aastaarv +'arv arvu 'arvu 'arvu, 'arvu[de 'arvu[sid_&_'arv/e S да́та -и рік ро́ку
kuupäev ja aastaarv число́, мі́сяць і рік
hea mälu aastaarvude peale до́бра па́м’ять на да́ти
aastaarvus v aastaarvuga eksima помиля́тися/помили́тися* да́тою

aina aina Adv (üha) усе́, все, ті́льки й, пості́йно (ainult) ті́льки, лише́, лиш (lausa) так і
ilmad lähevad aina soojemaks пого́да стає́ усе́ теплі́шою
hommikust õhtuni aina sajab з ра́нку до но́чі пості́йно v все паде́ дощ
aina üks ja seesama все одне́ і те саме́
see tuleb asjale aina kasuks це піде́ спра́ві ті́льки на ко́ристь
lagendik aina valendas lilledest галя́вина так і білі́ла від кві́тів

ainult ainult Adv ті́льки, лише́, лиш, ви́ключно
ainult selleks, et ... ті́льки v лише́ v лиш для то́го, щоб
mitte ainult ..., vaid ka ... не ті́льки ..., а й ...
ainult et ті́льки б, лише́ б, лиш би
ainult mõni meeter ті́льки v лише́ де́кілька ме́трів
ainult mõni sekund hiljem де́кількома́ секу́ндами пізні́ше
kümme tütarlast ja ainult kaks noormeest де́сять дівча́т і ті́льки v лише́ дво́є юнакі́в
eksamini on jäänud ainult kaks päeva до екза́мену v і́спиту залиши́лося лише́ два дні
täidan ainult oma kohust я вико́ную ті́льки v лише́ свій обо́в’язок
käin kinos ainult pühapäeviti я хо́джу в кіно́ ви́ключно по неді́лях
tehti kõik, et ainult pääseda роби́лося все, ті́льки щоб v лиш би врятува́тися
kui ta ainult paraneks якби́ він ті́льки ви́дужав
kui ainult keegi teada ei saaks ті́льки щоб ніхто́ не дізна́вся
ta pole halb tüdruk, ainult veidi laisk вона́ непога́на ді́вчина, лише́ тро́хи ліни́ва

aitäh ait'äh ait'ähi ait'ähhi ait'ähhi, ait'ähhi[de ait'ähhi[sid_&_ait'ähh[e S Interj, ka aituma, ka aitüma
1. спаси́бі дя́кую, дя́куємо мн.
aitäh teile ja nägemiseni спаси́бі v дя́кую v дя́куємо вам і до поба́чення
aitäh abi eest дя́кую v дя́куємо за допомо́гу
aitäh meelde tuletamast спаси́бі v дя́кую v дя́куємо за нага́дування
2. спаси́бі
suur aitäh вели́ке спаси́бі
oleks ta selle eest aitähki öelnud хоч би сказа́в за це спаси́бі v хоч би подя́кував за це
see töö tuli aitäh[i] eest ära teha цю робо́ту потрі́бно було́ зроби́ти за одне́ спаси́бі

alates почина́ючи з
hakkab tööle alates 1. jaanuarist почина́є/почне́* працюва́ти з 1 сі́чня
kõik olid kohal, alates lastest ja lõpetades vanuritega усі бу́ли прису́тні, почина́ючи з діте́й і закі́нчуючи людьми́ лі́тнього v похи́лого ві́ку

allkiri +kiri kirja k'irja k'irja, k'irja[de k'irja[sid_&_k'irj/u S пі́дпис -у (dokument) розпи́ска -и
omakäeline allkiri власнору́чний пі́дпис
selge ja hästi loetav allkiri розбі́рливий пі́дпис
võltsitud allkiri підро́блений v фальши́вий пі́дпис
direktori allkirjaga kiri лист за пі́дписом дире́ктора
allkiri elukohast mittelahkumise kohta jur підпи́ска про неви́їзд
allkirja andma ста́вити/поста́вити* пі́дпис під чим розпи́суватися/розписа́тися* під чим підпи́суватися/підписа́тися* під чим
allkirja tõestama засві́дчувати/засві́дчити* пі́дпис
pane oma allkiri alla поста́в свій пі́дпис розпиши́ся підпиши́ся
allkirja vastu під розпи́ску
pildi allkiri пі́дпис під карти́ною

alus alus aluse alus[t -, alus[te aluse[id S
1. (eseme toetuspõhi, tugi) осно́ва -и підста́вка -и
betoonalus betoonist alus бето́нна осно́ва
monumendi alus осно́ва v підні́жжя монуме́нта
raadio seisab madalal alusel ра́діо стої́ть на низькі́й підста́вці
2. (lähtekoht, põhi) осно́ва -и підста́ва -и заса́да -и ба́за -и
seaduslik alus зако́нна осно́ва
hääldusalus keel артикуляці́йна ба́за
hagi alus jur підста́ва v осно́ва по́зову
lepingu alusel на підста́ві до́говору
vabatahtlikkuse alusel на доброві́льних заса́дах v осно́вах доброві́льно
uutel alustel на нови́х заса́дах v осно́вах
aluseta süüdistus необґрунто́ване v безпідста́вне звинува́чення v обвинува́чення
aluseks olema лежа́ти v бу́ти в осно́ві чого
aluseks võtma бра́ти/узя́ти* за осно́ву v як осно́ву що
alust panema {millele} дава́ти/да́ти* v кла́сти/покла́сти* поча́ток чому започаткува́ти* що заклада́ти/закла́сти* і заложи́ти* осно́ву v підва́лини v фунда́мент v підмурі́вок чого засно́вувати/заснува́ти* що
3. (teaduse v ala põhitõed) осно́ви осно́в
seadusandluse alused осно́ви законода́вства
keemia alused осно́ви хі́мії
4. (väiksem laev) су́дно́ су́дна́
merealus морське́ су́дно́
5. mat keem осно́ва -и
kolmnurga alus mat осно́ва трику́тника
orgaaniline alus keem органі́чна осно́ва
6. keel пі́дмет -а
alus ja öeldis пі́дмет і при́судок
Liitsõnad
alus+
alusheli muus основни́й звук
aluspesu спі́дня біли́зна v оде́жа біли́зна
alusseelik спі́дня спідни́ця

ammu ammu Adv
1. (kaua aja eest) давно́
ammu möödunud ajad давномину́лі часи́ v да́вні часи́
ammu kuuldud viis давно́ почу́та мело́дія
vihm on ammu üle дощ давно́ пройшо́в
see juhtus üsna ammu це ста́лося до́сить давно́
see oli väga v õige ammu це бу́ло ду́же давно́ v давни́м-давно́
ma tunnen teda ammu я зна́ю його́ давно́
töötan siin juba ammu я працю́ю тут уже́ v вже давно́
ma ei ole teda ammu näinud я його́ давно́ не ба́чив
ammu on aeg lahkuda давно́ пора́ іти́ v йти
kas sa tulid juba ammu? ти вже давно́ прийшо́в?
pääsmed olid juba ammu enne kontserti läbi müüdud квитки́ бу́ли розпро́дані задо́вго до конце́рту
2. (liiatigi) тим бі́льше, тим па́че, поготі́в
ma pole kunagi sellest mõelnudki, ammu veel rääkinud я ніко́ли про це не ду́мав, а тим бі́льше не говори́в
mul ei ole jalgratastki, ammu siis veel autot я не ма́ю велосипе́да, а автомобі́ля і поготі́в
3. (alles, nüüdsama) ті́льки що, що́йно, ті́льки-ті́льки
ammu sa tulid ja juba tahad ära minna ти що́йно v ті́льки що v ті́льки-ті́льки прийшо́в і вже хо́чеш іти́ v йти
ammu see oli, kui ema pensionile jäi чи давно це бу́ло, як ма́ти пішла́ v ви́йшла на пе́нсію

aprill apr'ill aprilli apr'illi apr'illi, apr'illi[de apr'illi[sid_&_apr'ill/e S кві́тень -тня
jahe aprill прохоло́дний кві́тень
esimene aprill пе́рше кві́тня
aprilli algul на поча́тку кві́тня
aprilli lõpus в кінці́ кві́тня
kolmandal aprillil тре́тього кві́тня
ta sündis aprillis він народи́вся у кві́тні
aprill! пе́рше кві́тня! пе́рше кві́тня – брехня́ всесві́тня!
Liitsõnad
aprilli+
aprillihommik квітне́вий ра́нок
aprilliilm квітне́ва пого́да
aprillinali першоквітне́вий жарт

armas armas 'armsa armas[t_&_'armsa[t -, 'armsa[te 'armsa[id Adj S
1. (armastatud, kallis) дороги́й -а, -е лю́бий -а, -е ми́лий -а, -е рі́дний -а, -е улю́блений -а, -е
armas ema дорога́ v рі́дна ма́ти
armas kodu рі́дний дім, рі́дна домі́вка
meie armas kodumaa на́ша рі́дна батьківщи́на v вітчи́зна, наш рі́дний край
minu kõige armsam raamat моя́ найулю́бленіша кни́жка
minu armsaim tegevus моє́ найулю́бленіше заня́ття
armas sõber! лю́бий v дороги́й дру́же!
armsad kuulajad! дорогі́ слухачі́!
2. (kena, meeldiv) ми́лий -а, -е милови́дий -а, -е приє́мний -а, -е (lahke, armastusväärne) люб’я́зний -а, -е ласка́вий -а, -е
olge nii armsad ja tehke see ära бу́дьте ласка́ві v бу́дьте люб’я́зні, зробі́ть це
3. (armastatu, kallim) коха́ний -ного коха́на -ної лю́бий -бого лю́ба -бої ми́лий -лого ми́ла -лої
ütle, armas, millal me jälle näeme? скажи́, коха́ний, v ми́лий v лю́бий, коли́ ми зно́ву поба́чимося?
tere, mu armsad! добри́день, мої́ лю́бі v ми́лі!

armastama armasta[ma armasta[da armasta[b armasta[tud V люби́ти люблю́, лю́биш
lapsi armastama люби́ти діте́й
oma emakeelt armastama люби́ти сво́ю рі́дну мо́ву
out muusikat armastama люби́ти му́зику
vaikust armastama люби́ти ти́шу
out korda armastama люби́ти поря́док
lapsed armastavad magusat ді́ти лю́блять со́лодощі
out mänd armastab liivast maad сосна́ лю́бить піско́вий ґрунт
armastan laulda ja tantsida я люблю́ співа́ти і танцюва́ти
hellalt armastav ema ні́жно лю́бляча ма́ти
meie armastatud õpetaja наш улю́блений вчи́тель

armastus armastus armastuse armastus[t armastus[se, armastus[te armastus/i S коха́ння -я любо́в -і
platooniline armastus платоні́чне коха́ння
vastastikune armastus взає́мне коха́ння
meeleline armastus чуттє́ве коха́ння
tõeline ja puhas armastus спра́вжнє і чи́сте коха́ння
hell v õrn armastus ні́жне коха́ння
kirglik armastus палке́ v при́страсне коха́ння
õnnetu armastus нещасли́ве коха́ння
vastamata armastus коха́ння v любо́в без взає́мності нерозді́лене v неподі́лене коха́ння нерозді́лена v неподі́лена любо́в
esimene armastus пе́рше коха́ння пе́рша любо́в
eluarmastus життєлю́бство любо́в до жи́ття
emaarmastus матери́нська любо́в
isamaa-armastus любо́в до вітчи́зни
kodumaa-armastus любо́в до батьківщи́ни
loodusearmastus любо́в до приро́ди
muusikaarmastus любо́в до му́зики
tööarmastus працелю́бність любо́в до пра́ці
armastus esimesest silmapilgust коха́ння v любо́в з пе́ршого по́гляду
armastust avaldama осві́дчуватися/осві́дчитися* [в коха́нні]
armastust võitma {kelle} завойо́вувати/завоюва́ти* коха́ння v любо́в кого, чию
Liitsõnad
armastus+
armastusabielu шлюб за коха́нням
armastusavaldus осві́дчення [в коха́нні]
armastusdraama любо́вна дра́ма
armastuskiri любо́вний лист
armastuskolmnurk любо́вний трику́тник
armastuslaul пі́сня про коха́ння v любо́в
armastusluule любо́вна пое́зія v лі́рика
armastusstseen любо́вна сце́на
armastustunne почуття́ коха́ння v любо́ві

august 'august 'augusti 'augusti[t -, 'augusti[te 'auguste[id S се́рпень -пня
päikseline august со́нячний се́рпень
jahe august прохоло́дний се́рпень
vihmane august дощови́й се́рпень
esimene august пе́рше се́рпня
esimesel augustil пе́ршого се́рпня
esimeseks augustiks до пе́ршого се́рпня
augusti algul на поча́тку се́рпня
augusti lõpus в кінці́ се́рпня
Liitsõnad
augusti+
augustipäev серпне́вий день
ajakirja augustinumber серпне́вий но́мер журна́лу

dispanser disp'anser disp'anseri disp'anseri[t -, disp'anseri[te disp'ansere[id S (ravinõuandla) диспансе́р -у
naha- ja suguhaiguste dispanser шкі́рно-венерологі́чний диспансе́р

edaspidi +pidi Adv
1. (tulevikus) нада́лі да́лі у майбу́тньому
edaspidi ole ettevaatlikum нада́лі будь обере́жнішим
nüüd ja edaspidi тепе́р і в майбу́тньому
2. (pärisuunas) впере́д і упере́д

eesnimi +nimi nime nime n'imme, nime[de nime[sid S ім’я́ і́мені v ім’я́
eesnimi ja perekonnanimi ім’я́ і прі́звище

elus elus elusa elusa[t -, elusa[te elusa[id Adj живи́й -а, -е (tõeline, ehtne) спра́вжній -я, -є
elus ja elutu loodus жива́ v органі́чна і нежива́ v неоргані́чна приро́да
elus tuli живи́й вого́нь
elusa ja elutu kategooria keel катего́рія істо́ти і неісто́ти
ta on elus ja terve він живи́й і здоро́вий
elusast peast kinni võtma спійма́ти v пійма́ти v злови́ти живи́м
Liitsõnad
elus+
elusaine жива́ v органі́чна речовина́
eluskaal põll жива́ вага́
eluskala жива́ ри́ба
elusloodus жива́ v органі́чна приро́да
elusolend жива́ істо́та живе́ створі́ння

erinevalt erinevalt Adv по-рі́зному (erinedes) на відмі́ну від кого/чого
üht ja sama nähtust erinevalt käsitama розгляда́ти одне́ і те саме́ я́вище по-рі́зному
erinevalt teistest õpetajatest на відмі́ну від і́нших вчителі́в

iseseisvalt +s'eisvalt Adv самості́йно незале́жно самоту́жки
elab iseseisvalt живе́ самості́йно v незале́жно
õppis iseseisvalt lugema ja kirjutama він навчи́вся чита́ти і писа́ти самості́йно v самоту́жки
iseseisvalt tegutsema ді́яти самості́йно

jooma j'oo[ma j'uu[a j'oo[b j'oo[dud, j'õ[i joo[ge juu[akse V пи́ти п’ю, п’єш (teatud hulka) випива́ти -а́ю, -а́єш (janu v isu täis) (end täis) напива́тися -а́юся, -а́єшся (peale) запива́ти -а́ю, -а́єш (vähehaaval) попива́ти -а́ю, -а́єш (veidi, mõnda aega) попи́ти -п’ю́, -п’є́ш (napsitama) випива́ти -а́ю, -а́єш (hooti) запива́ти -а́ю, -а́єш розм. (end põhja) спива́тися -а́юся, -а́єшся (end paljaks) пропива́тися -а́юся, -а́єшся
vett jooma пи́ти во́ду
istusime teed jooma ми сі́ли пи́ти чай
jõin suurte sõõmudega я пив вели́кими ковтка́ми
jooksin veel tassi kohvi я ви́пив би ще одну́ ча́шку ка́ви
anna mulle juua дай мені́ попи́ти
anna hobustele juua напі́й ко́ней
sõin putru ja jõin piima peale я ї́в ка́шу і запива́в молоко́м
jõime sünnipäevalapse terviseks ми ви́пили за здоро́в’я імени́нника
joodi sinasõprust пи́ли на брудерша́фт
ta mees joob kõvasti її́ чолові́к си́льно п’є

juuni juuni juuni juuni[t -, juuni[de juuni[sid S че́рвень -вня
jahe ja vihmane juuni прохоло́дний і дощови́й че́рвень
Liitsõnad
juuni+
juunikuu че́рвень
juunipäevad червне́ві дні

kaebus k'aebus k'aebuse k'aebus[t k'aebus[se, k'aebus[te k'aebus/i_&_k'aebuse[id S
1. (kaebamine, kaeblemine) ска́рга -и (halamine) плач пла́чу́ (kurtmine) ре́мство -а ре́мствування -я наріка́ння -я (halisemine) ниття́ -я́ розм. ски́глення -я розм. хни́кання -я розм.
arst kuulas haige kaebusi лі́кар слу́хав ска́рги хво́рого
2. (süüdistus) ска́рга -и
edasikaebus jur оска́рження
kassatsioonikaebus jur касаці́йна ска́рга
salakaebus доно́с
kaebuste ja ettepanekute raamat кни́га скарг та пропози́цій
kaebust esitama {kelle peale} подава́ти/пода́ти* ска́ргу на кого ска́ржитися/поска́ржитися* на кого
kirjutas naabri peale kaebuse він написа́в ска́ргу на сусі́да

kandiline kandiline kandilise kandilis[t kandilis[se, kandilis[te kandilis/i Adj квадрато́вий -а, -е квадра́тний -а, -е (kohmakas) незгра́бний -а, -е кута́стий -а, -е
kandiline laud пер.
ta liigutused on järsud ja kandilised його́ ру́хи різкі́ і незгра́бні

kodanik kodan'ik kodaniku kodan'ikku kodan'ikku, kodan'ikku[de_&_kodanik/e kodan'ikku[sid_&_kodan'ikk/e S
1. громадя́ни́н -а громадя́нка -и
aukodanik поче́сний громадя́ни́н
kaaskodanik співгромадя́ни́н співгромадя́нка книжн.
maailmakodanik громадя́ни́н сві́ту
Eesti Vabariigi kodanik громадя́ни́н Есто́нської Респу́бліки
kodanike põhiõigused ja -kohustused основні́ права́ та обо́в’язки громадя́н
2. aj (linnakodanik) бю́ргер -а городя́нин -а
Liitsõnad
kodaniku+
kodanikualgatus громадя́нська ініціати́ва
kodanikujulgus громадя́нська відва́га
kodanikukohus обо́в’язок громадя́ни́на громадя́нський обо́в’язок
kodanikuõigused громадя́нські права́ права́ громадя́н

kohustus kohustus kohustuse kohustus[t kohustus[se, kohustus[te kohustus/i S
1. (ülesanne) обо́в’язок -зку (sundus, koormis) пови́нність -ності
igapäevased kohustused щоде́нні v повсякде́нні обо́в’язки
ühiskondlikud kohustused грома́дські v суспі́льні обо́в’язки
ametikohustus посадо́вий v службо́вий обо́в’язок
maksukohustus податко́вий обо́в’язок
sõjaväekohustus військо́ви́й обо́в’язок
teenistuskohustus службо́вий обо́в’язок
kodanike õigused ja kohustused права́ і обо́в’язки громадя́н
milles seisnevad sinu kohustused? у чо́му поляга́ють твої́ обо́в’язки?
2. (sisemine kohus)
vanemlikud kohustused ба́тькі́вські обо́в’язки
3. (kohustav lubadus) (kohustav dokument) зобов’я́зання -я
võlakohustus боргове́ зобов’я́зання
ettevõte täitis endale võetud kohustuse підприє́мство ви́конало узя́те [на се́бе] зобов’я́зання

koostöö +t'öö t'öö t'öö[d -, t'öö[de_&_töö[de t'öö[sid_&_t'ö[id S співробі́тництво -а співпра́ця -і
rahvusvaheline koostöö міжнаро́дне співробі́тництво міжнаро́дна співпра́ця
kultuurikoostöö kultuurialane koostöö культу́рне співробі́тництво культу́рна співпра́ця
majanduskoostöö majanduslik koostöö економі́чне співробі́тництво економі́чна співпра́ця
kooli ja kodu koostöö співпра́ця шко́ли і сім’ї́

köha köha köha köha -, köha[de köha[sid S ка́шель -шлю
kuiv köha сухи́й ка́шель
märg köha lahtine köha воло́гий ка́шель
nõrk köha слабки́й ка́шель
raiuv köha га́вкаючий ка́шель
köha tuleb peale ка́шель напада́є
lapsed on köhas ja nohus ді́ти з ка́шлем і не́житем
Liitsõnad
köha+
köhahoog при́ступ ка́шлю
köhakompvek цуке́рка від ка́шлю
köharavim köharohi лі́ки від ка́шлю
köhatabletid табле́тки від ка́шлю
köhatilgad кра́плі від ка́шлю

laps l'aps lapse l'as[t -, las[te l'aps[i S дити́на -и
vastsündinud laps новонаро́джена дити́на; новонаро́джений, новонаро́джена
terve laps здоро́ва дити́на
kodutud lapsed бездо́мні ді́ти
lastekodulaps дити́на з дитя́чого буди́нку
linnalaps міська́ дити́на
maalaps сільська́ дити́на
vallaslaps позашлю́бна дити́на
lapse füüsiline ja vaimne areng фізи́чний і духо́вний ро́звиток дити́ни
lapsest peast v lapsena mängisime koos у дити́нстві ми гра́лися ра́зом
lapsest saadik з дити́нства
lapsed käivad lasteaias ді́ти хо́дять у дитя́чий садо́к
ta ootab last вона́ чека́є дити́ну
tal sündis laps у не́ї народи́лася дити́на
ema imetab v toidab last ма́ти году́є дити́ну грудьми́
Liitsõnad
lapse+
lapsevanker дитя́чий візо́к
Liitsõnad
laste+
lasteajakiri дитя́чий журна́л, журна́л для діте́й
lastearst дитя́чий лі́кар, педіа́тр
lasteasutus дитя́чий за́клад
lastebassein дитя́чий басе́йн
lasteetendus дитя́ча виста́ва, виста́ва для діте́й
lastefilm дитя́чий фільм, фільм для діте́й
lastehaigla дитя́ча ліка́рня
lastehaigused дитя́чі хворо́би
lastekirjandus дитя́ча літерату́ра
lastekirjanik дитя́чий письме́нник
lastekodu дитя́чий буди́нок
lastekoor дитя́чий хор
lastemuusikakool дитя́ча музи́чна шко́ла
lastepolikliinik дитя́ча поліклі́ніка
lasteraamat дитя́ча кни́жка, кни́жка для діте́й
lastesaade дитя́ча переда́ча, переда́ча для діте́й
lastetoetus допомо́га на дити́ну

laud l'aud laua l'auda l'auda, l'auda[de l'auda[sid_&_l'aud/u S
1. (saematerjal) до́шка -и (tünni-, püti-) кле́пка -и
hööveldatud laud стру́гана до́шка
männilaud сосно́ва до́шка
põrandalaud до́шка для підло́ги, мости́на
laudadest põrand дощана́ підло́га, підло́га з дощо́к
2. (mööbliese) (toit, söök) стіл стола́ і сто́лу (väike) сто́лик -а
ümmargune laud кру́глий стіл
Rootsi laud шве́цький стіл
diivanilaud журна́льний сто́лик v стіл
joonestuslaud кресля́рський стіл
kirjutuslaud письмо́вий стіл
köögilaud кухо́нний стіл
söögilaud обі́дній стіл
televiisorilaud телеві́зорний сто́лик
tualettlaud туале́тний сто́лик v стіл
töölaud робо́чий стіл
õpetajalaud учи́тельський v вчи́тельський стіл
lauda katma накрива́ти/накри́ти* (на) стіл
lauda koristama збира́ти/зібра́ти* з v зі стола́ v сто́лу
lauast tõusma встава́ти/вста́ти* з-за сто́лу v стола́
istu laua taha сіда́й за стіл
külalised paluti lauda госте́й запроси́ли до сто́лу v за стіл
katsin laua neljale я накри́в стіл на чотирьо́х
istuvad lauas ja söövad сидя́ть за столо́м і їдя́ть
Liitsõnad
laua+ out (saematerjalist)
Liitsõnad
laua+ (mööbliesemega seotud)
lauahõbe столо́ве срі́бло
lauakalender насті́льний календа́р
lauakombed пра́вила засті́льного етике́ту
laualamp насті́льна ла́мпа
lauamäng насті́льна гра
lauanaaber сусі́д по сто́лу
lauanuga столо́вий ніж
lauanõud столо́вий по́суд
lauaplaat кри́шка стола́ v стільни́ця
lauasahtel шухля́да стола́
lauatelefon насті́льний телефо́н
Liitsõnad
laud+
laudpõrand дощана́ підло́га, підло́га з дощо́к

laul l'aul laulu l'aulu l'aulu, l'aulu[de l'aulu[sid_&_l'aul/e S
1. (laulmine) спів -у
mitmehäälne laul багатоголо́сий спів
koorilaul хорови́й спів
linnulaul пташи́ний спів
õpib muusikakoolis laulu вивча́є у музи́чній шко́лі спів v вока́л
2. (lauldav pala) пі́сня -і
vaimulikud laulud духо́вні пісні́
meremeeste laulud пісні́ морякі́в, моря́цькі пісні́
matuselaul похоро́нна пі́сня
pulmalaul весі́льна пі́сня
rahvalaul наро́дна пі́сня
laulu sõnad ja viis слова́ і мело́дія пі́сні
laul refrään при́спів пі́сні
komponeerib laule склада́є v пи́ше пісні́
kontsert Mart Saare lauludest конце́рт пісе́нь Ма́рта Са́ара
Liitsõnad
laulu+
laululind (1) співо́ча пта́ха (2) piltl солове́йко
laulusalm купле́т, строфа́ пі́сні
laulutekst текст v слова́ пі́сні
lauluvõistlus пісе́нний ко́нкурс
lauluväljak співо́че по́ле
lauluõpetaja учи́тель v вчи́тель спі́ву

lava lava lava lava l'avva, lava[de lava[sid_&_lav/u S
1. teater (näite-) сце́на -и
kontserdilava конце́ртна сце́на
teatrilava театра́льна сце́на
vabaõhulava сце́на про́сто не́ба
teatris toodi lavale Verdi ooper у теа́трі поста́вили о́перу Ве́рді
2. (sauna-) помі́ст -мо́сту
poisid istusid laval ja vihtlesid хло́пці сиді́ли на помо́сті і па́рилися
Liitsõnad
lava+ out teater
Liitsõnad
lava+ out aiand

legend leg'end legendi leg'endi leg'endi, leg'endi[de leg'endi[sid_&_leg'end/e S (rahvajutt) (mündikiri) (seletustekst) piltl (väljamõeldis, ebausutav jutt) леге́нда -и
piibli legendid біблі́йні леге́нди
elav legend жива́ леге́нда
matkajad jälgivad kaarti ja legendi тури́сти слідку́ють за ма́пою і леге́ндою

liitrine2 l'iitrine l'iitrise l'iitris[t l'iitris[se, l'iitris[te l'iitris/i_&_l'iitrise[id Adj (hrl liitsõna järelosa) літро́вий -а, -е
kolmeliitrine трилітро́вий
kahe ja poole liitrine kann гле́чик, який вмі́щує два з полови́ною лі́тра

lähedus lähedus läheduse lähedus[t lähedus[se, lähedus[te lähedus/i S
1. (lähedalolek) бли́зькість -кості сумі́жність -ності сусі́дство -а (lähedane-olek) бли́зькість -кості збли́ження -я спорі́дненість -ності
mere lähedus бли́зькість мо́ря
aimab surma lähedust відчува́є бли́зькість сме́рті
eesti ja soome keele lähedus спорі́дненість естонської та фінської мов
hingeline lähedus духо́вна бли́зькість v спорі́дненість душ
2. (lähiümbrus, lähikond) око́лиця -і окру́га -и
siin läheduses pole ühtki järve тут, на око́лиці, немає жо́дного v ні одно́го о́зера
läheduses laksutab ööbik поблизу́ тьо́хкає солове́йко

miinus miinus miinuse miinus[t -, miinus[te miinuse[id S
1. (matemaatiline märk) (mõnevõrra madaldatud hinnet tähistav märk) мі́нус -а
olin kogemata miinuse asemel plussi kirjutanud я ненаро́ком написа́в за́мість мі́нуса плюс
kontrolltöö hinne oli viis miinus[ega] оці́нка за контро́льну робо́ту була́ п’ять з мі́нусом
2. (külmakraadi v lahutustehte tähistamiseks) мі́нус
õhutemperatuur miinus kümme kraadi температу́ра пові́тря мі́нус де́сять гра́дусів
viis miinus neli п’ять мі́нус чоти́ри
palk on kuus tuhat krooni miinus maksud зарпла́та шість ти́сяч крон мі́нус пода́тки
3. piltl (negatiivne külg, väärtust vähendav tegur) мі́нус -а
igal teoorial on omad plussid ja miinused у ко́жній тео́рії є свої́ плюси́ і мі́нуси
Liitsõnad
miinus+
miinuskraad мі́нусо́вий гра́дус
miinusmärk мі́нус
miinusprillid мі́нусо́ві окуля́ри

mina mina minu m'in[d -, minu[sse minu[s minu[st minu[le minu[l minu[lt minu[ks minu[ni minu[na minu[ta minu[ga Pron mina mina mina -, mina[de mina[sid S, ka ma
1. (rõhulises asendis: mina) (rõhutus asendis: ma) я мене́ (у ме́не), мені́, мно́ю, (на) ме́ні
mina tulen ka kaasa я теж піду́ з ва́ми
Mati on minu vend Ма́ті – мій брат
see raamat on minu oma це моя́ кни́жка
mind ei olnud kodus мене́ не було́ вдо́ма
mis te minust tahate? чого́ ви від ме́не хо́чете?
ah, mis nüüd mina! ах, та що я!
lapsed on minusse [läinud] ді́ти удали́ся v вдали́ся у ме́не
2. (inimese olemuse kohta) я невідм.
autorimina а́вторське „я”
ta lähtub omaenese minast він відшто́вхується від свого́ вла́сного я
ta kaotas oma mina він втра́тив вла́сне „я”

mootorratas +ratas r'atta ratas[t -, ratas[te r'atta[id S мотоци́кл -а
võidusõidumootorratas sport перего́новий v го́ночний мотоци́кл
külgvankriga mootorratas мотоци́кл з візко́м
mootorrataste ringrajasõit шосе́йно-кільце́ві мотоцикле́тні перего́ни v го́нки
istus mootorrattale ja kihutas linna він сів на мотоци́кл і помча́в до мі́ста

mulje mulje m'ulje mulje[t -, mulje[te m'ulje[id S вра́ження -я
esmamulje пе́рше вра́ження
reisimuljed вра́ження від по́дорожі
üldmulje зага́льне вра́ження
esimene mulje võib petlik v ekslik olla пе́рше вра́ження мо́же бу́ти ома́нливим
püüab endast soodsat muljet jätta він стара́ється залиши́ти про се́бе приє́мне вра́ження
jaa, niisugune ehitis avaldab muljet! так, така́ буді́вля справля́є вра́ження!
mis mulje sul[le] jäi? яке́ вра́ження у те́бе скла́лося?
pärast kontserti vahetasime muljeid пі́сля конце́рту ми обміня́лися вра́женнями

mõju mõju mõju mõju -, mõju[de mõju[sid S вплив -у ді́я -ї вра́ження -я
positiivne mõju позити́вний вплив
kahjulik mõju шкідли́вий вплив
võõrad mõjud чужі́ впли́ви
kultuuride vastastikune mõju взаємоді́я культу́р
valguse ja soojuse mõju taimedele ді́я сві́тла і тепла́ на росли́ни
virtuooslik esitus avaldas kuulajaile mõju віртуо́зне викона́ння спра́вило вра́ження на слухача́
olen ikka veel filmi mõju all я все ще під впли́вом фі́льму

noor n'oor noore n'oor[t n'oor[de, noor[te n'oor[i Adj S
1. молоди́й -а́, -е́ (noorem) моло́дший -а, -е
noor inimene молода́ люди́на
noor abielumees молоди́й одру́жений чолові́к
noored viljapuud молоді́ плодові́ дере́ва v молодня́к
noores eas noores põlves у молодо́му ві́ці, у мо́лодості, за́молоду
sa oled minust aasta noorem ти моло́дший від ме́не на рік
2. (noor inimene) (nooruk) молоди́й -а́, -е́ молоді́ мн. мо́лодь -і
koolinoored школярі́
linnanoored міська́ мо́лодь
maanoored сільська́ мо́лодь
noored ja vanad молоді́ і старі́
noortel on omad huvid у мо́лоді свої́ інтере́си v у молоди́х свої́ інтере́си
noorte maailmameistrivõistlused jäähokis чемпіона́т сві́ту з хоке́ю се́ред мо́лоді v юніо́рів

noormees +m'ees mehe m'ees[t -, mees[te meh/i S юна́к -а́ па́рубок -бка хло́пець -пця
noormehed ja neiud хло́пці і дівча́та

normaalne norm'aalne norm'aalse norm'aalse[t -, norm'aalse[te norm'aalse[id Adj (normile vastav) (harilik, loomulik) (psüühiliselt terve) норма́льний -а, -е
normaalne inimene норма́льна люди́на
normaalsed suhted норма́льні стосу́нки
normaalne temperatuur норма́льна температу́ра
normaalsed töö- ja elutingimused норма́льні умо́ви пра́ці і життя́

number n'umber n'umbri n'umbri[t -, n'umbri[te n'umbre[id S
1. (arvu tähistav sümbol, arvu kirjamärk) ци́фра -и
araabia numbrid ара́бські ци́фри
Rooma numbrid ри́мські ци́фри
laps tunneb juba numbreid дити́на вже зна́є ци́фри
arv kolmkümmend kuus märgitakse numbritega kolm ja kuus число́ три́дцять шість познача́ється ци́фрами три і шість
summa kirjutada nii sõnade kui numbritega су́му написа́ти як слова́ми так і ци́фрами
2. (mille v kelle kohta märkiv arv ja selle kirjalik tähistus) (kindla numbriga ese, objekt v isik) (perioodika üksikväljaanne) (etteaste eeskavas) sõj (teatud kindlat ülesannet täitev võitleja) но́мер -а
autonumber auto number автомобі́льний но́мер v но́мер автомобі́ля
luksusnumber но́мер люкс
registreerimisnumber реєстраці́йний но́мер
riidehoiunumber но́мер
telefoninumber telefoni number но́мер телефо́ну
tramm number neli трамва́й но́мер чоти́ри
3. (märgib standardset suurust) но́мер -а ро́змір -у
kinganumber kinga number ро́змір v но́мер ту́фель
osta number suurem mantel купи́ пальто́ на ро́змір v но́мер бі́льше

näljane näljane näljase näljas[t -, näljas[te näljase[id Adj S
1. (nälga tundev) (nälgiv) голо́дний -а, -е piltl (himustav, ihkav) жа́дібний -а, -е
näljased lapsed голо́дні ді́ти
näljane nagu hunt голо́дний як вовк
õhtuks olime väsinud ja näljased на ве́чір ми були́ вто́млені і голо́дні
2. kõnek (vilets, armetu) жалюгі́дний -а, -е
paar näljast koogikest па́ра жалюгі́дних тісте́чок

oktoober1 okt'oober okt'oobri okt'oobri[t -, okt'oobri[te okt'oobre[id S жо́втень -тня
oktoober oli külm ja vihmane жо́втень був холо́дний і дощови́й
viiendal oktoobril п’я́того жо́втня
esimeseks oktoobriks на пе́рше жо́втня

pirn p'irn pirni p'irni p'irni, p'irni[de p'irni[sid_&_p'irn/e S
1. (pirnipuu ja selle vili) гру́ша -і гру́шка -и (pirnipuu) гру́ша -і гру́шка -и
mahlane ja magus pirn сокови́та і соло́дка гру́ша v гру́шка
pirnid on üleni õites гру́ші v грушки́ всі у цві́ті
pirnid on küpsed гру́ші v грушки́ дости́глі
2. (elektrilamp) ла́мпа -и ла́мпочка -и
elektripirn електри́чна ла́мпочка
pirn on läbi põlenud ла́мпочка перегорі́ла
keeras lampi uue pirni вкрути́в у ла́мпу нову́ ла́мпочку

raamat raamat raamatu raamatu[t -, raamatu[te raamatu[id S
1. кни́га -и кни́жка -и (väike) кни́жечка -и
haruldane raamat рі́дкісна кни́жка
ingliskeelne raamat англомо́вна кни́жка
paks raamat товста́ кни́га
põnev raamat захо́плююча кни́жка
juturaamat худо́жня кни́га
kooliraamat шкільний підру́чник
lasteraamat дитя́ча кни́жка
palveraamat молито́вник
pildiraamat ілюстро́вана кни́жка v кни́жка з малю́нками
sõnaraamat словни́к
telefoniraamat телефо́нна кн́ижка v телефо́нний довідни́к
esimene eestikeelne raamat пе́рша есто́нська кни́га v пе́рша кни́га есто́нською мо́вою
nahkköites raamat кни́га у шкіряні́й паліту́рці
raamatu käsikiri руко́пис кни́ги
raamatusse süvenema загли́блюватися/загли́битися* у кни́жку
mis raamatust sa seda lugesid? у які́й кни́жці ти це чита́в?
2. (ülestähenduste vihik) (kogum kviitungeid, talonge vms) кни́га -и кни́жка -и
pensioniraamat пенсі́йна кни́жка
päevaraamat щоде́нник
taskuraamat записна́ кни́жка v записни́к
kaebuste ja ettepanekute raamat кни́га ві́дгуків v кни́га скарг і пропози́цій
sissetulekute ja väljaminekute raamat прибутко́во-видатко́ва кни́га
3. (nimestik, register) кни́га -и
majaraamat буди́нкова кни́га
Punane raamat Черво́на кни́га
Liitsõnad
raamatu+
raamatugraafika книжко́ва гра́фіка
raamatupood книжко́ва крамни́ця v книжко́вий магази́н
raamaturiiul книжко́ва поли́ця

rasv r'asv rasva r'asva r'asva, r'asva[de r'asva[sid_&_r'asv/u S жир -у
sulatatud rasv то́плений жир
searasv свиня́чий жир
taimerasv росли́нний жир
rasvata kohupiim нежи́рний сир
valgud, rasvad ja süsivesikud білки́, жири́ і вуглево́ди
rasv ladestub naha alla жир відклада́ється під шкі́рою
Liitsõnad
rasva+ out (rasvaga seotud)
Liitsõnad
rasva+ out (nuumatud)

riiklik r'iikl'ik r'iikliku r'iikl'ikku r'iikl'ikku, r'iiklik/e_&_r'iikl'ikku[de r'iikl'ikk/e_&_r'iikl'ikku[sid Adj (riigiga seotud) (riigile kuuluv) (riigi[organite] poolt kehtestatud v määratud) держа́вний -а, -е
riiklik iseseisvus v sõltumatus держа́вна незале́жність v держа́вний сувереніте́т
riiklikud pühad ja tähtpäevad держа́вні свя́та

saavutus saavutus saavutuse saavutus[t saavutus[se, saavutus[te saavutus/i S дося́гнення -я
kultuurisaavutus дося́гнення в га́лузі культу́ри
spordisaavutus спорти́вні дося́гнення
teaduse ja tehnika uusimad saavutused найнові́ші дося́гнення нау́ки і те́хніки
teatri loomingulised saavutused тво́рчі дося́гнення теа́тру

samet samet sameti sameti[t -, sameti[te samete[id S оксами́т -у
sametist kleit оксами́това су́кня v су́кня з оксами́ту
käib siidis ja sametis хо́дить у шо́вку і оксами́ті
muru on nagu samet трава як оксамит
Liitsõnad
samet+
sametjakk оксами́товий жаке́т
sametpehme оксами́товий v м’яки́й як оксамит
sametrevolutsioon оксами́това револю́ція

samm s'amm sammu s'ammu s'ammu, s'ammu[de s'ammu[sid_&_s'amm/e S
1. крок -у
pikk samm до́вгий крок
lühike samm коро́ткий крок
tantsusamm танцюва́льний крок
sammu pikkus довжина́ кро́ку
samm ette крок впере́д
kaks sammu tagasi два кро́ки наза́д
2. (sammumine) (käimine)
sammu marss! кро́ком руш!
3. piltl (ettevõtmine, tegu)
see oli rumal ja mõtlematu samm це був дурни́й і необду́маний крок v вчи́нок

sealt s'ealt Adv
1. (osutab kõnelejast eemal olevale kohale) зві́дти
läks kööki ja tuli sealt kohe toidunõudega tagasi він пішо́в на ку́хню і прийшо́в зві́дти з по́судом
läksime üle väljaku, sealt oli kõige lühem tee koju ми пішли́ че́рез пло́щу v майда́н, зві́дти була́ найкоро́тша доро́га додо́му
kes sealt tuleb? хто зві́дти йде? v хто там йде?
2. (osutab koos sõnaga siit juhuslikumale tegevusele, esinemusele)
tuul puhus kord siit, kord sealt ві́тер дув то зві́дси, то зві́дти
kord valutas tal siit, kord sealt у ньо́го болі́ло то тут, то там
sirvisin raamatut niisama siit ja sealt я горта́ла кн́ижку то зві́дси, то зві́дти kõnek

sort s'ort sordi s'orti s'orti, s'orti[de s'orti[sid_&_s'ort/e S
1. (headusjärk) (aretuse tulemus) сорт -у ґату́нок -нку ма́рка -и
kõrgema sordi jahu бо́рошно ви́щого со́рту v ґату́нку
varajased sordid ра́нні сорти́
hilised sordid пі́зні сорти́
õunasort сорт я́блук
viljapuude külmakindlad sordid морозостійкі́ сорти́ плодо́ви́х дере́в
Eestis aretatud sordid сорти́, ви́ведені в Есто́нії
see on paremat sorti konjak це конья́к з найкра́щих сорті́в
2. (liik) сорт -у (tüüp) тип -у
juustusort сорт си́ру
õllesort сорт пи́ва
pliiatsikarbis on kolme sorti sinist у коро́бці си́ні олівці́ трьох відті́нків

spetsiaalne spetsi'aalne spetsi'aalse spetsi'aalse[t -, spetsi'aalse[te spetsi'aalse[id Adj спеціа́льний -а, -е спец-
tuletõrjujate spetsiaalne riietus спеціа́льний о́дяг v спецо́дяг поже́жників
universaalsed ja spetsiaalsed masinad універса́льні і спеціа́льні маши́ни

sportlane sp'ortlane sp'ortlase sp'ortlas[t sp'ortlas[se, sp'ortlas[te sp'ortlas/i_&_sp'ortlase[id S спортсме́н -а спортсме́нка -и
Eesti sportlased спортсме́ни Есто́нії v есто́нські спортсме́ни
kuulus sportlane знамени́тий v відо́мий спортсме́н
tippsportlane рекордсме́н, рекордсме́нка
sportlased treenivad ja võistlevad спортсме́ни трену́ються і змага́ються

tablett tabl'ett tableti tabl'etti tabl'etti, tabl'etti[de tabl'etti[sid_&_tabl'ett/e S farm табле́тка -и
kibe v mõru tablett гірка́ табле́тка
köhatablett табле́тка від ка́шлю
neela see tablett alla проковтни́ цю табле́тку
anna lapsele pool tabletti ja ise võta kaks tabletti korraga дай дити́ні півтабле́тки і сам візьми́ дві табле́тки зара́з

taevas taevas t'aeva taevas[t -, taevas[te t'aeva[id S
1. не́бо -а (taevalaotus, taevavõlv) небозві́д -во́ду
kõrge taevas висо́ке не́бо v небе́сна вись
selge taevas я́сне́ v безхма́рне не́бо
sügisene taevas осі́ннє не́бо
sinitaevas си́нє v голубе́ не́бо
tähistaevas зо́ряне не́бо v не́бо в зірка́х
õhtutaevas вечі́рнє не́бо
öötaevas нічне́ не́бо
mustas taevas sähvivad välgud у чо́рному не́бі спала́хують бли́скавки
päike on juba kõrgel taevas со́нце вже ви́соко
taevas on tähti täis не́бо по́вне зіро́к
taevas on üleni pilves не́бо по́вністю затя́гнене v затя́гнуте v пови́те хма́рами
taevasse v taevale ilmus vikerkaar у не́бі з’яви́лася весе́лка
lennuk lendab taeva all v taevas лі́так лети́ть у не́бі
2. (jumala asupaik, paradiis, taevariik) не́бо -а рай -ю ца́рство небе́сне (jumal, jumalikud jõud) Бог небе́сні си́ли (hüüatustes) Бо́же! Бо́же мій!
taevas ja põrgu рай і пе́кло
[oh sa] püha taevas! Бо́же мій! v Бо́же
taeva pärast, ära tee seda! ра́ди Бо́га, не роби́ цьо́го!
taevas teab, kus ta nüüd on Бог v оди́н Бог зна́є, де він тепе́р

tasakaal +k'aal kaalu k'aalu k'aalu, k'aalu[de k'aalu[sid_&_k'aal/e S
1. (püsiv kehaasend) рівнова́га -и
tasakaalu hoidma v säilitama зберіга́ти/зберегти́* рівнова́гу балансува́ти
komistasin ja kaotasin tasakaalu я спіткну́вся v спотикну́вся і втра́тив рівнова́гу
2. (stabiilne olek, paras vahekord, võrdsus, kooskõla) рівнова́га -и бала́нс -у гармо́нія -ї
ökotasakaal, ökoloogiline tasakaal екологі́чна рівнова́га
looduse tasakaal рівнова́га в приро́ді
tasakaal loomariigis рівнова́га v гармо́нія у твари́нному сві́ті
eelarve on tasakaalus бюдже́т збалансо́ваний v зрівнова́жений
3. (tundeelu normaalne seisund, hingerahu, enesevalitsus) рівнова́га -и спо́кій спо́ко́ю
hingeline tasakaal душе́вна рівнова́га
tasakaaluta inimene неврівнова́жена люди́на
kõnelus viis mind tasakaalust välja розмо́ва ви́вела мене́ з рівнова́ги

turistiklass +kl'ass klassi kl'assi kl'assi, kl'assi[de kl'assi[sid_&_kl'ass/e S (odavam hinnaklass näit lennukis, laevas) туристи́чний клас
äri- ja turistiklass бізнес- і туристи́чний клас

turuhind ри́нкова ціна́
turuhind sõltub nõudmisest ja pakkumisest ри́нкова ціна́ зале́жить від по́питу та пропози́ції

tööandja роботода́вець -вця
tööandja õigused ja kohustused права́ і обо́в’язки роботода́вця

tööpäev +p'äev päeva p'äeva p'äeva, p'äeva[de p'äeva[sid_&_p'äev/i S
1. робо́чий день
lühendatud tööpäev скоро́чений робо́чий день
kaheksatunnine tööpäev восьмигоди́нний робо́чий день
täistööpäev по́вний робо́чий день
2. (argipäev) бу́дній день
töö- ja puhkepäevad бу́дні й святко́ві v вихідні́ дні
saade on eetris tööpäevadel переда́ча вихо́дить в ефір у бу́дні дні

tühi tühi tühja t'ühja t'ühja, t'ühja[de t'ühja[sid_&_t'ühj/e Adj S
1. поро́жній -я, -є
inimtühi безлю́дний v незасе́лений v ди́кий
tühi ruum поро́жнє примі́щення
tühi lehekülg чи́ста v поро́жня сторі́нка
sõi oma taldriku tühjaks він з’їв все з тарі́лки
kõht on tühi {kellel} він зголодні́в v захоті́в ї́сти
korter on tühjaks tehtud v varastatud кварти́ру обікра́ли
varahommikuti on tänavad tühjad вра́нці ву́лиці поро́жні
etendus läks tühjale saalile виста́ва йшла при поро́жньому за́лу v за́лові
2. (asjatu, tarbetu, mõttetu, ilmaaegne) (sügavama sisuta, tähtsusetu) поро́жній -я, -є пусти́й -а, -е ма́рний -а, -е даре́мний -а, -е
tühjad lubadused поро́жні v пусті́ обіця́нки
tühi töö поро́жня v пуста́ робо́та
ah, see on tühi asi! ах, це дрібни́ця v дрібни́ці!
3. (vanapagan, vanatühi) чорт -а нечи́стий -того
et tühi sind võtaks! нечи́стий би його́ взяв!
tühi temaga! хай йому́ чорт! v чорт із ним!
Liitsõnad
tühi+
tühiasi дрібни́ця