aga aga Konj Adv aga aga aga -, aga[de aga[sid S
1. (vastandav) але́ одна́к проте́ та а
eile oli külm, aga täna on soe вчо́ра було́ хо́лодно а сього́дні те́пло
ta ütles seda tasa, aga kindlalt він сказа́в це ти́хо але́ впе́внено
2. (küsiv)
aga millal teised tulevad? а коли́ при́йдуть і́нші?
3. (rõhutav sõna) і але́ ж і
on aga inimesed! але́ ж і наро́д!
4. але́
on siiski üks väike aga все ж є одне́ мале́ньке але́

ainuüksi +üksi Adv (ainult) ті́льки, лише́, лиш, ви́ключно
seda tean ainuüksi mina про це зна́ю ті́льки v лише́ v лиш я
ainuüksi selleks, et ... лише́ для то́го, щоб...
ainuüksi viimase aastaga on asulas elanike arv kahekordistunud ті́льки за оста́нній рік у насе́леному пу́нкті кі́лькість жи́телів подво́їлася

asemel asemel Adv Postp
1. за́мість
või asemel tarvitati margariini за́мість ма́сла вжива́ли маргари́н
tegi allkirja asemel kolm risti за́мість пі́дпису він поста́вив три хре́стики
tal oleks nagu südame asemel kivi у ньо́го ні́би-то ка́мінь за́мість се́рця
kolme päeva asemel kulus neli за́мість трьох днів знадоби́лося чоти́ри
jalutuskäigu asemel läksin kinno за́мість прогу́лянки я пішо́в в кіно́
ma lähen tema asemel я піду́ за́мість ньо́го
selle asemel et за́мість того́ щоб
teie asemel ma ei teeks seda на ва́шому мі́сці я би не роби́в цьо́го
2. на мі́сце
kui üks väsis, oli kohe teine asemel коли́ один вто́млювався, на його́ мі́сце відра́зу става́в і́нший

esinema esine[ma esine[da esine[b esine[tud V
1. (avalikult esitama v ette kandma) виступа́ти -а́ю, -а́єш
ettekandega esinema виступа́ти/ви́ступити* із до́повіддю
koosolekul esinema виступа́ти/ви́ступити* на збо́рах
raadios esinema виступа́ти/ви́ступити* на ра́діо
ajakirjanduses esinema виступа́ти/ви́ступити* у пре́сі
laval esinema виступа́ти/ви́ступити* на сце́ні
kohtus tunnistajana esinema виступа́ти/ви́ступити* у суді́ як сві́док v за сві́дка
2. (leiduma, ette tulema) зустріча́тися -а́юся, -а́єшся бува́ти -а́ю, -а́єш трапля́тися -я́ється
see sõna esineb kõigis sõnaraamatuis це сло́во зустріча́ється у всіх словника́х
seda esineb harva таке́ бува́є v трапля́ється рі́дко
3. (end mingis osas esitama) видава́ти/ви́дати* себе́ за кого
välismaalasena esinema видава́ти/ви́дати* себе́ за інозе́мця

harva h'arva Adv рі́дко рі́дше неча́сто зрі́дка і́ноді
seda juhtub harva це бува́є v трапля́ється рі́дко v неча́сто v зрі́дка v і́ноді
nüüd kohtume palju harvemini тепе́р зустріча́ємося набага́то рі́дше

juba juba Adv
1. (ajaliselt) уже́ (вже)
juba tulen я вже йду
juba ammu уже́ давно́
2. (rõhutavalt) уже́ (вже)
seda juba ei juhtu цього́ вже не бу́де
3. (isegi, koguni) (уже́ вже) на́віть
kui juba tema ei oska, siis ei oska keegi якщо́ вже на́віть він не вмі́є то ніхто́ не вмі́є

julgema j'ulge[ma j'ulge[da j'ulge[b j'ulge[tud_&_jule[tud V смі́ти/посмі́ти* (julgust ilmutama) насмі́люватися/насмі́литися* (mitte kartma) не боя́тися/не побоя́тися* (söandama) нава́жуватися/нава́житися* v зва́жуватися/зва́житися* v відва́жуватися/відва́житися*
kuidas sa julged minust niimoodi mõelda? як ти смі́єш про ме́не так ду́мати?
julgen üles tunnistada насмі́люся призна́тися
vaevalt ta julgeb seda teha навря́д чи він посмі́є v насмі́литься це зроби́ти, навря́д чи він нава́житься v зва́житься v відва́житься на це
tule, kui julged ходи́, якщо не бої́шся
kas julgeme sisse minna? чи нава́жимося v зва́жимося v відва́жимося зайти́?

kaebama k'aeba[ma kaeva[ta k'aeba[b kaeva[tud V ска́ржитися -жуся, -жишся; нак. ска́ржся (kurtma) жалі́тися -і́юся, -і́єшся ре́мствувати -ую, -уєш наріка́ти -а́ю, -а́єш бі́дкатися -аюся, -аєшся (kohtusse kaebama) подава́ти/пода́ти* до су́ду (öördama) доно́сити -о́шу, -о́сиш; нак. -о́сь наші́птувати -ую, -уєш
valu kaebama ска́ржитися на біль
ta kaebab oma kurva saatuse üle v kurba saatust він ска́ржиться v жалі́ється v наріка́є на свою́ гірку́ до́лю
laps kaebab, et süda on paha дити́на ска́ржиться, що її ну́дить
kaeban kõik emale ära я все розка́жу ма́мі я пожалі́юся ма́мі
ta kaebas naabri kohtusse він пода́в до су́ду на свого́ сусі́да

laen l'aen laenu l'aenu l'aenu, l'aenu[de l'aenu[sid_&_l'aen/e S по́зика -и креди́т -у
pikaajaline laen довготерміно́ва v довгостроко́ва по́зика, довготерміно́вий v довгостроко́вий креди́т
pangalaen ба́нківський креди́т
välislaen зо́внішня по́зика, міжнаро́дний креди́т
laenu andma надава́ти/нада́ти* креди́т
pangast laenu võtma бра́ти, взя́ти креди́т у ба́нку
laenu kustutama погаша́ти/погаси́ти* креди́т
laenu tagastama v tagasi maksma v tasuma поверта́ти/поверну́ти* v спла́чувати/сплати́ти* креди́т
sai pangast laenu він отри́мав креди́т у ба́нку
andis mulle sada krooni laenu він пози́чив мені́ сто крон
Liitsõnad
laen+
laensõna keel запози́чене сло́во
Liitsõnad
laenu+
laenudokument maj фо́рма креди́тної уго́ди v креди́тного до́говору
laenuleping maj креди́тна уго́да, креди́тний до́говір
laenuprotsent maj відсо́ток креди́ту v креди́тний відсо́ток
laenutähtaeg maj те́рмін пове́рнення креди́ту, по́зики

lahke l'ahke l'ahke l'ahke[t -, l'ahke[te l'ahke[id Adj (sõbralik) приві́тний -а, -е (hea) до́брий -а, -е (külalis-) гости́нний -а, -е (vastutulelik) чу́лий -а, -е чу́йний -а, -е (armastusväärne) ласка́вий -а, -е люб’я́зний -а, -е (heldekäeline) ще́дрий -а, -е
lahke perenaine гости́нна v приві́тна господи́ня
lahke naeratus приві́тна у́смі́шка v по́смішка
lahke sõna до́бре v ласка́ве сло́во
lahke süda до́бре се́рце
lahke vastuvõtt гости́нний прийо́м
olge nii lahke, aidake mind бу́дьте ласка́ві v люб’я́зні, допоможі́ть мені́

lootma l'oot[ma l'oot[a looda[b loode[tud, l'oot[is l'oot[ke V наді́ятися на кого – що -і́юся, -і́єшся сподіва́тися кого, що, на кого – що -а́юся, -а́єшся розрахо́вувати на кого – що -ую, -уєш (abi, tuge ootama) поклада́тися на кого – що -а́юся, -а́єшся
tahaks väga loota, et kõik läheb hästi ду́же хо́четься сподіва́тися, що все бу́де до́бре
loodame kõige paremat! сподіва́ємося v наді́ємося на кра́ще
midagi head pole sealt loota нічо́го до́брого не ва́рто зві́дти сподіва́тися
seda me ei julgenud lootagi цьо́го ми й не сподіва́лися v на це ми навіть не наді́ялися v не розрахо́вували
loodab väitekirja kevadeks valmis saada він наді́ється v сподіва́ється v розрахо́вує написа́ти до весни́ дисерта́цію
pole kellegi peale v kellelegi loota нема́є на ко́го покла́стися

maksma m'aks[ma m'aks[ta maksa[b m'aks[tud, m'aks[is m'aks[ke V
1. (mille eest mida tasuma) плати́ти плачу́, пла́тиш заплати́ти* -ачу́, -а́тиш опла́чувати -ую, -уєш розпла́чуватися -уюся, -уєшся розрахо́вуватися -уюся, -уєшся випла́чувати -ую, -уєш спла́чувати -ую, -уєш
sularahas maksma плати́ти v розпла́чуватися/розплати́тися* готі́вкою
pangaülekandega maksma плати́ти v розпла́чуватися/розплати́тися* v розрахо́вуватися/розрахува́тися* ба́нківським переве́денням
korteri eest maksma плати́ти v заплати́ти* за кварти́ру
võlga maksma заплати́ти v випла́чувати/ви́платити* борг
trahvi maksma заплати́ти v опла́чувати/оплати́ти* штраф
maksis mantli eest kaks tuhat krooni заплати́в за пальто́ дві ти́сячі крон
makske kassasse! платі́ть v заплаті́ть у ка́сі
liikmemaks on maksmata чле́нський вне́сок не опла́чено
maksime arve заплати́ли v оплати́ли раху́нок
2. (ostmisel, müümisel mingit hinda omama, mida väärt olema) ко́штувати -ую, -уєш
ajaleht maksab seitse krooni газе́та ко́штує сім крон
mis tomatid maksavad? скі́льки ко́штують помідо́ри?
paljas lubadus ei maksa midagi го́ла обі́цянка нічо́го не ко́штує
3. (mõtet olema, tasuma) (pruukima) ва́рто v варт
ei maksa asjatult riskida не ва́рто даре́мно ризикува́ти
seda filmi maksab vaadata цей фільм ва́рто подиви́тися v перегля́нути
4. (kehtima, jõus olema) ді́яти ді́ю, ді́єш (hakkama) вступа́ти у ді́ю v у си́лу -а́ю, -а́єш (panema) устано́влювати v встано́влювати -юю, -юєш установля́ти v встановля́ти -я́ю, -я́єш уво́дити v вво́дити -джу, -диш
ta on kõva korra maksma pannud він встанови́в v ввів стро́гий поря́док
see dokument ei ole maksev цей докуме́нт неді́йсний

millegipärast +pärast Adv (mingil ebamäärasel, teadmata põhjusel) чому́сь, чого́сь, че́рез щось
ta naeratas millegipärast він чому́сь усміха́вся
süda on millegipärast rahutu се́рце чому́сь v че́рез щось неспокі́йне

minimaalne minim'aalne minim'aalse minim'aalse[t -, minim'aalse[te minim'aalse[id Adj (väikseim võimalik, pisim, minimaal-, miinimum-) мініма́льний -а, -е найме́нший -а, -е
minimaalne vererõhk мініма́льний артеріа́льний тиск
püüab minimaalsete kulutustega hakkama saada він стара́ється обійти́ся мініма́льними ви́тратами
nakkusoht oli minimaalne небезпе́ка зара́ження мініма́льна

muutma m'uut[ma m'uut[a muuda[b muude[tud, m'uut[is m'uut[ke V (teistsuguseks v teiseks tegema) змі́нювати -юю, -юєш міня́ти -я́ю, -я́єш
paremaks muutma змі́нювати на кра́ще
oma seisukohti muutma змі́нювати/зміни́ти* свою́ то́чку зо́ру
sajud muutsid teed läbipääsmatuks о́пади зроби́ли доро́ги непрохідни́ми
laev muutis suunda корабе́ль зміни́в курс
ta ei suuda oma eluviisi muuta він не в си́лі зміни́ти свій стиль життя́
see ei muuda asja це не міня́є спра́ви
kameeleon muudab värvi хамелео́н змі́нює заба́рвлення

raamat raamat raamatu raamatu[t -, raamatu[te raamatu[id S
1. кни́га -и кни́жка -и (väike) кни́жечка -и
haruldane raamat рі́дкісна кни́жка
ingliskeelne raamat англомо́вна кни́жка
paks raamat товста́ кни́га
põnev raamat захо́плююча кни́жка
juturaamat худо́жня кни́га
kooliraamat шкільний підру́чник
lasteraamat дитя́ча кни́жка
palveraamat молито́вник
pildiraamat ілюстро́вана кни́жка v кни́жка з малю́нками
sõnaraamat словни́к
telefoniraamat телефо́нна кн́ижка v телефо́нний довідни́к
esimene eestikeelne raamat пе́рша есто́нська кни́га v пе́рша кни́га есто́нською мо́вою
nahkköites raamat кни́га у шкіряні́й паліту́рці
raamatu käsikiri руко́пис кни́ги
raamatusse süvenema загли́блюватися/загли́битися* у кни́жку
mis raamatust sa seda lugesid? у які́й кни́жці ти це чита́в?
2. (ülestähenduste vihik) (kogum kviitungeid, talonge vms) кни́га -и кни́жка -и
pensioniraamat пенсі́йна кни́жка
päevaraamat щоде́нник
taskuraamat записна́ кни́жка v записни́к
kaebuste ja ettepanekute raamat кни́га ві́дгуків v кни́га скарг і пропози́цій
sissetulekute ja väljaminekute raamat прибутко́во-видатко́ва кни́га
3. (nimestik, register) кни́га -и
majaraamat буди́нкова кни́га
Punane raamat Черво́на кни́га
Liitsõnad
raamatu+
raamatugraafika книжко́ва гра́фіка
raamatupood книжко́ва крамни́ця v книжко́вий магази́н
raamaturiiul книжко́ва поли́ця

sageli sageli Adv ча́сто (tihtilugu) нері́дко
ta käis meil sageli külas він ча́сто прихо́див до нас в го́сті
seda juhtub sageli це трапля́ється v стає́ться ча́сто
sageli esinev haigus поши́рена хворо́ба

sekund sekund sekundi sekundi[t -, sekundi[te sekunde[id S (ajaühik) (hetk, viiv) секу́нда -и mat (kaare ja nurga mõõtühik) muus (heliredeli teine aste) (vastav intervall) секу́нда -и
minutis on kuuskümmend sekundit у хвили́ні шістдеся́т секу́нд
jookseb sada meetrit kümne sekundiga він пробіга́є сто ме́трів за де́сять секу́нд
tuule kiirus on kaksteist meetrit sekundis шви́дкість ві́тру двана́дцять ме́трів за секу́нду
jõudsin viimasel sekundil я прийшо́в в оста́нню секу́нду
laps ei püsi sekunditki paigal дити́на не сиди́ть на одно́му мі́сці ні секу́нди

sild s'ild silla s'ilda s'ilda, s'ilda[de s'ilda[sid_&_s'ild/u S
1. міст моста́ v мо́сту
kitsas sild вузьки́й міст
raudteesild залізни́чний міст
rippsild вися́чий міст
silda ehitama будува́ти/побудува́ти* міст v будува́ти/збудува́ти* міст
üle silla minema перехо́дити че́рез міст v перехо́дити по мосту́ v мо́сті
üle oja viib väike sild че́рез струмо́к веде́ мале́нький місто́к v мо́стик
auto sõitis sillalt jõkke автомобі́ль з’ї́хав з моста́ v мо́сту у рі́чку
2. mer (tekiehitis laeval) місто́к -тка мо́стик -а
kaptenisild капіта́нський місто́к v мо́стик
komandosild ходови́й місто́к

staadion st'aadion st'aadioni st'aadioni[t -, st'aadioni[te st'aadione[id S st'aadion st'aadioni st'aadioni st'aadioni, st'aadioni[de st'aadion/e S (spordirajatis) aj (Vana-Kreekas tribüünidega ääristatud võistlusväljak) стадіо́н -у
jalgpallistaadion футбо́льний стадіо́н
olümpiastaadion олімпі́йський стадіо́н
staadion, mis mahutab sada tuhat pealtvaatajat стадіо́н, що вміща́є сто ти́сяч глядачі́в
staadioni tribüünid трибу́ни стадіо́ну
staadioni ehitama будува́ти/збудува́ти* v будува́ти/побудува́ти* стадіо́н

taevas taevas t'aeva taevas[t -, taevas[te t'aeva[id S
1. не́бо -а (taevalaotus, taevavõlv) небозві́д -во́ду
kõrge taevas висо́ке не́бо v небе́сна вись
selge taevas я́сне́ v безхма́рне не́бо
sügisene taevas осі́ннє не́бо
sinitaevas си́нє v голубе́ не́бо
tähistaevas зо́ряне не́бо v не́бо в зірка́х
õhtutaevas вечі́рнє не́бо
öötaevas нічне́ не́бо
mustas taevas sähvivad välgud у чо́рному не́бі спала́хують бли́скавки
päike on juba kõrgel taevas со́нце вже ви́соко
taevas on tähti täis не́бо по́вне зіро́к
taevas on üleni pilves не́бо по́вністю затя́гнене v затя́гнуте v пови́те хма́рами
taevasse v taevale ilmus vikerkaar у не́бі з’яви́лася весе́лка
lennuk lendab taeva all v taevas лі́так лети́ть у не́бі
2. (jumala asupaik, paradiis, taevariik) не́бо -а рай -ю ца́рство небе́сне (jumal, jumalikud jõud) Бог небе́сні си́ли (hüüatustes) Бо́же! Бо́же мій!
taevas ja põrgu рай і пе́кло
[oh sa] püha taevas! Бо́же мій! v Бо́же
taeva pärast, ära tee seda! ра́ди Бо́га, не роби́ цьо́го!
taevas teab, kus ta nüüd on Бог v оди́н Бог зна́є, де він тепе́р