arusaam +s'aam saama s'aama s'aama, s'aama[de s'aama[sid_&_s'aam/u S (arusaamine, käsitus) розумі́ння -я поня́ття -я уя́влення -я (tõekspidamine) перекона́ння -я
õige arusaam {millest} пра́вильне розумі́ння
naiivne arusaam наї́вне розумі́ння, наї́вне перекона́ння
rahva arusaama järgi у наро́дному розумі́нні
järgiti üldtuntud arusaamu дотри́мувалися загальновідо́мих уя́влень
jõuti arusaamale, et ... дійшли́ до розумі́ння
tal puudub igasugune arusaam {millest} він не ма́є нія́кого поня́ття v уя́влення про що

bandiit band'iit bandiidi band'iiti band'iiti, band'iiti[de band'iiti[sid_&_band'iit/e S банди́т -а
bandiitide jõuk згра́я банди́тів банди́тська згра́я

demonstratsioon demonstratsi'oon demonstratsiooni demonstratsi'ooni demonstratsi'ooni, demonstratsi'ooni[de demonstratsi'ooni[sid_&_demonstratsi'oon/e S (meeleavaldus) (selgitav näitamine) (väljakutsuv tegevus) демонстра́ція -ї
moedemonstratsioon демонстра́ція v по́каз мод
protestidemonstratsioon демонстра́ція проте́сту
demonstratsioonile minema іти́ v йти на демонстра́цію
sõjalise jõu demonstratsioon демонстра́ція воє́нної си́ли
Liitsõnad
demonstratsioon+
demonstratsioonesinemine показо́вий ви́ступ
demonstratsioonvõistlus показо́ве змага́ння

destruktiivne destrukt'iivne destrukt'iivse destrukt'iivse[t -, destrukt'iivse[te destrukt'iivse[id Adj (lõhustav, lammutav) деструкти́вний -а, -е руйнівни́й -а́, -е́
destruktiivne jõud деструкти́вна v руйнівна́ си́ла

füüsiline füüsiline füüsilise füüsilis[t füüsilis[se, füüsilis[te füüsilis/i Adj (kehaline) (looduslik) фізи́чний -а, -е
füüsiline defekt v puue фізи́чний недо́лік v фізи́чна ва́да
füüsiline jõud фізи́чна си́ла
füüsiline koormus фізи́чне наванта́ження
füüsiline töö фізи́чна пра́ця
füüsiline valu фізи́чний біль
füüsiline kulumine maj фізи́чний знос

inimene inimene inimese inimes[t inimes[se, inimes[te inimes/i S люди́на -и (isik, isiksus) осо́ба -и особи́стість -тості (elanik) жи́тель -я ме́шканець -нця
korralik inimene добропоря́дна люди́на
kade inimene за́здр[існ]а люди́на за́здрісник за́здрісниця
kuldne inimene золота́ люди́на
kohusetruu inimene люди́на обо́в’язку добросо́вісна люди́на
heatahtlik inimene добрози́чли́ва люди́на
pikk inimene висо́ка люди́на люди́на висо́кого ро́сту
jõukas inimene замо́жна люди́на
kohalikud inimesed місце́ві жи́телі
kirjandusinimene літерату́рний дія́ч
kunstiinimene люди́на мисте́цтва
lihtinimene проста́ люди́на
linnainimene городя́нин городя́нка містяни́н міськи́й жи́тель v ме́шканець
lumeinimene снігова́ люди́на є́ті
maainimene сільськи́й жи́тель v ме́шканець
nüüdisinimene суча́сна люди́на
omakandiinimene земля́к
perekonnainimene сіме́йна люди́на
seltskonnainimene товари́ська люди́на
teoinimene ділова́ люди́на люди́на ді́ла
ürginimene пе́рві́сна люди́на
inimese igakülgne areng всесторо́нній ро́звиток особи́стості
inimeste seltsis v keskel се́ред v між v ме́жи люде́й на v при лю́дях
ta väldib inimesi він уника́є товари́ства v люде́й
oma inimeste eest ta seisab за свої́х [люде́й] він заступа́ється
ole inimene! будь люди́ною!
loodame, et temast saab veel inimene сподіва́ємося, що він ста́не ще люди́ною v що з ньо́го ще бу́дуть лю́ди
ta ei saa inimestega läbi він не живе́ у зла́годі з лю́дьми
väljak on inimesi täis на майда́ні v пло́щі по́вно люде́й v наро́ду
on alles inimesed! hlv ну й лю́дці v наро́дець!

jooma j'oo[ma j'uu[a j'oo[b j'oo[dud, j'õ[i joo[ge juu[akse V пи́ти п’ю, п’єш (teatud hulka) випива́ти -а́ю, -а́єш (janu v isu täis) (end täis) напива́тися -а́юся, -а́єшся (peale) запива́ти -а́ю, -а́єш (vähehaaval) попива́ти -а́ю, -а́єш (veidi, mõnda aega) попи́ти -п’ю́, -п’є́ш (napsitama) випива́ти -а́ю, -а́єш (hooti) запива́ти -а́ю, -а́єш розм. (end põhja) спива́тися -а́юся, -а́єшся (end paljaks) пропива́тися -а́юся, -а́єшся
vett jooma пи́ти во́ду
istusime teed jooma ми сі́ли пи́ти чай
jõin suurte sõõmudega я пив вели́кими ковтка́ми
jooksin veel tassi kohvi я ви́пив би ще одну́ ча́шку ка́ви
anna mulle juua дай мені́ попи́ти
anna hobustele juua напі́й ко́ней
sõin putru ja jõin piima peale я ї́в ка́шу і запива́в молоко́м
jõime sünnipäevalapse terviseks ми ви́пили за здоро́в’я імени́нника
joodi sinasõprust пи́ли на брудерша́фт
ta mees joob kõvasti її́ чолові́к си́льно п’є

lõug l'õug lõua l'õuga l'õuga, l'õuga[de l'õuga[sid_&_l'õug/u S (näo osa) підборі́ддя -я
terav lõug го́стре підборі́ддя
ümar lõug кру́гле підборі́ддя
puhtaks v siledaks raseeritud lõug ви́голене v пого́лене підборі́ддя
lohuke lõua otsas я́мка на підборі́дді
sügab lõuga він чу́хає підборі́ддя
kassil oli hiir lõugade vahel у кота́ ми́ша в зуба́х

südaöö +'öö 'öö 'öö[d ö[he, 'öö[de_&_öö[de 'öö[sid_&_'ö[id S (kesköö) пі́вніч
käes on südaöö наста́ла пі́вніч
südaööks jõuame koju опі́вночі бу́демо вдо́ма
see juhtus südaööl це ста́лося v тра́пилося опі́вночі