad perekonnaliikmed) дома́шні -ніх

lahe1 lahe laheda laheda[t -, laheda[te laheda[id Adj
1. (avar) (ruumikas) просто́рий -а, -е містки́й -а́, -е́ ві́льний -а, -е (vaba) безме́жний -а, -е ві́льний -а, -е приві́льний -а, -е
lahe elu ві́льне життя́
inimesi väljus, vagunis läks lahedamaks лю́ди ви́йшли, у ваго́ні ста́ло вільні́ше v просто́ріше
2. (kerge) легки́й -а́, -е́ (värskendav) освіжни́й -а́, -е́
lahe jook освіжни́й, легки́й напі́й
lahe tuul легки́й, освіжни́й ві́тер
anna mulle midagi lahedat lugeda дай мені́ почита́ти щось легке́
3. (mõnus, õdus) приє́мний -а, -е га́рний -а, -е (muretu, pingevaba) легки́й -а, -е (sõbralik, lahke) приві́тний -а, -е при́язний -а, -е дру́жній -я, -є дружелю́бний -а, -е
lahedad naljad дру́жні жа́рти
ta on lahe inimene він приві́тна люди́на

lai l'ai laia l'aia l'aia, l'aia[de l'aia[sid_&_l'ai/u Adj
1. широ́кий -а, -е (avar) просто́рий -а, -е (lohmakas) вайлува́тий -а, -е розва́лькуватий -а, -е
lai tänav широ́ка ву́лиця
laiad õlad широ́кі пле́чі
laia äärega kübar капелю́х із широ́кими кри́сами v поля́ми
lai kleit широ́ка су́кня v широ́ке пла́ття
lai naeratus широ́ка у́смі́шка v по́смішка
sajab laia lund паде́ лапа́тий сніг
laia silmaringiga inimene люди́на з широ́ким кругозо́ром
läks laia maailma він пішо́в у світ широ́кий
2. kõnek (maneeride, käitumise kohta: suureline, tähtis, praaliv)
laia elu elama жи́ти на широ́ку но́гу

loomulik loomul'ik loomuliku loomul'ikku loomul'ikku, loomul'ikku[de_&_loomulik/e loomul'ikku[sid_&_loomul'ikk/e Adj приро́дний -а, -е (loomutruu) натура́льний -а, -е (sünnipärane) приро́джений -а, -е прирожде́нний -а, -е уро́джений -а, -е вро́джений -а, -е (vaba, sundimatu) неви́мушений -а, -е (siiras, aval) безпосере́дній -я, -є (normaalne, enesestmõistetav) норма́льний -а, -е
loomulik valgus приро́дне сві́тло v осві́тлення
loomulik surm приро́дна смерть
loomulik ilu приро́дна кра́са
asjade loomulik käik приро́дний хід рече́й
see on igati loomulik це цілко́м приро́дно v норма́льно

lühike[ne] lühike_&_lühikene lühikese lühikes[t lühikes[se, lühikes[te lühikes/i Adj коро́ткий -а, -е (lühiajaline) короткоча́сний -а, -е нетрива́лий -а, -е недовготрива́лий -а, -е недовгоча́сний -а, -е (kasvult) невисо́кий -а, -е низьки́й -а́, -е́ (napisõnaline) небагатослі́вний -а, -е сти́слий -а, -е лаконі́чний -а, -е (küündimatu, vähene) недале́кий -а, -е обме́жений -а, -е
lühike[ne] kleit коро́тка су́кня v коро́тке пла́ття
lühikesed juuksed коро́тке воло́сся
lühike[ne] vahemaa коро́тка ві́дстань
lühike[ne] artikkel коро́тка стаття́
lühike[ne] naine невисо́ка жі́нка
lühike[ne] elu коро́тке життя́
lühike[ne] peatus коро́тка v короткоча́сна зупи́нка
lühike[ne] jutuajamine коро́тка розмо́ва
lühikeste varrukatega pluus блу́зка з коро́ткими рукава́ми
ta on minust lühem він ни́жчий від ме́не
lühikese ajaga on palju ära tehtud за коро́ткий час бага́то зро́блено

muretu muretu muretu muretu[t -, muretu[te muretu[id Adj безтурбо́тний -а, -е
muretu inimene безтурбо́тна люди́на
muretu lapsepõlv безтурбо́тне дити́нство
ta on muretu loomuga він ма́є безтурбо́тний хара́ктер
elab muretut elu живе́ безтурбо́тним життя́м

oht 'oht ohu 'ohtu 'ohtu, 'ohtu[de 'ohtu[sid_&_'oht/e S небезпе́ка -и загро́за -и
tõsine oht серйо́зна небезпе́ка
hävimisoht загро́за заги́белі
kiirgusoht небезпе́ка опромі́нення
nakkusoht небезпе́ка зара́ження
varisemisoht небезпе́ка обва́лення
ohtu sattuma наража́тися/нарази́тися* на небезпеку
ohtu vältima ohust hoiduma уника́ти/уни́кнути* небезпе́ки
{kelle} elu ohtu seadma наража́ти/нарази́ти* на небезпе́ку кого
oht on möödas небезпе́ка мину́ла
siin olete väljaspool ohtu тут ви в безпе́ці
Liitsõnad
ohu+
ohukolmnurk auto знак аварі́йної зупи́нки
ohutuled auto аварі́йна сигналіза́ція

pilk p'ilk pilgu p'ilku p'ilku, p'ilku[de p'ilku[sid_&_p'ilk/e S (silmavaade, vaatamisviis, silmade ilme) по́гляд -у
sõbralik pilk дру́жній по́гляд
hukkamõistev pilk осу́дливий v несхва́льний v докі́рливий по́гляд
mehe uuriv pilk допи́тливий по́гляд чолові́ка
sellele ei vaadata hea pilguga це не схва́люється
meie pilgud kohtusid hetkeks на́ші по́гляди зустрі́лися на мить
ta pööras pilgu kõrvale він відві́в по́гляд
kannatasin ta pilgu välja я ви́тримав його́ по́гляд
tüdruk lõi pilgu maha ді́вчина опусти́ла о́чі v по́гляд
tõstis pilgu ajalehelt він відві́в по́гляд від газе́ти
mehed vahetasid tähendusrikkaid pilke чоловіки́ обміня́лися багатозна́чними по́глядами
lõi pilgu kellale він погля́нув v ки́нув о́ком на годи́нник
heitis pilgu üle õla він огля́нувся

rada rada raja rada r'atta, rada[de rada[sid_&_rad/u S
1. (kitsas tee, teerada) сте́жка -и
liivane rada піща́на сте́жка
rohtu kasvanud rada заро́сла сте́жка
lumme tallatud rajad прото́птана в снігу́ стежки́
metsarada лісова́ сте́жка
mägirada гірська́ сте́жка
ülekäigurada пішохі́дний перехі́д
rada lookleb puude vahel сте́жка звива́ється між дере́вами
läheme mööda rada йдемо́ по сте́жці
2. piltl (tee elus, tegevuses jne) доро́га -и сте́жка -и стежи́на -и
elu kulgeb oma harilikku rada життя́ йде своє́ю че́ргою
kõik läks jälle vana rada все зно́ву ввійшло́ у свою́ ко́лію
käin mõttes lapsepõlve radu я в думка́х блука́ю по стежка́х дити́нства
3. (võistlusteks v treeninguteks) дорі́жка -и тра́са -и сте́жка -и диста́нція -ї
matkarada туристи́чна сте́жка
slaalomirada сла́ломна тра́са
suusarada ли́жна тра́са
võistlusrada тра́са для змага́нь
kuue rajaga ujula басе́йн із шістьма́ дорі́жками
jooksjad asusid rajale бігуни́ зайня́ли місця́ на бігові́й дорі́жці
rajale läks kümme suusatajat на диста́нцію ви́йшло де́сять ли́жників
4. (lennuväljal stardiks ja maandumiseks) сму́га -и
stardirada злі́тно-посадко́ва сму́га
lennuvälja rajad злі́тно-посадко́ві сму́ги аеропо́рту v лето́вища

rahulikult rahulikult Adv спокі́йно ми́рно (hääle kohta) спокі́йно стри́мано
revolutsioon toimus rahulikult, verevalamiseta револю́ція пройшла́ ми́рно v спокі́йно, без кровопролиття́
räägib rahulikult, häält tõstmata він гово́рить спокі́йно v стри́мано, не підви́щуючи го́лос
mõned tulid tõtates, mõned rahulikult де́хто прихо́див поспіша́ючи, де́хто спокі́йно v неква́плячись
laps magas väga rahulikult sügavat und дити́на спа́ла ду́же спокі́йно міцни́м сном
elu kulgeb rahulikult життя́ йде спокі́йно v помале́ньку

väikelinn мале́ньке мі́сто -а
väikelinna rahulik elu спокі́йне життя́ мале́нького мі́ста

üllatus üllatus üllatuse üllatus[t üllatus[se, üllatus[te üllatus/i S
1. (imestus, hämmastus millegi ootamatu puhul) здивува́ння -я
minu suureks üllatuseks на моє́ вели́ке здивува́ння
2. несподі́ванка -и
meeldiv üllatus приє́мна несподі́ванка
elu on täis üllatusi життя́ по́вне несподі́ванок
iga päev toob üllatusi ко́жний день прино́сить несподі́ванки
vaat kus üllatus! от це так несподі́ванка!