arusaamatu +saamatu saamatu saamatu[t -, saamatu[te saamatu[id Adj
1. (mittemõistetav, ebaselge) незрозумі́лий -а, -е невира́зний -а, -е нея́сни́й -а, -е
arusaamatu keel незрозумі́ла мо́ва
arusaamatu vastus незрозумі́ла ві́дповідь
arusaamatu lugu незрозумі́ла v заплу́тана істо́рія
lihtsalt arusaamatu про́сто незрозумі́ло
arusaamatul viisil незрозумі́лим чи́ном
kas jäi midagi arusaamatuks? щось залиши́лося незрозумі́лим?
2. (taipamatu) нетяму́щий -а, -е недога́дливий -а, -е нездога́дливий -а, -е некмітли́вий -а, -е
arusaamatu inimene нетяму́ща люди́на
arusaamatu pilk нетяму́щий по́гляд
kuidas sa nii arusaamatu oled! як ти мо́жеш бу́ти таки́м нетяму́щим v недога́дливим v нездога́дливим!

konkreetne konkr'eetne konkr'eetse konkr'eetse[t -, konkr'eetse[te konkr'eetse[id Adj
1. (reaalselt eksisteeriv) (üksikjuhuline) конкре́тний -а, -е реа́льний -а, -е ді́йсний -а, -е
konkreetne fakt конкре́тний v ді́йсний факт
tuleb arvestada konkreetset olukorda тре́ба врахо́вувати конкре́тний v реа́льний стан v конкре́тне v реа́льне стано́вище
2. (selgepiiriline, täpne) конкре́тний -а, -е пе́вний -а, -е ви́значений -а, -е то́чний -а, -е
konkreetne ettepanek конкре́тна v пе́вна пропози́ція
konkreetne vastus конкре́тна v то́чна ві́дповідь
midagi konkreetset ma ei tea нічо́го конкре́тного v ви́значеного v пе́вного я не зна́ю

kõrv k'õrv kõrva k'õrva k'õrva, k'õrva[de k'õrva[sid_&_k'õrv/u S (kuulmiselund) ву́хо -а, м. (у) -сі, мн. ву́ха, вух
parem kõrv пра́ве ву́хо
väikesed kõrvad мале́нькі ву́ха
keskkõrv anat сере́днє ву́хо
sisekõrv anat вну́трішнє ву́хо
väliskõrv anat зо́внішнє ву́хо
kõrv valutab ву́хо боли́ть
kõrv jookseb mäda kõrvast tuleb mäda з ву́ха йде v тече́ гній
ta on ühest kõrvast kurt він глухи́й на одне́ ву́хо
sosistas talle midagi kõrva він шепну́в йому́ щось на ву́хо
Liitsõnad
kõrva+
kõrvalest anat вушна́ ра́ковина
kõrvaloputus med промива́ння ву́ха
kõrvatilgad вушні́ кра́плі

lahe1 lahe laheda laheda[t -, laheda[te laheda[id Adj
1. (avar) (ruumikas) просто́рий -а, -е містки́й -а́, -е́ ві́льний -а, -е (vaba) безме́жний -а, -е ві́льний -а, -е приві́льний -а, -е
lahe elu ві́льне життя́
inimesi väljus, vagunis läks lahedamaks лю́ди ви́йшли, у ваго́ні ста́ло вільні́ше v просто́ріше
2. (kerge) легки́й -а́, -е́ (värskendav) освіжни́й -а́, -е́
lahe jook освіжни́й, легки́й напі́й
lahe tuul легки́й, освіжни́й ві́тер
anna mulle midagi lahedat lugeda дай мені́ почита́ти щось легке́
3. (mõnus, õdus) приє́мний -а, -е га́рний -а, -е (muretu, pingevaba) легки́й -а, -е (sõbralik, lahke) приві́тний -а, -е при́язний -а, -е дру́жній -я, -є дружелю́бний -а, -е
lahedad naljad дру́жні жа́рти
ta on lahe inimene він приві́тна люди́на

lisama lisa[ma lisa[da lisa[b lisa[tud V додава́ти -даю́, -дає́ш (täiendama) допо́внювати -юю, -юєш доповня́ти -я́ю, -я́єш
lisa supile soola дода́й до су́пу со́лі
ta lisas sammu він пришви́дшив крок
lisasin avaldusele dokumendid я дода́в до зая́ви докуме́нти
kas keegi soovib sõnavõtule midagi lisada? хтось хо́че щось дода́ти до ви́ступу v допо́внити ви́ступ?

lootma l'oot[ma l'oot[a looda[b loode[tud, l'oot[is l'oot[ke V наді́ятися на кого – що -і́юся, -і́єшся сподіва́тися кого, що, на кого – що -а́юся, -а́єшся розрахо́вувати на кого – що -ую, -уєш (abi, tuge ootama) поклада́тися на кого – що -а́юся, -а́єшся
tahaks väga loota, et kõik läheb hästi ду́же хо́четься сподіва́тися, що все бу́де до́бре
loodame kõige paremat! сподіва́ємося v наді́ємося на кра́ще
midagi head pole sealt loota нічо́го до́брого не ва́рто зві́дти сподіва́тися
seda me ei julgenud lootagi цьо́го ми й не сподіва́лися v на це ми навіть не наді́ялися v не розрахо́вували
loodab väitekirja kevadeks valmis saada він наді́ється v сподіва́ється v розрахо́вує написа́ти до весни́ дисерта́цію
pole kellegi peale v kellelegi loota нема́є на ко́го покла́стися

maksma m'aks[ma m'aks[ta maksa[b m'aks[tud, m'aks[is m'aks[ke V
1. (mille eest mida tasuma) плати́ти плачу́, пла́тиш заплати́ти* -ачу́, -а́тиш опла́чувати -ую, -уєш розпла́чуватися -уюся, -уєшся розрахо́вуватися -уюся, -уєшся випла́чувати -ую, -уєш спла́чувати -ую, -уєш
sularahas maksma плати́ти v розпла́чуватися/розплати́тися* готі́вкою
pangaülekandega maksma плати́ти v розпла́чуватися/розплати́тися* v розрахо́вуватися/розрахува́тися* ба́нківським переве́денням
korteri eest maksma плати́ти v заплати́ти* за кварти́ру
võlga maksma заплати́ти v випла́чувати/ви́платити* борг
trahvi maksma заплати́ти v опла́чувати/оплати́ти* штраф
maksis mantli eest kaks tuhat krooni заплати́в за пальто́ дві ти́сячі крон
makske kassasse! платі́ть v заплаті́ть у ка́сі
liikmemaks on maksmata чле́нський вне́сок не опла́чено
maksime arve заплати́ли v оплати́ли раху́нок
2. (ostmisel, müümisel mingit hinda omama, mida väärt olema) ко́штувати -ую, -уєш
ajaleht maksab seitse krooni газе́та ко́штує сім крон
mis tomatid maksavad? скі́льки ко́штують помідо́ри?
paljas lubadus ei maksa midagi го́ла обі́цянка нічо́го не ко́штує
3. (mõtet olema, tasuma) (pruukima) ва́рто v варт
ei maksa asjatult riskida не ва́рто даре́мно ризикува́ти
seda filmi maksab vaadata цей фільм ва́рто подиви́тися v перегля́нути
4. (kehtima, jõus olema) ді́яти ді́ю, ді́єш (hakkama) вступа́ти у ді́ю v у си́лу -а́ю, -а́єш (panema) устано́влювати v встано́влювати -юю, -юєш установля́ти v встановля́ти -я́ю, -я́єш уво́дити v вво́дити -джу, -диш
ta on kõva korra maksma pannud він встанови́в v ввів стро́гий поря́док
see dokument ei ole maksev цей докуме́нт неді́йсний

millal millal Adv
1. (mis ajal, kunas) коли́
millal rong saabub? коли́ прибува́є по́тяг v по́їзд?
2. (kõrvallause alguses) коли́
küsi järele, millal avaldus anda запита́й, коли́ потрі́бно пода́ти зая́ву
ta teadis, millal vait olla він знав, коли́ мовча́ти
ma ei saa aru, millal ta nalja teeb я не розумі́ю, коли́ він жарту́є
3. (osutab ebamäärast, juhuslikku aega) коли́
jumal teab millal see aeg ükskord tuleb! Бог зна́є, коли́ цей час наста́не!
millal iganes kokku saime, ikka oli tal midagi huvitavat rääkida коли́ би ми не зустріча́лися, йому́ за́вжди́ було́ що ціка́вого розпові́сти́

mürgine mürgine mürgise mürgis[t -, mürgis[te mürgise[id Adj
1. (toksiline) (elusolendi kohta: mürginäärmetega) отру́йний -а, -е отру́йливий -а, -е токси́чний -а, -е
mürgine aine отру́йна v токси́чна речови́на
mürgine gaas отру́йний газ
mürgised seened отру́йні гриби́
2. piltl (õel, sapine, salvav) отру́йний -а, -е отру́йливий -а, -е в’ї́дливий -а, -е уї́дливий -а, -е ущи́пливий -а, -е вщи́пливий -а, -е дошку́льний -а, -е їдки́й -а, -е
mürgised märkused дошку́льні заува́ження
mürgine kriitika дошку́льна v їдка́ кри́тика
mürgine naer їдки́й v в’їдли́вий сміх
ütles vastuseks midagi üsna mürgist він сказа́в у ві́дповідь щось до́сить дошку́льне

naljakas naljakas naljaka naljaka[t -, naljaka[te naljaka[id Adj (naerma ajav, lõbus, humoorikas) смішни́й -а, -е (veider, kentsakas) куме́дний -а, -е
naljakas nimi смішне́ ім’я
naljakas lugu смішна́ істо́рія
mis selles siis naljakat on? що у цьо́му тако́го смішно́го?
naljakas [mõelda], et keegi midagi ei märganud смішно́ поду́мати, що ніхто́ нічо́го не помі́тив