aadlik 'aadl'ik 'aadliku 'aadl'ikku 'aadl'ikku, 'aadl'ikku[de_&_'aadlik/e 'aadl'ikku[sid_&_'aadl'ikk/e S дворяни́н -а дворя́нка -и
vaesunud aadlik збідні́лий дворяни́н
seisuselt aadlik із дворя́нського ста́ну
aadlike privileegid v eesõigused (станові́) привіле́ї дворя́н v дворя́нства

aadress 'aadr'ess 'aadressi 'aadr'essi 'aadr'essi, 'aadr'essi[de 'aadr'essi[sid_&_'aadr'ess/e S адре́са -и
täpne aadress то́чна адре́са
puudulik aadress нето́чна адре́са
halvasti loetav aadress нерозбі́рлива адре́са
kodune aadress дома́шня адре́са
tööaadress töökoha aadress робо́ча v службо́ва адре́са
saatja aadress адре́са відправни́ка зворо́тна адре́са
saaja aadress адре́са оде́ржувача
kiri tuli valel aadressil лист прийшо́в на непра́вильну адре́су
kriitika {kelle, mille} aadressil кри́тика на чию адре́су
anna mulle oma aadress дай мені́ свою́ адре́су
kirjutage mulle vanal v endisel aadressil пиші́ть мені́ за старо́ю v попере́дньою v коли́шньою адре́сою
Liitsõnad
aadress+
aadressbüroo адре́сний стіл адре́сне бюро́
Liitsõnad
aadressi+
aadressiraamat адре́сна кни́га

aasta 'aasta 'aasta 'aasta[t -, 'aasta[te 'aasta[id S рік ро́ку літа́ літ
jooksev aasta пото́чний рік
käesolev v praegune v tänavune aasta цей v ни́нішній рік
möödunud v läinud aasta мину́лий рік
sõjaeelsed aastad передвоє́нні ро́ки́
kalendriaasta календа́рний рік
liigaasta високо́сний рік
õppeaasta навча́льний рік
üks aasta оди́н рік
viis aastat п’ять ро́кі́в
pool aastat півро́ку
igal aastal щоро́ку ко́жного ро́ку щорі́чно
aasta eest рік тому́ торі́к
aastaga за рік
kahe aasta pärast че́рез два ро́ки
aasta jooksul v kestel про́тягом v впродо́вж ро́ку за рік
aastate jooksul про́тягом v впродо́вж багатьо́х ро́кі́в
head uut aastat! з Нови́м ро́ком!
uut aastat vastu võtma зустрічати/зустріти* Нови́й рік
tüdruk on kaheksa aastat vana ді́вчинці ві́сім ро́ків
mis aastal sa oled sündinud? яко́го ро́ку ти народи́вся? v коли ти народи́вся?

aastaarv +'arv arvu 'arvu 'arvu, 'arvu[de 'arvu[sid_&_'arv/e S да́та -и рік ро́ку
kuupäev ja aastaarv число́, мі́сяць і рік
hea mälu aastaarvude peale до́бра па́м’ять на да́ти
aastaarvus v aastaarvuga eksima помиля́тися/помили́тися* да́тою

aastakümme +kümme k'ümne kümme[t -, k'ümne[te k'ümne[id S десятирі́ччя v 10-рі́ччя -я десятилі́ття v 10-лі́ття -я
20. sajandi viimasel aastakümnel в оста́ннє десятирі́ччя двадця́того столі́ття
otsus jäi kehtima aastakümneteks v aastakümneiks рі́шення залиша́лося в си́лі впродо́вж десятилі́ть

aastane2 'aastane 'aastase 'aastas[t 'aastas[se, 'aastas[te 'aastas/i_&_'aastase[id Adj
1. (aastavanune) однорі́чний -а, -е однолі́тній -я, -є
aastane laps однорі́чна v однолі́тня дити́на
müüa aastane varss продає́ться однорі́чне v однолі́тнє лоша́
mitme aastane sa oled? скі́льки тобі́ ро́ків?
2. (aastapikkune, üks aasta kestev, aasta jooksul toimunud) річни́й -а́, -е́
aastane tulu річни́й дохі́д
aastane sademenorm річна́ но́рма о́падів
aastase õppeajaga v aastased kursused [одно]рі́чні ку́рси

abi1 abi abi abi 'appi, abi[de abi[sid S
1. (aitamine) (kasu, kasutamine) допомо́га -и підмо́га -и
majanduslik abi економі́чна допомо́га
vastastikune abi взає́мна допомо́га v взаємодопомо́га
õigeaegne abi своєча́сна v вча́сна допомо́га
sõjaline abi військо́ва допомо́га
vältimatu [arsti]abi невідкла́дна (меди́чна) допомо́га
rahaline abi грошова́ допомо́га
arstiabi меди́чна допомо́га
esmaabi пе́рша (меди́чна) допомо́га
finantsabi фіна́нсова допомо́га
kaasabi сприя́ння, допомо́га
kiirabi швидка́ допомо́га
tehnoabi tehniline abi техні́чна допомо́га
veterinaarabi ветерина́рна допомо́га
abil {kelle-mille} за допомо́гою кого чого
abita {kelle} без допомо́ги кого
kõrvalise v võõra abita без сторо́нньої v чужо́ї допомо́ги
abi paluma {kellelt} проси́ти допомо́ги у кого
abi saama {kellelt} отри́мувати/отри́мати* допомо́гу від кого
abi andma v osutama {kellele} надава́ти/нада́ти* допомо́гу v допомага́ти/допомогти́* кому
abi otsima {kelle} шука́ти допомо́гу де
abi otsima {kust} шука́ти допомо́гу v допомо́ги де
abist keelduma {kelle} відмовля́тися/відмо́витися* від чиєї допомо́ги v допомо́ги кого
abiks v appi võtma {keda} удава́тися/уда́тися* v вдава́тися/вда́тися* до чиєїсь допомо́ги v допомо́ги кого
appi minema {kellele} іти́ v йти на допомо́гу кому
abi vajama {kelle v kellelt v kust} потребува́ти допомо́ги від кого v звідки
loen inglise keelt sõnaraamatu abil v abiga англі́йською мо́вою я чита́ю за допомо́гою словника́
sellest on vähe abi це ма́ло допомага́є v з цьо́го ма́ло ко́ристі
2. (abiline) помічни́к -а́ помічни́ця -і
direktori abi помічни́к дире́ктора
ministri abi помічни́к міні́стра
kapteni abi помі́чник капіта́на
brigadiri abi помічни́к бригади́ра

abielluma +'ellu[ma 'ellu[da 'ellu[b 'ellu[tud V одру́жуватися -уюся, -уєшся (naise kohta) вихо́дити за́між -джу, -диш (mehe kohta) жени́тися женю́ся, же́нишся
nad abiellusid [omavahel] noorelt v noorena вони́ одружи́лися за́молоду v молоди́ми
õde abiellus kunstnikuga сестра́ одружи́лася з худо́жником v ви́йшла за́між за худо́жника
ta abiellus noore tüdrukuga він одружи́вся з молодо́ю ді́вчиною v ожени́вся на молоді́й ді́вчині

abivalmis +v'almis v'almi v'almi[t -, v'almi[te v'alme[id Adj (ka indekl) люб’я́зний -а, -е послу́жливий -а, -е запобі́гливий -а, -е
abivalmis müüja люб’я́зний продаве́ць
tunneme teda kui abivalmis v abivalmit inimest ми зна́ємо його́ як люб’я́зну люди́ну v люди́ну, яка́ за́вжди́ гото́ва допомогти́
inimesed olid äärmiselt abivalmis v abivalmid лю́ди були́ надзвича́йно люб’я́зні

aedmaasikas +maasikas maasika maasika[t -, maasika[te maasika[id S bot (Fragaria ananassa taim) (selle vili) суни́ця садо́ва я́года -и розм. полуни́ця -і
kaks peenart aedmaasikat v aedmaasikaid дві гря́дки полуни́ць я́гід розм.

aeduba +uba 'oa uba 'uppa, uba[de uba[sid_&_ub/e S bot (Phaseolus köögiviljataim) (selle vili) квасо́ля -і
harilik aeduba bot (Phaseolus vulgaris) квасо́ля звича́йна
konserveeritud aeduba v aedoad консерво́вана квасо́ля

aeglane 'aeglane 'aeglase 'aeglas[t 'aeglas[se, 'aeglas[te 'aeglas/i_&_'aeglase[id Adj пові́льний -а, -е (mitte kiire) нешвидки́й -а, -е (kohmitsev) неметки́й -а, -е
out aeglane liikumine пові́льний рух
aeglane valss пові́льний вальс
aeglased liigutused пові́льні ру́хи
aeglane mäkketõus v tõus mäkke пові́льний підйо́м на го́ру
aeglane müüja пові́льний продаве́ць
aeglane pulss пові́льний пульс
aeglane lift пові́льний ліфт
aeglase toimega ravim лі́ки пові́льної ді́ї

agentuur agent'uur agentuuri agent'uuri agent'uuri, agent'uuri[de agent'uuri[sid_&_agent'uur/e S
1. (agendid) агенту́ра -и аге́нти
on oma agentuur {kellel} {kus} {у кого} своя́ агенту́ра {де}
2. (asutuse kohalik esindus) (teabeasutus) аге́нтство -а аге́нція -ї зах.
info[rmatsiooni]agentuur інформаці́йне аге́нтство
pressiagentuur аге́нтство пре́си
teadeteagentuur інформаці́йне аге́нтство
Reuteri agentuuri andmetel v teatel за відо́мостями v за повідо́мленням аге́нтства Ре́йтер

aim 'aim aimu 'aimu 'aimu, 'aimu[de 'aimu[sid_&_'aim/e S
1. передчуття́ -я́
õnnetuse aim передчуття́ неща́стя
2. [нея́сне́ v невира́зне] уя́влення -я
aimu andma {kellele millest} дава́ти/да́ти* кому уя́влення про що
veidike aimu mul sellest tööst on яке́сь уя́влення про цю робо́ту в ме́не є v я ма́ю
polnud neil vähimatki aimu v õrna aimugi {millest} про що у них не було́ ні v ані́ найме́ншого уя́влення
pole aimugi, kus see tänav asub уя́влення не ма́ю, де ця ву́лиця

ainus ainus 'ainsa ainus[t_&_'ainsa[t -, 'ainsa[te 'ainsa[id Adj S
1. єди́ний -а, -е (eitusega) жо́ден -дна, -дне жо́дний -дна, -дне ні єди́ний
ainus soov єди́не бажа́ння
ainus lootus єди́на наді́я
ainus väljapääs sellest olukorrast єди́ний ви́хід із цьо́го стано́вища
taevas polnud ainustki v ainsatki pilve на не́бі не було́ жо́дної хма́ри
2. коха́ний -ного коха́на -ної

aitäh ait'äh ait'ähi ait'ähhi ait'ähhi, ait'ähhi[de ait'ähhi[sid_&_ait'ähh[e S Interj, ka aituma, ka aitüma
1. спаси́бі дя́кую, дя́куємо мн.
aitäh teile ja nägemiseni спаси́бі v дя́кую v дя́куємо вам і до поба́чення
aitäh abi eest дя́кую v дя́куємо за допомо́гу
aitäh meelde tuletamast спаси́бі v дя́кую v дя́куємо за нага́дування
2. спаси́бі
suur aitäh вели́ке спаси́бі
oleks ta selle eest aitähki öelnud хоч би сказа́в за це спаси́бі v хоч би подя́кував за це
see töö tuli aitäh[i] eest ära teha цю робо́ту потрі́бно було́ зроби́ти за одне́ спаси́бі

ajaleht +l'eht lehe l'ehte l'ehte, l'ehte[de l'ehte[sid_&_l'eht/i S газе́та -и
värske ajaleht сві́жа газе́та
tänane ajaleht сього́днішня газе́та
eilne ajaleht вчора́шня газе́та
maakonnaajaleht повіто́ва газе́та
ajalehe toimetaja реда́ктор газе́ти
ajalehe toimetus реда́кція газе́ти
ajalehte toimetama редагува́ти газе́ту
ajalehte välja andma видава́ти/ви́дати* газе́ту
ta teeb ajalehele kaastööd він співпрацю́є з газе́тою
ta töötab ajalehes він працю́є у газе́ті
mis v mida ajalehed kirjutavad? про що пи́шуть газе́ти?
kas teil on ajalehed tellitud? ви передплати́ли газе́ти?
ajaleht ilmub kaks korda nädalas газе́та вихо́дить два ра́зи на ти́ждень
teade avaldati kõigis ajalehtedes повідо́млення було́ опубліко́вано у всіх газе́тах
Liitsõnad
aja+lehe+
ajaleheartikkel газе́тна стаття́
ajalehekeel газе́тна мо́ва мо́ва газе́ти
ajalehekiosk газе́тний кіо́ск
ajalehekuulutus газе́тне оголо́шення
ajalehelugeja чита́ч газе́ти
ajaleheväljavõte газе́тна ви́різка ви́різка з газе́ти
ajalehepäis за́голо́вок газе́ти
ajalehereporter кореспонде́нт газе́ти газе́тний репорте́р
out ajalehestiil газе́тний стиль стиль газе́ти
ajalehesõnum газе́тна замі́тка замі́тка в газе́ті
out ajalehevitriin перекл!!

alustama alusta[ma alusta[da alusta[b alusta[tud V почина́ти/поча́ти, розпоча́ти*
juttu alustama почина́ти/поча́ти* розмо́ву
loengut alustama почина́ти/поча́ти, розпоча́ти* ле́кцію
kõike otsast alustama почина́ти/поча́ти* все з поча́тку
alustame tundi почина́ємо уро́к
teatrid alustasid uut hooaega у теа́трах поча́вся нови́й сезо́н v поча́вся нови́й театра́льний сезо́н
ei tea, millest v millega alustada не зна́ю, з чо́го поча́ти
külaline alustas [esinemist] tervitusega гість поча́в ви́ступ з привіта́ння
alustatud tööd lõpetama v lõpule viima закі́нчувати/закі́нчити поча́ту v розпоча́ту робо́ту

amet amet ameti ameti[t -, ameti[te amete[id S
1. (teenistus-, töökoht) поса́да -и слу́жба -и (elukutse) профе́сія -ї фах -у (käsitöö) ремесло́ -а́
vastutav amet відповіда́льна поса́да
kerge amet легка́ профе́сія
kasulik amet кори́сна профе́сія
arstiamet профе́сія лі́каря
auamet поче́сна поса́да
ameti poolest v ametilt rätsep краве́ць за фа́хом v за профе́сією
ameti tõttu із службо́вого обо́в’язку вико́нуючи службо́вий обо́в’язок
ametit õppima оволодіва́ти/оволоді́ти* профе́сією опано́вувати/опанува́ти* профе́сію вчи́тися/навчи́тися* ремесла́
ametisse minema іти́/піти́* на слу́жбу
ametisse astuma v asuma влашто́вуватися/влаштува́тися* на слу́жбу
ametisse määrama v nimetama признача́ти/призна́чити* кого на поса́ду кого
ametisse kinnitama затве́рджувати/затве́рдити* на поса́ді кого
ametist ära v tagasi kutsuma відклика́ти/відкли́кати* з поса́ди
ametist vabastama звільня́ти/звільни́ти* з поса́ди
ametist vallandama зніма́ти/зня́ти* з поса́ди звільня́ти/звільни́ти* кого
ametist kõrvaldama v tagandama звільня́ти/звільни́ти* v усува́ти/усу́нути* з поса́ди
ametit vahetama міня́ти/зміни́ти* слу́жбу
ametit maha panema залиша́ти/залиши́ти* слу́жбу
ameteid ühitama суміща́ти/сумісти́ти* поса́ди v профе́сії
ta on selles ametis teist aastat він на цій поса́ді дру́гий рік
2. (tegevus, töö) заня́ття -я пра́ця -і робо́та -и спра́ва -и
ahjukütmine on vanaisa igapäevane amet пали́ти піч - щоде́нне заня́ття v щоде́нна робо́та ді́да
kõik olid tööga ametis усі́ були́ за́йняті робо́тою
igaüks oli ametis oma mõtetega ко́жний був за́йнятий свої́ми думка́ми
3. (asutus) бюро́ незм. департа́мент -у ві́домство -а слу́жба -и устано́ва -и
keeleamet департа́мент у спра́вах мо́ви
maksuamet податко́вий департа́мент
patendiamet пате́нтне бюро́ v ві́домство
perekonnaseisuamet ві́дділ реєстра́ції а́ктів громадя́нського ста́ну РАГС
politseiamet департа́мент полі́ції
postiamet пошто́ва слу́жба по́шта
tolliamet ми́тний департа́мент
Liitsõnad
ameti+
ametiauto службо́вий автомобі́ль службо́ва маши́на
ametiisik посадо́ва v службо́ва v офіці́йна осо́ба
ametikohustus службо́вий обо́в’язок
ametikorter службо́ва кварти́ра
ametinimetus на́зва поса́ди поса́да
ametipalk посадо́вий окла́д
ametipuhkus офіці́йна відпу́стка
ametiredel службо́ва драби́на
ametiriietus службо́ва фо́рма фо́рмений о́дяг однострі́й
ametiruum службо́ве примі́щення
ametisaladus службо́ва таємни́ця
ametitelefon службо́вий телефо́н
ametitõend службо́ве посві́дчення
ametivanne службо́ва прися́га

ammu ammu Adv
1. (kaua aja eest) давно́
ammu möödunud ajad давномину́лі часи́ v да́вні часи́
ammu kuuldud viis давно́ почу́та мело́дія
vihm on ammu üle дощ давно́ пройшо́в
see juhtus üsna ammu це ста́лося до́сить давно́
see oli väga v õige ammu це бу́ло ду́же давно́ v давни́м-давно́
ma tunnen teda ammu я зна́ю його́ давно́
töötan siin juba ammu я працю́ю тут уже́ v вже давно́
ma ei ole teda ammu näinud я його́ давно́ не ба́чив
ammu on aeg lahkuda давно́ пора́ іти́ v йти
kas sa tulid juba ammu? ти вже давно́ прийшо́в?
pääsmed olid juba ammu enne kontserti läbi müüdud квитки́ бу́ли розпро́дані задо́вго до конце́рту
2. (liiatigi) тим бі́льше, тим па́че, поготі́в
ma pole kunagi sellest mõelnudki, ammu veel rääkinud я ніко́ли про це не ду́мав, а тим бі́льше не говори́в
mul ei ole jalgratastki, ammu siis veel autot я не ма́ю велосипе́да, а автомобі́ля і поготі́в
3. (alles, nüüdsama) ті́льки що, що́йно, ті́льки-ті́льки
ammu sa tulid ja juba tahad ära minna ти що́йно v ті́льки що v ті́льки-ті́льки прийшо́в і вже хо́чеш іти́ v йти
ammu see oli, kui ema pensionile jäi чи давно це бу́ло, як ма́ти пішла́ v ви́йшла на пе́нсію

andmed pl anne 'andme anne[t -, 'andme[te 'andme[id S да́ні -их
statistilised andmed статисти́чні да́ні
täpsed andmed то́чні да́ні
salajased andmed тає́мні v секре́тні да́ні
ankeediandmed анке́тні да́ні
arvandmed arvulised andmed цифрові́ да́ні
arvutusandmed розрахунко́ві да́ні
katseandmed дослі́дницькі да́ні
luureandmed розві́дувальні да́ні
lähteandmed вихідні́ да́ні
passiandmed па́спортні да́ні
valeandmed непра́вильні да́ні
ametlikel andmeil v andmetel за офіці́йними да́ними
eluloolised andmed kirjanike kohta біографі́чні да́ні про письме́нників
andmete töötlemine опрацюва́ння да́них
andmeid koguma збира́ти/зібра́ти* да́ні
Liitsõnad
andme+
andmebaas info ба́за да́них
andmeedastus переда́ча да́них
andmehõive info збір да́них
andmekaitse info за́хист да́них
andmekandja info носі́й да́них
andmekirjeldus о́пис да́них
andmepank info банк да́них
andmesalvestus info за́пис да́них
andmetöötlus info обро́бка да́них

arg 'arg ara 'arga 'arga, 'arga[de 'arga[sid_&_'arg/u Adj S боязки́й лякли́вий полохли́вий боягу́зливий несмі́ли́вий
arg inimene боязка́ v несмі́ли́ва v полохли́ва люди́на
aral häälel v ara häälega rääkima говори́ти боязки́м v несміли́вим го́лосом
arg nagu jänes полохли́вий v лякли́вий, мов за́єць
araks lööma {kelle-mille ees} зляка́тися кого-чого

argument argum'ent argumendi argum'enti argum'enti, argum'enti[de argum'enti[sid_&_argum'ent/e S (põhjend) mat (sõltumatu muutuja) аргуме́нт -у до́каз -у
kaalukas argument ваго́мий аргуме́нт
veenev argument переко́нливий аргуме́нт
peamised argumendid основні́ аргуме́нти
kontrollitud argumendid переві́рені аргуме́нти
mõjuvad argumendid дійові́ аргуме́нти
pooltargument аргуме́нт за
valeargument неправди́вий аргуме́нт
vastuargument аргуме́нт про́ти
arvu argument mat аргуме́нт ко́мплексного числа́
argumendi veenvus переко́нливість аргуме́нту
uusi olulisi argumente tooma v esitama наво́дити/навести́* нові́ істо́тні аргуме́нти
argumente kummutama спросто́вувати/спростува́ти* аргуме́нти

armastus armastus armastuse armastus[t armastus[se, armastus[te armastus/i S коха́ння -я любо́в -і
platooniline armastus платоні́чне коха́ння
vastastikune armastus взає́мне коха́ння
meeleline armastus чуттє́ве коха́ння
tõeline ja puhas armastus спра́вжнє і чи́сте коха́ння
hell v õrn armastus ні́жне коха́ння
kirglik armastus палке́ v при́страсне коха́ння
õnnetu armastus нещасли́ве коха́ння
vastamata armastus коха́ння v любо́в без взає́мності нерозді́лене v неподі́лене коха́ння нерозді́лена v неподі́лена любо́в
esimene armastus пе́рше коха́ння пе́рша любо́в
eluarmastus життєлю́бство любо́в до жи́ття
emaarmastus матери́нська любо́в
isamaa-armastus любо́в до вітчи́зни
kodumaa-armastus любо́в до батьківщи́ни
loodusearmastus любо́в до приро́ди
muusikaarmastus любо́в до му́зики
tööarmastus працелю́бність любо́в до пра́ці
armastus esimesest silmapilgust коха́ння v любо́в з пе́ршого по́гляду
armastust avaldama осві́дчуватися/осві́дчитися* [в коха́нні]
armastust võitma {kelle} завойо́вувати/завоюва́ти* коха́ння v любо́в кого, чию
Liitsõnad
armastus+
armastusabielu шлюб за коха́нням
armastusavaldus осві́дчення [в коха́нні]
armastusdraama любо́вна дра́ма
armastuskiri любо́вний лист
armastuskolmnurk любо́вний трику́тник
armastuslaul пі́сня про коха́ння v любо́в
armastusluule любо́вна пое́зія v лі́рика
armastusstseen любо́вна сце́на
armastustunne почуття́ коха́ння v любо́ві

artikkel art'ikkel art'ikli art'ikli[t -, art'ikli[te art'ikle[id S
1. (kirjutis, lühiuurimus) maj (raamatupidamiskirje) jur (lepingu, seaduse paragrahv) стаття́ -і́
huvitav artikkel ціка́ва стаття́
poleemiline artikkel полемі́чна стаття́
teaduslik artikkel науко́ва стаття́
füüsikaalane artikkel стаття́ з фі́зики
keeleteaduslikud artiklid мовозна́вчі статті́
ajaleheartikkel газе́тна стаття́
juhtartikkel передова́ стаття́ передови́ця розм. передова́
juubeliartikkel ювіле́йна стаття́
sõnaartikkel keel словнико́ва стаття́
tuluartikkel maj стаття́ дохо́ду
ülevaateartikkel оглядо́ва стаття́
artiklit kirjutama писа́ти/написа́ти* статтю́
artiklit avaldama публікува́ти/опублікува́ти статтю́
2. maj (toote-, kaubaliik) арти́кул -а
3. keel арти́кль -я
määrav v definiitne artikkel озна́чений арти́кль
umbmäärane v indefiniitne artikkel неозна́чений арти́кль

arve arve 'arve arve[t -, arve[te 'arve[id S
1. раху́нок -нка
tasutud arve спла́чений раху́нок
tasumata arve неспла́чений раху́нок
elektriarve раху́нок за еле́ктрику
arvet esitama подава́ти/пода́ти* раху́нок
arvet tasuma v maksma спла́чувати/сплати́ти* раху́нок опла́чувати/оплати́ти* раху́нок
müüja kirjutas arve продаве́ць ви́писав раху́нок
palun arve! раху́нок, будь ла́ска!
2. (konto) раху́нок -нку
jooksev arve пото́чний раху́нок
arveldusarve maj розрахунко́вий раху́нок
hoiuarve вклад раху́нок вкла́дника
lõpparve розраху́нок остато́чний розраху́нок
pangaarve ба́нківський раху́нок раху́нок в ба́нку
avasin pangas arve я відкри́в раху́нок у ба́нку
tema arvel on palju lavastusi на його́ раху́нку бага́то постано́вок
3. (arvestus) о́блік -у раху́нок -нку
arvet pidama вести́ о́блік
arvele võtma {keda} бра́ти/взя́ти* на о́блік {кого}
arvelt maha võtma {keda} зніма́ти/зня́ти* з о́бліку {кого}
arvelt maha kandma {keda-mida} (1) спи́сувати/списа́ти* {кого-що} (2) piltl скида́ти/ски́нути* з раху́нку {кого-що}
arvesse võtma врахо́вувати/врахува́ти* {кого-що} бра́ти/узя́ти* до ува́ги {кого-що} зважа́ти/зва́жити* {на кого-що} ма́ти на ува́зі {кого-що} включа́ти/включи́ти* в розраху́нок {кого-що}
ta on dispanseris arvel він перебува́є на о́бліку в диспа́нсері
iga minut on arvel не мо́жна га́яти жо́дної v ні хвили́ни ко́жна хвили́на порахо́вана
see ei tule arvesse це не [йде] в раху́нок це не раху́ється
4. kõnek (vahekord) раху́нки -ів
isiklikud arved особи́сті раху́нки
arveid klaarima v õiendama {kellega} розрахо́вуватися/розрахува́тися* {з ким} розпла́чуватися/розплати́тися* {з ким} розквита́тися v поквита́тися {з ким} зво́дити/звести́* раху́нки v пораху́нки {з ким}
mul on temaga vanad arved у ме́не з ним старі́ раху́нки
meil sinuga on arved klaarid ми з тобо́ю в розраху́нку ми з тобо́ю кви́ти розм.

arvestus arvestus arvestuse arvestus[t arvestus[se, arvestus[te arvestus/i S
1. о́блік -у розраху́нок -нку підраху́нок -нку за́лік -у
range arvestus стро́гий о́блік v підраху́нок
õige arvestus пра́вильний о́блік v розраху́нок v підраху́нок
ebatäpne arvestus нето́чний розраху́нок v підраху́нок
individuaalarvestus sport індивідуа́льний за́лік
võistkonnaarvestus sport кома́ндний за́лік
seltsi liikmete arvestus о́блік чле́нів товари́ства
tulude arvestus розраху́нок дохо́дів
minu arvestust mööda за мої́ми розраху́нками v підраху́нками
sellise arvestusega з таки́м на́міром v розраху́нком
oma arvestustes eksima помиля́тися/помили́тися* у свої́х розраху́нках v підраху́нках
esialgsete arvestuste järgi за попере́дніми підраху́нками
2. (teadmiste kontroll kõrgkoolis) за́лік -у
ladina keele arvestus за́лік з лати́нської мо́ви
arvestust tegema v sooritama склада́ти/скла́сти* за́лік
arvestust saama отри́мувати/отри́мати* за́лік
Liitsõnad
arvestus+
arvestusdokument maj обліко́вий докуме́нт
arvestuskaart обліко́ва ка́ртка
arvestusüksus обліко́ва одини́ця одини́ця о́бліку

asi asi asja 'asja 'asja, 'asja[de 'asja[sid_&_'asj/u S
1. (ese) (aine, materjal) (teos) річ ре́чі
ilus asi га́рна річ
hädavajalik asi вкрай v укра́й необхі́дна річ
isiklikud asjad особи́сті ре́чі
mänguasi і́грашка v за́бавка
tarbeasi річ v предме́т щоде́нного v повсякде́нного вжи́тку
väärtasi ці́нна річ
asju kokku panema пакува́ти v спако́вувати/спакува́ти* ре́чі
mis asi see on? що це таке́?
2. (asjatoimetus) (lugu) (olukord) (nähtus) спра́ва -и ді́ло розм. -а
see on minu isiklik asi це моя́ особи́ста спра́ва
ametiasi службо́ва спра́ва
eraasi прива́тна спра́ва
harjumusasi harjumuse asi зви́чка, зви́чай
imeasi чу́до, ди́во
kriminaalasi jur криміна́льна спра́ва
maitseasi спра́ва сма́ку
peaasi основна́ v головна́ спра́ва
pisiasi дрібни́ця
rahaasjad грошові́ спра́ви
asja sisusse tungima вника́ти/вни́кнути* у суть спра́ви
asi on keerulisem, kui arvasime спра́ва складні́ша ніж ми вважа́ли
asi on otsustatud спра́ву ви́рішено
milles asi seisab v on? у чо́му спра́ва?
see ei puutu asjasse це не стосу́ється спра́ви
mind see asi ei puuduta ця спра́ва мене́ не стосу́ється
asja tõsiselt võtma серйо́зно ста́витися до спра́ви
ta tunneb asja він зна́є цю спра́ву
tal on kõigega asja kõnek йому́ до всьо́го є ді́ло
mis see sinu asi on kõnek яке́ тобі́ ді́ло
see pole sinu asi kõnek це не твоя́ спра́ва
ära topi nina võõrastesse asjadesse не сунь v не пхай свого́ но́са в чужі́ спра́ви
asi läks suure kella külge спра́ва набу́ла ро́зголосу
asjad on halvasti спра́ви ке́пські v пога́ні
asju ajama v õiendama нала́годжувати/нала́годити* спра́ви
asi edeneb спра́ва просува́ється
asi läks niikaugele, et ... спра́ва зайшла́ так дале́ко, що ...
selle asjaga pole kiiret з ціє́ю спра́вою не спі́шно
asume kohe asja juurde відра́зу бере́мося до спра́ви
ta on iga asja peale mees він ма́йстер на всі ру́ки
mul on sinu juurde asja у ме́не до те́бе спра́ва
selles asi ongi у то́му то й спра́ва v ді́ло
3. (põhjus, vajadus) спра́ва -и
kas tulid asja pärast? ти прийшо́в у спра́ві?
mis asja sa siin teed? що ти тут ро́биш?
4. kõnek (loomulike vajaduste õiendamise kohta) потре́ба -и нужда́ -и
asjal käima справля́ти потре́бу v нужду́

bakter b'akter b'akteri b'akteri[t -, b'akteri[te b'aktere[id S biol бакте́рія -ї па́личка -и
kasulikud bakterid кори́сні бакте́рії
kahjulikud bakterid шкідли́ві бакте́рії
tõvestavad v haigusttekitavad bakterid хвороботво́рні бакте́рії
käärimisbakter бакте́рія броді́ння
soolebakter кишкова́ па́личка

barrikaad barrik'aad barrikaadi barrik'aadi barrik'aadi, barrik'aadi[de barrik'aadi[sid_&_barrik'aad/e S барика́да -и
barrikaade ehitama v püstitama будува́ти v спору́джувати барика́ди
barrikaadidel võitlema би́тися на барика́дах

buss b'uss bussi b'ussi b'ussi, b'ussi[de b'ussi[sid_&_b'uss/e S авто́бус -а
hommikune buss ранко́вий авто́бус
ekspressbuss авто́бус-експре́с експре́с
kaugbuss міжміськи́й авто́бус
linnabuss міськи́й авто́бус
linnalähibuss lähibuss приміськи́й авто́бус
tulen õhtuse bussiga приї́ду вечі́рнім авто́бусом
bussiga sõitma ї́хати v пої́хати авто́бусом v на авто́бусі
bussist väljuma v maha tulema вихо́дити/ви́йти* v схо́дити/зійти́* з авто́буса
buss jäi hiljaks авто́бус запізни́вся
jäime bussist maha ми не всти́гли на авто́бус
buss oli täis kõnek авто́бус був по́вний
Liitsõnad
bussi+
bussiekskursioon авто́бусна екску́рсія екску́рсія на авто́бусі
bussijaam автовокза́л авто́бусна ста́нція
bussijuht воді́й авто́буса
bussiliiklus авто́бусний рух
bussiliin авто́бусний маршру́т
bussipark авто́бусний парк
bussipeatus авто́бусна зупи́нка зупи́нка авто́буса
bussipilet авто́бусний квито́к

diagnoos diagn'oos diagnoosi diagn'oosi diagn'oosi, diagn'oosi[de diagn'oosi[sid_&_diagn'oos/e S med biol tehn діа́гноз -у
diagnoosi panema v määrama ста́вити / поста́вити* v визнача́ти / ви́значити* діа́гноз

draama draama draama draama[t -, draama[de draama[sid S дра́ма -и
klassikaline draama класи́чна дра́ма
ajalooline draama істори́чна дра́ма
perekonnadraama сіме́йна дра́ма
draamat üle v läbi elama пережива́ти/пережи́ти* дра́му
Liitsõnad
draama+
draamakirjandus драматургі́я
draamakirjanik драмату́рг
draamakunst teater драмати́чне мисте́цтво
draamanäitleja арти́ст v арти́стка дра́ми драмати́чний акто́р
draamaring драмгурто́к драмати́чний гурто́к
draamateater драмтеа́тр драмати́чний теа́тр

edukalt edukalt Adv успі́шно з у́спіхом вда́ло
tegin v sooritasin eksamid edukalt я успі́шно v з у́спіхом склав і́спити

erand erand erandi erandi[t -, erandi[te erande[id S ви́няток -тку
erandi korras v erandina як ви́няток
ei tohi olla mingeid erandeid не пови́нно бу́ти нія́ких ви́нятків
erandit tegema {kellele} роби́ти/зроби́ти* ви́няток кому

fantastika fant`astika fant`astika fant`astika[t -, fant`astika[te fant`astika[id S (midagi fantastilist) (ulme, ulmeteos) фанта́стика -и
teaduslik fantastika науко́ва фанта́стика
fantastika piiril v piirimail на межі́ фанта́стики

füüsiline füüsiline füüsilise füüsilis[t füüsilis[se, füüsilis[te füüsilis/i Adj (kehaline) (looduslik) фізи́чний -а, -е
füüsiline defekt v puue фізи́чний недо́лік v фізи́чна ва́да
füüsiline jõud фізи́чна си́ла
füüsiline koormus фізи́чне наванта́ження
füüsiline töö фізи́чна пра́ця
füüsiline valu фізи́чний біль
füüsiline kulumine maj фізи́чний знос

gaas1 g'aas gaasi g'aasi g'aasi, g'aasi[de g'aasi[sid_&_g'aas/e S
1. газ -у
looduslik gaas приро́дний газ
vulkaanilised gaasid вулкані́чні га́зи
heitgaas tehn вихлопни́й газ
kaevandusgaas руднико́вий газ
maagaas приро́дний газ
majapidamisgaas побуто́вий газ
mürkgaas отру́йний газ
naerugaas keem весели́льний газ
paukgaas keem гриму́чий газ
pisargaas сльозоточи́вий газ
puugaas tehn деревни́й газ
soogaas боло́тний газ
valgustusgaas світи́льний газ
vedelgaas рідки́й газ
vingugaas keem чадни́й газ
gaasi süütama запа́лювати/запали́ти* v влюча́ти/включи́ти* газ
gaasi andma v lisama дава́ти/да́ти* га́зу додава́ти/дода́ти* га́зу
gaasi maha võtma зме́ншувати/зме́ншити* газ
2. med га́зи -ів
kõhugaasid кишкові́ га́зи
lapsel on gaasid у дити́ни га́зи
Liitsõnad
gaas+
gaasbetoon ehit газобето́н
gaaskeevitus tehn газозва́рювання газозва́рення
gaas(i)küte га́зове опа́лення
gaaskütus га́зове па́ливо га́зове пальне́
gaaslõikamine tehn газорі́зання
Liitsõnad
gaasi+
gaasiahi га́зова піч
gaasiarvesti газомі́р га́зовий лічи́льник
gaasiballoon га́зовий бало́н газобало́н
gaasiboiler га́зова коло́нка га́зовий бо́йлер
gaasihoidla газосхо́вище
gaasijuhe газопрові́д
gaasikamber га́зова ка́мера
gaasikraan га́зовий кран
gaasilamp га́зова ла́мпа
gaasimagistraal га́зова магістра́ль
gaasimootor tehn га́зовий двигу́н газомото́р
gaasimürgi[s]tus med отру́єння га́зом
gaasiplahvatus ви́бух га́зу
gaasipliit га́зова плита́
gaasipurse mäend ви́кид га́зу
gaasipuurauk га́зова свердлови́на
gaasiseadmed га́зове устаткува́ння га́зове обла́днання га́зові при́лади
gaasitihe газонепроникни́й
gaasitoodang ви́добуток га́зу
gaasitorustik газопрові́д
gaasitööstus га́зова промисло́вість
gaasivarud запа́си га́зу
gaasivarustus газопостача́ння

haamer h'aamer h'aamri h'aamri[t -, h'aamri[te h'aamre[id S мо́лот -а (väike) молото́к -тка́
raske haamer важки́й молото́к
auruhaamer парови́й мо́лот
puusepahaamer тесля́рський молото́к, столя́рний v столя́рський молото́к
haamriga taguma v kõpsima сту́кати молотко́м
lõi haamriga naelu seina він заби́вав молотко́м цвя́хи в стіну́
lõin haamriga näpu pihta я уда́рив молотко́м по па́льцю v па́льцеві
haamri vars läks katki молотови́ще поломи́лося

haisema h'aise[ma h'aise[da haise[b haise[tud V смерді́ти/засмерді́ти*
haisema hakkama v minema (1) засме́рджуватися/засмерді́тися* (2) piltl ма́ти/отри́мати* по́голос
siin haiseb küüslaugu järele тут смерди́ть часнико́м
ta haiseb tubaka järele від ньо́го смерди́ть тютюно́м
liha haiseb pisut м’я́со тро́хи смерди́ть

haridus haridus hariduse haridus[t haridus[se, haridus[te haridus/i S осві́та -и
hea haridus до́бра осві́та
mitmekülgne haridus всебі́чна осві́та
põhjalik haridus ґрунто́вна осві́та
tasuline haridus пла́тна осві́та
tasuta haridus безкошто́вна v безпла́тна осві́та
algharidus початко́ва осві́та
eriharidus спеціа́льна осві́та
humanitaarharidus гуманіта́рна осві́та
keskharidus сере́дня осві́та
kooliharidus шкільна́ осві́та
kunstiharidus худо́жня осві́та
kutseharidus професі́йна осві́та
kõrgharidus ви́ща осві́та
muusikaharidus музи́чна осві́та
üldharidus зага́льна осві́та
haridust tõendav dokument докуме́нт v свідо́цтво про осві́ту
hariduseta inimene неосві́чена люди́на люди́на без осві́ти
tal on hariduses suured lüngad у ньо́го в осві́ті вели́кі прога́лини
missugune v mis haridus teil on? яка́ у вас осві́та?
mul on üheksaklassilise kooli haridus у ме́не дев’ятикла́сна осві́та
ta sai hiilgava hariduse він діста́в v здобу́в блиску́чу осві́ту
Liitsõnad
haridus+
haridusasutus за́клад осві́ти осві́тній за́клад осві́тня устано́ва
hariduskeskus центр осві́ти
hariduskulud ви́трати на осві́ту
haridusministeerium міністе́рство осві́ти
haridusminister міні́стр осві́ти
hariduspoliitika полі́тика у сфе́рі v га́лузі осві́ти
haridusreform рефо́рма осві́ти
haridusselts просві́тницьке товари́ство
haridussüsteem систе́ма осві́ти
haridustase рі́вень осві́ти
haridustöö просві́тницька робо́та

hääletus1 hääletus hääletuse hääletus[t hääletus[se, hääletus[te hääletus/i S (hääletamine) голосува́ння -я балотува́ння -я (parlamendis) вотува́ння -я голосува́ння -я
avalik v lahtine hääletus відкри́те голосува́ння
kinnine hääletus закри́те голосува́ння
salajane hääletus тає́мне голосува́ння
rahvahääletus всенаро́дне голосува́ння плебісци́т
ettepanek pandi hääletusele пропози́цію поста́вили на голосува́ння
Liitsõnad
hääletus+
hääletuskast у́рна [для голосува́ння]
hääletuskord поря́док голосува́ння
hääletusprotseduur процеду́ра голосува́ння
hääletussedel бюлете́нь для голосува́ння
hääletusvoor тур голосува́ння

ida ida ida ida 'itta, ida[de ida[sid S
1. (ilmakaar) схід схо́ду ост -у
ida pool idas на схід
läänest itta із за́ходу на схід
rong kihutab ida poole по́їзд v по́тяг мчить на схід
lennujaam asub linnast ida pool v idas аеропо́рт розташо́ваний на схід від мі́ста
aknad on itta v ida poole v ida suunas ві́кна вихо́дять на схід
tuul puhub idast ві́тер ду́є зі схо́ду
2. (idapoolsed maad v alad, idaosa) Схід Схо́ду
Lähis-Ida Близьки́й Схід
Ida kultuur культу́ра Схо́ду схі́дна v орієнта́льна культу́ра
ida keeled схі́дні v орієнта́льні мо́ви
Liitsõnad
ida+ (idapoolne)
idaala схі́дна части́на v о́бласть чого схі́дний райо́н чого
idakallas схі́дний бе́рег
idanaaber схі́дний сусі́д
idapiir схі́дний кордо́н
idapikkus geogr схі́дна довгота́
idapoolkera geogr схі́дна півку́ля
idasuund схі́дний на́прям
idatuul схі́дний ві́тер ост

inimene inimene inimese inimes[t inimes[se, inimes[te inimes/i S люди́на -и (isik, isiksus) осо́ба -и особи́стість -тості (elanik) жи́тель -я ме́шканець -нця
korralik inimene добропоря́дна люди́на
kade inimene за́здр[існ]а люди́на за́здрісник за́здрісниця
kuldne inimene золота́ люди́на
kohusetruu inimene люди́на обо́в’язку добросо́вісна люди́на
heatahtlik inimene добрози́чли́ва люди́на
pikk inimene висо́ка люди́на люди́на висо́кого ро́сту
jõukas inimene замо́жна люди́на
kohalikud inimesed місце́ві жи́телі
kirjandusinimene літерату́рний дія́ч
kunstiinimene люди́на мисте́цтва
lihtinimene проста́ люди́на
linnainimene городя́нин городя́нка містяни́н міськи́й жи́тель v ме́шканець
lumeinimene снігова́ люди́на є́ті
maainimene сільськи́й жи́тель v ме́шканець
nüüdisinimene суча́сна люди́на
omakandiinimene земля́к
perekonnainimene сіме́йна люди́на
seltskonnainimene товари́ська люди́на
teoinimene ділова́ люди́на люди́на ді́ла
ürginimene пе́рві́сна люди́на
inimese igakülgne areng всесторо́нній ро́звиток особи́стості
inimeste seltsis v keskel се́ред v між v ме́жи люде́й на v при лю́дях
ta väldib inimesi він уника́є товари́ства v люде́й
oma inimeste eest ta seisab за свої́х [люде́й] він заступа́ється
ole inimene! будь люди́ною!
loodame, et temast saab veel inimene сподіва́ємося, що він ста́не ще люди́ною v що з ньо́го ще бу́дуть лю́ди
ta ei saa inimestega läbi він не живе́ у зла́годі з лю́дьми
väljak on inimesi täis на майда́ні v пло́щі по́вно люде́й v наро́ду
on alles inimesed! hlv ну й лю́дці v наро́дець!

julgeolek +olek oleku oleku[t -, oleku[te oleku[id S
1. безпе́ка -и безпе́чність -ності
isiklik julgeolek особи́ста безпе́ка
riiklik v riigi julgeolek держа́вна безпе́ка
julgeoleku eest hoolt kandma {kelle} піклува́тися про безпе́ку кого
2. kõnek (riikliku julgeoleku organ) слу́жба безпе́ки
töötab julgeolekus працю́є у слу́жбі безпе́ки

kaal3 k'aal kaalu k'aalu k'aalu, k'aalu[de k'aalu[sid_&_k'aal/e S
1. (keha v aine mass, raskus) füüs (jõud) piltl (tähtsus, väärtus) (mõju) вага́ -и́
täpne kaal то́чна вага́
brutokaal maj вага́ бру́тто бру́тто-вага́
eluskaal жива́ вага́
erikaal füüs пито́ма вага́
kehakaal вага́ ті́ла
kergekaal sport легка́ вага́
netokaal maj вага́ не́тто не́тто-вага́
puhaskaal чи́ста вага́
sulgkaal sport півлегка́ вага́
tapakaal забі́йна вага́
kaaluta olek füüs неваго́мість
kaaluga müüma продава́ти/прода́ти* на вагу́
kaalus juurde võtma збі́льшувати/збі́льшити* вагу́
kaalus maha v alla võtma скида́ти/ски́нути* вагу́ втрача́ти/втра́тити* на вазі́
selle mehe sõnal on kaalu сло́во цьо́го чолові́ка ма́є вагу́ v зна́чення
2. (kaalumisseade) вага́ -и́ вагівни́ця -і терези́ -і́в
apteegikaal апте́карські терези́
Liitsõnad
kaalu+
kaaluiive при́ріст ваги́
kaalukadu kaalukaotus втра́та на вазі́ v ваги́
kaalukategooria sport вагова́ катего́рія
kaalukaup вагови́й това́р това́р на вагу́
kaaluühik вагова́ одини́ця одини́ця ваги́
kaalukauss ча́ша v ча́шка терезі́в v ваг
kaalukeel (1) стрі́лка ваг v терезі́в (2) piltl виріша́льний фа́ктор

kaebama k'aeba[ma kaeva[ta k'aeba[b kaeva[tud V ска́ржитися -жуся, -жишся; нак. ска́ржся (kurtma) жалі́тися -і́юся, -і́єшся ре́мствувати -ую, -уєш наріка́ти -а́ю, -а́єш бі́дкатися -аюся, -аєшся (kohtusse kaebama) подава́ти/пода́ти* до су́ду (öördama) доно́сити -о́шу, -о́сиш; нак. -о́сь наші́птувати -ую, -уєш
valu kaebama ска́ржитися на біль
ta kaebab oma kurva saatuse üle v kurba saatust він ска́ржиться v жалі́ється v наріка́є на свою́ гірку́ до́лю
laps kaebab, et süda on paha дити́на ска́ржиться, що її ну́дить
kaeban kõik emale ära я все розка́жу ма́мі я пожалі́юся ма́мі
ta kaebas naabri kohtusse він пода́в до су́ду на свого́ сусі́да

kala kala kala kala -, kala[de kala[sid_&_kal/u S ри́ба -и
ahjukala пече́на ри́ба
alamõõduline kala маломі́рна ри́ба
püügimõõduline kala ри́ба промисло́вого ро́зміру
keedetud kala варе́на ри́ба
kuivatatud kala суше́на ри́ба
külmutatud kala моро́жена ри́ба
praetud kala сма́жена ри́ба
värske kala сві́жа ри́ба
akvaariumikala аква́ріумна ри́ба v ри́бка
eluskala жива́ ри́ба
jõekala річкова́ ри́ба
kuumsuitsukala ри́ба гаря́чого ко́пчення
külmsuitsukala ри́ба холо́дного ко́пчення
mageveekala прісново́дна ри́ба
marjakala ікряна́ ри́ба
merekala морська́ ри́ба
põhjakala до́нна ри́ба
püügikala промисло́ва ри́ба
röövkala хи́жа ри́ба
siirdekala прохідна́ ри́ба
soolakala соле́на ри́ба
suitsukala копче́на ри́ба
süvaveekala глибоково́дна ри́ба
kala marinaadis ри́ба в марина́ді
kala tarrendis заливна́ ри́ба
kalade ränne мігра́ція ри́би
kala v kalu püüdma лови́ти ри́бу
kala v kalu puhastama v rappima v rookima чи́стити/почи́стити* v розбира́ти/розібра́ти* ри́бу
kalale minema іти́/піти́* на риболо́влю іти́/піти́* на риба́лку розм.
kala näkkab ри́ба клює́
kala hakkas õnge [otsa] ри́ба попа́лася на ву́дочку
Liitsõnad
kala+
kalafilee kok ри́бне філе́
kalakauplus ри́бний магази́н
kalakonserv ри́бна консе́рва
kalalaev риболо́вне су́дно́
kalaliha м’я́со ри́би
kalaliim ри́бний клей
kalaluu ри́б’яча кі́стка
kalamajandus ри́бне господа́рство ри́бництво риба́льство ри́бний v риба́льський про́мисел
kalapaat риба́льський v риболо́вний v риболове́цький чо́вен
kalapood ри́бний магази́н
kalarapped ри́бні відхо́ди
kalarasv ри́б’ячий жир
kalaroog ри́бна стра́ва ри́бне
kalasaak уло́в v ви́лов ри́би
kalasadam ри́бний порт
kalasupp ри́бний суп ю́шка з ри́би
kalatööstus ри́бна промисло́вість рибопромисло́вість
kalavõrk риба́льська v риболо́вна сі́тка

kalkun k'alkun k'alkuni k'alkuni[t -, k'alkuni[te k'alkune[id S (isaskalkun) інди́к -а (emaskalkun) інди́чка -и (toiduna) інди́к -а інди́чка -и індича́тина -и інди́чина -и
kodukalkun інди́к інди́чка
puhevil v ennast täis nagu kalkun наду́вся, як інди́к

kallas kallas k'alda kallas[t -, kallas[te k'alda[id S бе́рег -а
järsk kallas крути́й v стрімки́й бе́рег
kõrge kallas висо́кий бе́рег
lauge kallas поло́гий бе́рег
soine kallas болоти́стий бе́рег
järve kallas бе́рег о́зера
jõe vasak kallas лі́вий бе́рег ріки́
liivakallas піща́ний бе́рег
läänekallas за́хідний бе́рег
vastaskallas протиле́жний бе́рег
kaldale ujuma виплива́ти/ви́плисти* v ви́пливти* на бе́рег приплива́ти/припливти́* v приплисти́ до бе́рега
paati kaldale tõmbama тягти́ і тягну́ти v ви́тягти* і ви́тягнути* чо́вен на бе́рег
jõgi tõusis v ajas v paisus üle kallaste ріка́ ви́йшла v ви́ступила v ви́лилася з берегі́в
laev eemaldus kaldast корабе́ль відійшо́в v відпли́в v відча́лив від бе́рега
Liitsõnad
kalda+
kaldajoon берегова́ лі́нія
kaldajää берегови́й лід припа́й
kaldakindlustis берегові́ укрі́плення
kaldamärk mer берегови́й знак
kaldanõlv схил бе́рега
kaldavall берегови́й вал

kana kana kana kana -, kana[de kana[sid_&_kan/u S
1. (kodulind) (mitme muu kanalise emaslind) ку́рка -и
hauduja kana кво́чка
muneja kana ку́рка-несу́чка несу́ча ку́рка
poegadega kana ку́рка з курча́тами
kodukana (1) сві́йська ку́рка (2) piltl кво́чка
lihakana м’ясна́ ку́рка
kanu kasvatama v pidama розво́дити/розвести́* куре́й
kanad kaagutavad v kõõrutavad ку́ри кудкуда́кають
kana loksub ку́рка кво́кче
kana muneb ку́рка несе́ться
kana haub [mune] ку́рка сиди́ть на я́йцях v виси́джує v наси́джує я́йця
kana istub õrrel ку́рка сиди́ть на сі́далі
kanad siblivad sõnnikuhunnikus ку́ри по́рпаються у гною́
kitku kana puhtaks обску́бай ку́рку
läheb koos kanadega magama piltl ляга́ти [спа́ти] ра́зом з ку́рми
2. (toiduna) ку́рка -и
praetud kana сма́жена ку́рка
Liitsõnad
kana+
kanafarm ку́ряча фе́рма
kanafilee kok ку́ряче філе́
kanakari ста́до v згра́я куре́й
kanakasvatus курівни́цтво
kanamuna ку́ряче яйце́
kanapuljong ку́рячий бульйо́н
kanasulg ку́ряче перо́
kanasupp ку́рячий суп ку́ряча ю́шка
kanatõug поро́да куре́й

kandidaat kandid'aat kandidaadi kandid'aati kandid'aati, kandid'aati[de kandid'aati[sid_&_kandid'aat/e S (kandideeriv isik) (teaduskraad) (selle kraadiga isik) кандида́т -а
ajalookandidaat кандида́т істори́чних нау́к
meistrikandidaat кандида́т у майстри́ спо́рту
presidendikandidaat кандида́т у президе́нти
saadikukandidaat кандида́т у депута́ти
tehnikakandidaat кандида́т техні́чних нау́к
üliõpilaskandidaat абітуріє́нт
majandusteaduse kandidaat кандида́т економі́чних нау́к
Nobeli preemia kandidaat кандида́т на Но́белівську пре́мію
kandidaate esitama v üles seadma висува́ти/ви́сунути* кандида́тів
kandidaadiks esitama v seadma {keda} висува́ти/ви́сунути* кандида́том кого
vakantsele kohale oli kolm kandidaati на вака́нтне мі́сце було́ три кандида́ти
Liitsõnad
kandidaadi+
kandidaadidiplom дипло́м кандида́та кандида́тський дипло́м
kandidaadidissertatsioon дисерта́ція на здобуття́ науко́вого v вче́ного сту́пеня кандида́та нау́к кандида́тська дисерта́ція
kandidaadieksam кандида́тський і́спит v екза́мен
kandidaadikraad [науко́вий v вче́ний] сту́пінь кандида́та нау́к
kandidaaditöö kandidaadiväitekiri дисерта́ція на здобуття́ науко́вого v вче́ного сту́пеня кандида́та нау́к кандида́тська дисерта́ція

kapsas kapsas k'apsa kapsas[t -, kapsas[te k'apsa[id S (köögivilja- ja söödataim) (toiduna) капу́ста -и
varane kapsas ра́ння капу́ста
värske kapsas сві́жа капу́ста
hautatud kapsad тушко́вана капу́ста
hapukapsas ква́шена v ки́сла капу́ста
lillkapsas цвітна́ капу́ста
nuikapsas кольра́бі
peakapsas кача́нна капу́ста
rooskapsas брюссе́льська капу́ста
spargelkapsas бро́колі
söödakapsas кормова́ капу́ста
kapsaid hapendama ква́сити/наква́сити* капу́сту
kapsaid sisse tegema заготовля́ти/загото́вити* капу́сту на зи́му
kapsaid riivima v särvima шаткува́ти/нашаткува́ти* капу́сту
Liitsõnad
kapsa+
kapsakotlet капу́стя́на котле́та
kapsaleht капу́стя́ний лист лист капу́сти
kapsapirukas пирі́г з капу́стою капу́стя́ний пирі́г
kapsasalat капу́стя́ний сала́т сала́т з капу́сти
kapsatünn ді́жка v бо́чка для капу́сти ді́жка v бо́чка з капу́стою
kapsavorm kapsavormiroog запіка́нка з капу́сти капу́стя́на запіка́нка

kauplus k'auplus k'aupluse k'auplus[t k'auplus[se, k'auplus[te k'auplus/i_&_k'aupluse[id S магази́н -у крамни́ця -і
majatarvete kauplus господа́рський магази́н
mänguasjade kauplus магази́н v крамни́ця і́грашок
autokauplus автомобі́льний магази́н
esinduskauplus фі́рмовий магази́н v фі́рмова крамни́ця
jalatsikauplus магази́н взуття́ взуттє́вий магази́н
kalakauplus ри́бний магази́н
komisjonikauplus комісі́йний магази́н
lillekauplus магази́н кві́тів квіткови́й магази́н
mööblikauplus магази́н ме́блів ме́блевий магази́н
raamatukauplus книжко́вий магази́н книжко́ва крамни́ця книга́рня
rõivakauplus магази́н гото́вого о́дягу
toidukauplus продукто́вий v продово́льчий магази́н
selvekauplus магази́н самообслуго́вування
kauplusest ostma купува́ти/купи́ти* що в магази́ні
kauplus on avatud v lahti магази́н відчи́нений v відкри́тий
Liitsõnad
kaupluse+
kauplusevargus пограбува́ння магази́ну v крамни́ці

kera kera kera kera k'erra, kera[de kera[sid S ку́ля -і (lõnga-, niidi-) клубо́к -бка́ мото́к -тка́
juustukera kera juustu голо́вка си́ру
köiekera клубо́к моту́зки
lõngakera kera lõnga клубо́к v мото́к во́вни v пря́жі
maakera земна́ ку́ля
kera diameeter v läbimõõt mat діа́метр ку́лі
siil tõmbus kerra їжа́к скрути́вся у клубо́к
Liitsõnad
kera+
kerajuust сир в голо́вках
keraliiges anat куля́стий сугло́б
keravõlv ehit сфери́чне склепі́ння
keravälk кульова́ v куля́ста бли́скавка

kevad kevad kevade kevade[t -, kevade[te kevade[id S весна́ -и́
hiline kevad пі́зня весна́
elukevad piltl весна́ життя́
teatrikevad театра́льна весна́
kevade algus поча́ток весни́
kevadest sügiseni від v з весни́ до о́сені
kevade esimesed tundemärgid пе́рші озна́ки весни́
õhus on tunda kevadet v kevade hõngu у пові́трі відчува́ється по́дих весни́
kevad ligineb v läheneb v on tulekul весна́ наближа́ється v надхо́дить
kevad algab весна́ настає́
kevad on käes весна́ наста́ла v наступи́ла v прийшла́
kevadel навесні́ весно́ю розм.
tuleval kevadel насту́пної весни́
Liitsõnad
kevad+
kevadhommik весня́ни́й ра́нок
kevadhooaeg весня́ни́й сезо́н
kevadilm весня́на́ пого́да
kevadkostüüm весня́ни́й костю́м
kevadkuu весня́ни́й мі́сяць
kevadkülv весня́на́ сівба́
kevadkünd весня́на́ о́ранка
kevadpunkt astr то́чка весня́но́го рівноде́ння
kevadpäike весня́не со́нце
kevadsuvi кіне́ць весни́ поча́ток лі́та
kevadtööd весня́ні́ робо́ти
kevadvesi весня́ні́ во́ди
kevadväsimus med весня́на́ вто́ма

kevadine kevadine kevadise kevadis[t kevadis[se, kevadis[te kevadis/i Adj весня́ни́й -я́на́, -я́не́
kevadine aeg весня́на́ пора́
kevadine ilm весня́на́ пого́да
kevadised põllutööd весня́ні́ польові́ робо́ти
kevadine suurvesi весня́ні́ во́ди весня́не́ повново́ддя весня́на́ по́вінь
kevadine pööripäev v võrdpäevsus astr весня́не́ рівноде́ння

kirik kirik kiriku kiriku[t -, kiriku[te kiriku[id S
1. (ristiusu kultusehoone) це́рква -и храм -у (luteri) кі́рха -и лютера́нська це́рква (katoliku) костьо́л -у косте́л -у католи́цька це́рква (õigeusu) правосла́вна це́рква
kolmelööviline kirik трине́фна це́рква
paekivist kirik це́рква з плитняку́
puust kirik дерев’я́на це́рква
gooti stiilis keskaegne kirik середньові́чна це́рква в готи́чному сти́лі
kivikirik кам’яна́ це́рква
toomkirik До́мський собо́р
kiriku võlvid церко́вне склепі́ння
kirikus laulatama вінча́ти/повінча́ти* v вінча́ти/обвінча́ти* кого в це́ркві
2. (religioosne institutsioon) це́рква -и
anglikaani kirik англіка́нська це́рква
apostlik kirik апо́стольська це́рква
autokefaalne v iseseisev kirik автокефа́льна це́рква
kalvinistlik kirik кальвіні́стська це́рква
katoliku kirik католи́цька це́рква
kreekakatoliku kirik схі́дна v гре́ко-католи́цька це́рква
luteri kirik лютера́нська це́рква
roomakatoliku kirik за́хідна v ри́мсько-католи́цька v ри́мо-католи́цька це́рква
õigeusu kirik правосла́вна це́рква
valitsev kirik панівна́ це́рква
riigikirik держа́вна це́рква
vabakirik незале́жна це́рква
3. (jumalateenistus) слу́жба [Бо́жа] богослужі́ння -я відпра́ва -и
jõulukirik різдвя́на слу́жба [Бо́жа] v відпра́ва різдвя́не богослужі́ння
kirikus käima ходи́ти до це́ркви [на слу́жбу v на богослужі́ння]
Liitsõnad
kiriku+
kirikuaasta церко́вний рік
kirikuarhitektuur церко́вна v сакра́льна архітекту́ра
kirikukalender церко́вний календа́р
kirikukantsel амво́н
kirikukell церко́вний дзвін
kirikukirjandus церко́вна літерату́ра
kirikukogu церко́вний собо́р
kirikulaul церко́вна v духо́вна v релігі́йна пі́сня
kirikumees (1) свяще́ник духо́вна осо́ба (2) церковнослужи́тель
kirikumuusika церко́вна v духо́вна му́зика
kirikupea голова́ v глава́ це́ркви
kirikupüha церко́вне v релігі́йне свя́то церко́вний v релігі́йний пра́зник
kirikuraamat (1) свяще́нна v церко́вна кни́га тре́бник (2) метри́чна кни́га
kirikuteener (1) служи́тель це́ркви (2) церковнослужи́тель

kirss k'irss kirsi k'irssi k'irssi, k'irssi[de k'irssi[sid_&_k'irss/e S (kirsipuu) (selle vili) ви́шня -і
kirsse istutama сади́ти/посади́ти* ви́шні
kirsse korjama v noppima збира́ти v зрива́ти ви́шні
kirsid õitsevad ви́шні цвіту́ть v у цвіту́
Liitsõnad
kirsi+
kirsiaed вишне́вий сад ви́шни́к
kirsikeedis вишне́ве варе́ння
kirsikivi вишне́ва кі́сточка кі́сточка ви́шні
kirsikompott вишне́вий компо́т компо́т із ви́ше́нь
kirsiliköör вишне́вий ліке́р
kirsimahl вишне́вий сік
kirsisort сорт ви́шні

klass kl'ass klassi kl'assi kl'assi, kl'assi[de kl'assi[sid_&_kl'ass/e S
1. (järk, liik, rühm) клас -у
alamklass biol підкла́с
maailmaklass світови́й клас
tippklass висо́кий клас
vanuseklass sport вікова́ катего́рія v гру́па
imetajate klass zool клас ссавці́в
teise klassi vagun ваго́н дру́гого кла́су
kõrget klassi näitama пока́зувати/показа́ти* висо́кий клас
rahvusvahelisse klassi kuuluv v rahvusvahelise klassiga mängija граве́ць міжнаро́дного кла́су
lavastus on klass omaette постано́вка першокла́сна
2. (koolis) клас -у
esimene klass пе́рший клас
nooremate klasside õpilased у́чні моло́дших кла́сів
algklassid початко́ві кла́си
eriklass спеціа́льний клас
ettevalmistusklass підгото́вчий клас
lõpuklass випускни́й клас
maaliklass клас живо́пису
paralleelklass парале́льний клас
süva[õppe]klass клас з погли́бленим ви́вченням чого
klassi kokkutulek зу́стріч кла́су v випускникі́в кла́су v однокла́сників
tütar läheb teise klassi дочка́ йде́ у дру́гий клас
ta õpib kuuendas klassis він вчи́ться у шо́стому кла́сі
tal on ainult kolm klassi haridust у ньо́го ті́льки v лише́ три кла́си осві́ти
õpetaja astus klassi учи́тель зайшо́в до кла́су v в клас
3. pol (ühiskonnakiht) клас -у стан -у верства́ -и́
valitsev klass панівни́й клас
kõrgklass ви́щий клас v стан суспі́льства ви́ща верства́ суспі́льства
klassideta ühiskond безкла́сове суспі́льство
Liitsõnad
klassi+
klassijuhataja кла́сний керівни́к кла́сна керівни́ця
klassipäevik кла́сний журна́л
klassiruum клас кла́сне примі́щення
klassitahvel кла́сна v шкільна́ до́шка
klassitunnistus та́бель успі́шності свідо́цтво про закі́нчення якого кла́су
klassitöö кла́сна робо́та
klassivanem ста́роста кла́су
klassihuvid кла́сові інтере́си
klassikuuluvus кла́сова нале́жність
klassivahe кла́сові відмі́нності
klassiühiskond кла́сове суспі́льство

kodakondsus kodak'ondsus kodak'ondsuse kodak'ondsus[t kodak'ondsus[se, kodak'ondsus[te kodak'ondsus/i_&_kodak'ondsuse[id S jur громадя́нство -а
kodakondsuseta isik осо́ба без громадя́нства
kodakondsusest lahkumine v loobumine ви́хід із громадя́нства
kodakondsust andma {kellele} дава́ти/да́ти* громадя́нство кому
Ukraina kodakondsusse astuma прийма́ти/прийня́ти* украї́нське громадя́нство
kodakondsust vahetama змі́нювати/зміни́ти* громадя́нство
kodakondsust ära võtma {kellelt} позбавля́ти/позба́вити* кого громадя́нства

kodu kodu kodu kodu -, kodu[de kodu[sid S
1. (püsiv eluase) дім до́му домі́вка -и ха́та -и во́гнище -а перен. гніздо́ -а́ перен. пена́ти -ів перен.
hubane v mugav kodu за́ти́шний дім дома́шнє v роди́нне во́гнище v гніздо́
isakodu ба́тьківський v рі́дний дім ба́тьківська ха́та рі́дна домі́вка v осе́ля роди́нне во́гнище рі́дні пена́ти перен.
lapsepõlvekodu дім дити́нства рі́дний дім рі́дна домі́вка v ха́та
maakodu заміськи́й дім v буди́нок
suvekodu да́ча заміськи́й дім v буди́нок
sünnikodu рі́дний дім рі́дна домі́вка v ха́та v осе́ля рі́дні пена́ти перен.
vanematekodu ба́тьківський дім ба́тьківська ха́та v домі́вка
teel koju доро́гою додо́му
kodu poole додо́му у на́прямку до́му
kodust eemal viibima бу́ти дале́ко від рі́дного до́му
koju tagasi tulema поверта́тися/поверну́тися* до рі́дного до́му v на ба́тьківщину
kodust lahkuma іти́/піти́* з [рі́дного] до́му покида́ти/поки́нути* [рі́дний] дім
kodu järele igatsust tundma тужи́ти v сумува́ти за рі́дним до́мом
oma kodu asutama v looma v rajama ство́рювати/створи́ти* собі́ свій дім v своє́ дома́шнє v роди́нне во́гнище v гніздо́
kodus töötama працюва́ти вдо́ма v до́ма
tema kodu on Tallinnas він живе́ в Та́ллінні
teda ei ole kodus ta on kodust ära його́ нема́є v нема́ до́ма
mul on aeg koju minna мені́ час v пора́ йти додо́му
tundke end nagu kodus бу́дьте як [у]до́ма
ta on kunstis täiesti kodus piltl він до́бре розумі́ється на мисте́цтві він до́брий знаве́ць мисте́цтва
2. (asumisala, esinemispaik) батьківщи́на -и мі́сце прожива́ння v зроста́ння чого
saar oli koduks paljudele lindudele о́стрів був ба́тьківщи́ною v мі́сцем прожива́ння багатьо́х птахі́в
3. (ajutist elu- v puhkepaika andev asutus) буди́нок -нку
lastekodu дитя́чий буди́нок дитбуди́нок сироти́нець
puhkekodu буди́нок відпочи́нку
vanadekodu буди́нок для люде́й похи́лого ві́ку
Liitsõnad
kodu+
koduaed сад бі́ля до́му
koduapteek дома́шня апте́чка
koduarest дома́шній аре́ст
koduarmastus любо́в до рі́дного v до свого́ до́му
koduigatsus ту́га за рі́дним до́мом v за батьківщи́ною
kodujuust дома́шній сир
kodujänes [дома́шній] кро́лик
kodukallas рі́дний бе́рег рі́дні береги́
kodukant рі́дний край рі́дна сторона́
kodukass дома́шня кі́шка
kodukirjand дома́шній твір
kodukoht батьківщи́на рі́дний край рі́дна сторона́ рі́дні місця́
koduküla рі́дне село́
koduleib дома́шній хліб
kodulind сві́йська пти́ця
kodulinn рі́дне мі́сто
koduloodus приро́да рі́дного кра́ю
koduloom сві́йська твари́на
kodumaja рі́дний дім
kodumajandus (1) (kodune majapidamine) дома́шнє господа́рство (2) (kodundus) домове́дення
kodupaik рі́дний край рі́дна сторона́
kodutalu рі́дний ху́тір
koduteenindus обслуго́вування вдо́ма
kodutöö (1) дома́шня робо́та (2) (õpilasel) дома́шнє завда́ння
koduvein дома́шнє вино́
koduvisiit візи́т [лі́каря] додо́му
koduülesanne дома́шнє завда́ння завда́ння додо́му
kodukultuur побуто́ва культу́ра культу́ра по́буту
kodumasin побуто́вий при́лад побуто́ва маши́на
kodutehnika побуто́ва те́хніка побуто́ві при́лади побуто́ве прила́ддя

kodune kodune koduse kodus[t -, kodus[te koduse[id Adj S
1. (koduga seostuv) дома́шній -я, -є ха́тній -я, -є (kodupaigaga seostuv) рі́дний -а, -е
kodune aadress дома́шня адре́са
kodune elu дома́шнє життя́
kodune elukorraldus дома́шній по́бут
kodune hubasus дома́шній комфо́рт
kodune kasvatus дома́шнє v сіме́йне вихова́ння
kodune majapidamine дома́шнє господа́рство
kodune olukord дома́шні v роди́нні v сіме́йні обста́вини
kodune riietus дома́шній v ха́тній о́дяг
kodused tarbeesemed предме́ти ха́тнього вжи́тку
kodune telefon дома́шній телефо́н
kodune vara дома́шнє майно́
kodune ülesanne дома́шнє завда́ння
kodused askeldused v talitused v toimetused дома́шні v ха́тні спра́ви v кло́поти
isa töötab, ema on kodune ба́тько працю́є, ма́ти - домогоспода́рка
2. (kodutunnet tekitav, hubane) за́ти́шний -а, -е (vaba, sundimatu) неви́мушений -а, -е (lähedane, omane) близьки́й -а́, -е́ дру́жній -я, -є
tuba on väike, aga kodune кімна́та мале́нька, але́ за́ти́шна
3. (kodus elavad perekonnaliikmed) дома́шні -ніх

komisjon komisjon komisjoni komisjoni komisjoni, komisjoni[de komisjoni[sid_&_komisjon/e S
1. (eriülesandeks määratud v valitud isikute kogu) комі́сія -ї
erapooletu komisjon неупере́джена комі́сія
erikomisjon спеціа́льна комі́сія
valimiskomisjon ви́борча комі́сія
valitsuskomisjon урядо́ва комі́сія
vastuvõtukomisjon прийма́льна комі́сія
arstlik komisjon меди́чна комі́сія медкомі́сія
moodustati kolmeliikmeline komisjon була́ ство́рена комі́сія у скла́ді трьох осі́б
2. kõnek (komisjonikauplus) комісіо́нка -и
3. kõnek (komisjonimüük) (komisjonitasu) комі́сія -ї
komisjonile andma v viima {mida} здава́ти/зда́ти* що на комі́сію
Liitsõnad
komisjoni+
komisjonihind комісі́йна ціна́
komisjonikauplus комісі́йний магази́н комісіо́нка розм.
komisjonimüük комі́сія

konflikt konfl'ikt konflikti konfl'ikti konfl'ikti, konfl'ikti[de konfl'ikti[sid_&_konfl'ikt/e S (lahkheli, kokkupõrge) конфлі́кт -у су́тичка -и
hingeline konflikt душе́вний конфлі́кт
ideoloogiline konflikt ідеологі́чний конфлі́кт
sõjaline konflikt воє́нний конфлі́кт
piirikonflikt прикордо́нний конфлі́кт
relvakonflikt збро́йний конфлі́кт збро́йна су́тичка
sisekonflikt вну́трішній конфлі́кт
näidendi konflikt конфлі́кт п’є́си
huvide konflikt конфлі́кт інтере́сів су́тичка інтере́сів
konflikti esile kutsuma виклика́ти/ви́кликати* конфлі́кт між ким-чим
konflikti lahendama розв’я́зувати/розв’яза́ти* конфлі́кт
läks v sattus ülemustega konflikti він вступи́в у конфлі́кт з нача́льством
riikidevaheline konflikt teravneb v süveneb конфлі́кт між держа́вами погли́блюється

kuningas kuningas kuninga kuninga[t -, kuninga[te kuninga[id S коро́ль -я́ цар -я́
kroonimata kuningas некороно́ваний коро́ль v цар
asekuningas ві́це-коро́ль
ekskuningas екс-коро́ль коли́шній коро́ль
naftakuningas на́фто́вий коро́ль v магна́т
ristikuningas трефо́вий коро́ль
out ruutukuningas бубно́вий коро́ль
suusakuningas коро́ль лиж
Hispaania kuningas коро́ль Іспа́нії
kuninga troon трон короля́ престо́л
ta krooniti kuningaks його́ посади́ли на престо́л v трон
ta on kuningate soost він із ца́рського v із короле́вського ро́ду
kuningat ässaga lööma v tapma кри́ти/покри́ти* короля́ тузо́м
kuningale tuld andma sport оголо́шувати/оголоси́ти* шах короле́ві v королю́
lõvi on loomade kuningas лев - цар зві́рів
Liitsõnad
kuninga+
kuningakoda королі́вський v ца́рський двір
kuningakroon королі́вська v ца́рська коро́на королі́вський v ца́рський віне́ць
kuningaloss королі́вський v ца́рський пала́ц v за́мок
out kuningaoda sport королі́вський слон
kuningapaar королі́вська v ца́рська па́ра королі́вське v ца́рське подру́жжя
kuningapoeg королі́вський v ца́рський син син короля́ v царя́
out kuningaratsu sport королі́вський кінь
kuningasugu королі́вський v ца́рський рід
out kuningatiib sport королі́вський фланг
kuningatiitel королі́вський ти́тул
kuningatroon королі́вський v ца́рський трон
kuningatütar королі́вська v ца́рська дочка́ дочка́ короля́ v царя́
kuningavõim королі́вська вла́да вла́да короля́ v царя́
Liitsõnad
kuning+
kuningboa ???
kuningriik королі́вство ца́рство

kuritegu +tegu t'eo tegu t'ekku, tegu[de tegu[sid S jur зло́чин -у
raske kuritegu тяжки́й зло́чин
ettekavatsetud v tahtlik kuritegu навми́сний зло́чин
inimsusvastane kuritegu kuritegu inimsuse vastu зло́чин про́ти лю́дства
kriminaalkuritegu криміна́льний зло́чин
majanduskuritegu господа́рський зло́чин
seksuaalkuritegu сексуа́льний зло́чин
kuriteo uurimine розслі́дування зло́чину
saatis korda v pani toime v sooritas kuriteo він ско́їв v учини́в зло́чин
Liitsõnad
kuri+teo+
kuriteokatse jur за́мах на зло́чин
kuriteokoosseis jur склад зло́чину

kurss k'urss kursi k'urssi k'urssi, k'urssi[de k'urssi[sid_&_k'urss/e S (suund) (koos) maj (väärtpaberite börsihind) курс -у
otsekurss mer прями́й курс
vahetuskurss maj обмі́нний курс
dollari kurss maj курс до́лара
aktsiate kurss maj курс а́кцій
kurss paremale mer lenn курс v на́прям право́руч
kursist kõrvale kalduma mer lenn відхиля́тися/відхили́тися* від ку́рсу збива́тися/зби́тися* v схо́дити/зійти́* з ку́рсу
kurssi kontrollima mer lenn звіря́ти/зві́рити* курс
kurssi muutma mer lenn змі́нювати/зміни́ти* курс
laev peab v hoiab kurssi lõunasse корабе́ль трима́є курс на пі́вдень
kaater võttis kursi saarele ка́тер взяв курс на о́стрів
lennuk võtab kursi Riiale літа́к бере́ курс на Ри́гу
raha vahetati ametliku kursi järgi гро́ші обміня́ли за офіці́йним ку́рсом
Liitsõnad
kursi+
kursijoon mer лі́нія ку́рсу
kursimuutus mer змі́на ку́рсу
kursivahe maj ку́рсова різни́ця

kuu k'uu k'uu k'uu[d -, k'uu[de_&_kuu[de k'uu[sid_&_k'u[id S
1. (taevakeha) мі́сяць -я
kahvatu kuu бліди́й мі́сяць
kahanev kuu щерба́тий мі́сяць мі́сяць на уще́рбі
noorkuu молоди́й мі́сяць нови́й мі́сяць молоди́к
poolkuu півмі́сяць
täiskuu по́вний мі́сяць мі́сяць у по́вні
kuu esimene veerand пе́рша чверть мі́сяця
lend Kuule полі́т на Мі́сяць
kuu tõuseb мі́сяць схо́дить
kuu loojub мі́сяць захо́дить
kuu paistab aknast sisse мі́сяць сві́тить у вікно́
2. (ajavahemik) мі́сяць -я (üritustega seoses) мі́сячник -а
aprillikuu кві́тень
elukuu мі́сяць життя́
kalendrikuu календа́рний мі́сяць
kevadkuu весня́ний мі́сяць
liikluskuu мі́сячник безпе́ки доро́жнього ру́ху
raseduskuu мі́сяць вагі́тності
kuu algul v alguses на поча́тку мі́сяця
kuu keskel у сере́дині мі́сяця
sel kuul у цьо́му мі́сяці
tuleval kuul насту́пного мі́сяця
kaks korda kuus два рази́ на мі́сяць
kolme kuu pärast че́рез три мі́сяці
nägin teda umbes kuu aja eest я ба́чив його́ прибли́зно v десь так мі́сяць тому́
Liitsõnad
kuu+
kuukalender astr мі́сячний календа́р
kuukiir про́мінь мі́сяця мі́сячний про́мінь
kuusirp серп мі́сяця мі́сячний серп
kuuvalgus мі́сячне сві́тло сві́тло мі́сяця
kuuvarjutus мі́сячне зате́мнення зате́мнення Мі́сяця
kuuveerand чверть мі́сяця
kuuaruanne мі́сячний звіт
kuukaart мі́сячна проїзна́ ка́ртка
kuunorm мі́сячна но́рма
kuupalk мі́сячна зарпла́та v ста́вка мі́сячний окла́д
kuupilet мі́сячний проїзни́й квито́к
kuuplaan мі́сячний план план на мі́сяць
kuusissetulek мі́сячний дохі́д
kuu[töö]tasu мі́сячний окла́д мі́сячна зарпла́та

kuulaja k'uulaja k'uulaja k'uulaja[t -, k'uulaja[te k'uulaja[id S слуха́ч -а́ слуха́чка -и
austatud v head v lugupeetud kuulajad! шано́вні слухачі́!
tähelepanelik kuulaja ува́жний слуха́ч
raadiokuulaja радіослуха́ч
vabakuulaja ві́льний слуха́ч
kursuse kuulajad слухачі́ ку́рсів

käsi käsi k'äe k'ä[tt k'ä[tte, kä[te käsi S рука́ -и́
parem käsi пра́ва рука́
vasak käsi лі́ва рука́
külmast kanged käed заме́рзлі v закля́клі v закоцю́блі ру́ки
osavad käed умі́лі v вмі́лі ру́ки
õnnelik käsi щасли́ва рука́
kätt suruma [tervitamisel] поти́скувати/поти́снути* v потиска́ти/поти́снути* ру́ку кому
kindaid kätte panema одяга́ти/одягти*́ v одягну́ти*, вдяга́ти/вдягти* v вдягну́ти*, удяга́ти/удягти*́ v удягну́ти* рукави́ці
käest kinni hoidma {kellel} трима́ти за ру́ку кого v трима́тися за ру́ку з ким
käest lahti laskma {kellel} відпуска́ти/відпусти́ти* чию ру́ку
käe alt kinni võtma {kellel} бра́ти під ру́ку кого
õllekann käis käest kätte ку́холь пи́ва йшов v ішо́в з рук в ру́ки v ходи́в по ко́лу
pillasin kausi käest я ви́пустив ми́ску з рук
lapsed plaksutasid käsi ді́ти плеска́ли в доло́ні
lehvitab hüvastijätuks kätt v käega він маха́є на проща́ння руко́ю
käed eemale! ру́ки геть!
poiss on nüüd heades kätes хло́пець v па́рубок v юна́к тепе́р у до́брих рука́х
tegutsemiseks jäeti vabad käed залиши́ли ві́льні ру́ки для дій
palus vanematelt tütre kätt він попроси́в у батькі́в руки́ дочки́
kuidas käsi käib? як спра́ви?
Liitsõnad
käe+
käekell нару́чний годи́нник
Liitsõnad
käsi+
käsimüük (1) (apteegis) ручни́й про́даж (2) (käest kätte) про́даж з рук
käsipagas ручни́й бага́ж v ручна́ покла́жа
käsipidur ручне́ гальмо́
Liitsõnad
käte+
kätekreem крем для рук

käskkiri +kiri kirja k'irja k'irja, k'irja[de k'irja[sid_&_k'irj/u S (ametlik korraldus) нака́з -у
rektori käskkiri нака́з ре́ктора
käskkiri nr 3 21. augustist 1998 нака́з но́мер три від два́дцять пе́ршого се́рпня ти́сяча дев’ятсо́т дев’яно́сто во́сьмого ро́ку
ülemus kirjutas käskkirjale alla нача́льник підписа́в нака́з
ta määrati käskkirjaga tööle його́ призна́чили на робо́ту за нака́зом v на підста́ві нака́зу
direktor avaldas käskkirjaga v käskkirjas kiitust mitmele töötajale нака́зом дире́ктора багатьо́м робітника́м оголоси́ли подя́ку

laen l'aen laenu l'aenu l'aenu, l'aenu[de l'aenu[sid_&_l'aen/e S по́зика -и креди́т -у
pikaajaline laen довготерміно́ва v довгостроко́ва по́зика, довготерміно́вий v довгостроко́вий креди́т
pangalaen ба́нківський креди́т
välislaen зо́внішня по́зика, міжнаро́дний креди́т
laenu andma надава́ти/нада́ти* креди́т
pangast laenu võtma бра́ти, взя́ти креди́т у ба́нку
laenu kustutama погаша́ти/погаси́ти* креди́т
laenu tagastama v tagasi maksma v tasuma поверта́ти/поверну́ти* v спла́чувати/сплати́ти* креди́т
sai pangast laenu він отри́мав креди́т у ба́нку
andis mulle sada krooni laenu він пози́чив мені́ сто крон
Liitsõnad
laen+
laensõna keel запози́чене сло́во
Liitsõnad
laenu+
laenudokument maj фо́рма креди́тної уго́ди v креди́тного до́говору
laenuleping maj креди́тна уго́да, креди́тний до́говір
laenuprotsent maj відсо́ток креди́ту v креди́тний відсо́ток
laenutähtaeg maj те́рмін пове́рнення креди́ту, по́зики

laev l'aev laeva l'aeva l'aeva, l'aeva[de l'aeva[sid_&_l'aev/u S су́дно́ су́дна́ корабе́ль -бля́
allveelaev підво́дний чо́вен
kalalaev риболове́цьке су́дно́
kaubalaev торгове́льне v торго́ве су́дно́
kosmoselaev космі́чний корабе́ль
ookeanilaev океа́нський ла́йнер v су́дно́
parvlaev поро́м
purjelaev вітри́льник
päästelaev рятува́льне су́дно́
reisilaev пасажи́рське су́дно́ v пасажи́рський корабе́ль
sõjalaev військо́вий корабе́ль v військо́ве су́дно́
transpordilaev тра́нспортний корабе́ль v тра́нспортне су́дно́
uurimislaev науко́во-до́слідне су́дно́ v науко́во-до́слідний корабе́ль
laeva pardal на бо́рті корабля́ v су́дна́
laeva tekil на па́лубі
laeva meeskond екіпа́ж корабля́, суднова́ кома́нда
laevad sõidavad merel v merd кораблі́ пла́вають по мо́рю v мо́рем v у мо́рі
laev sildub су́дно́ v корабе́ль прича́лює
laev heidab ankrusse су́дно́ v корабе́ль кида́є я́кір v стає́ на я́кір
laev on ankrus су́дно́ v корабе́ль стої́ть на я́корі
laev hiivab ankru су́дно́ v корабе́ль зніма́ється з я́коря
laev läks merele су́дно́ ви́йшло в мо́ре v корабе́ль ви́йшов в мо́ре
laev läks v jooksis karile су́дно́ сі́ло на мілину́ v корабе́ль сів на мілину́
laev uppus v läks põhja корабе́ль затону́в
Liitsõnad
laeva+
laevahukk корабе́льна ава́рія v катастро́фа
laevakapten капіта́н v капіта́н корабля́
laevakompanii суднобудівна́ v суднобудіве́льна компа́нія
laevaliiklus рух кораблі́в v су́ден
laevaliin маршру́т су́дна́ v корабля́
laevavrakk кістя́к затону́лого корабля́
laevaõnnetus неща́сний ви́падок v неща́стя з су́дно́м v корабле́м
laevaühendus корабе́льне сполу́чення

laps l'aps lapse l'as[t -, las[te l'aps[i S дити́на -и
vastsündinud laps новонаро́джена дити́на; новонаро́джений, новонаро́джена
terve laps здоро́ва дити́на
kodutud lapsed бездо́мні ді́ти
lastekodulaps дити́на з дитя́чого буди́нку
linnalaps міська́ дити́на
maalaps сільська́ дити́на
vallaslaps позашлю́бна дити́на
lapse füüsiline ja vaimne areng фізи́чний і духо́вний ро́звиток дити́ни
lapsest peast v lapsena mängisime koos у дити́нстві ми гра́лися ра́зом
lapsest saadik з дити́нства
lapsed käivad lasteaias ді́ти хо́дять у дитя́чий садо́к
ta ootab last вона́ чека́є дити́ну
tal sündis laps у не́ї народи́лася дити́на
ema imetab v toidab last ма́ти году́є дити́ну грудьми́
Liitsõnad
lapse+
lapsevanker дитя́чий візо́к
Liitsõnad
laste+
lasteajakiri дитя́чий журна́л, журна́л для діте́й
lastearst дитя́чий лі́кар, педіа́тр
lasteasutus дитя́чий за́клад
lastebassein дитя́чий басе́йн
lasteetendus дитя́ча виста́ва, виста́ва для діте́й
lastefilm дитя́чий фільм, фільм для діте́й
lastehaigla дитя́ча ліка́рня
lastehaigused дитя́чі хворо́би
lastekirjandus дитя́ча літерату́ра
lastekirjanik дитя́чий письме́нник
lastekodu дитя́чий буди́нок
lastekoor дитя́чий хор
lastemuusikakool дитя́ча музи́чна шко́ла
lastepolikliinik дитя́ча поліклі́ніка
lasteraamat дитя́ча кни́жка, кни́жка для діте́й
lastesaade дитя́ча переда́ча, переда́ча для діте́й
lastetoetus допомо́га на дити́ну

lapsepõlv +p'õlv põlve p'õlve p'õlve, p'õlve[de p'õlve[sid_&_p'õlv/i S, ka lapsepõli дити́нство -а
muretu lapsepõlv безтурбо́тне дити́нство
õnnelik lapsepõlv щасли́ве дити́нство
raske lapsepõlv важке́ дити́нство
lapsepõlvest alates v peale v saadik з дити́нства
Liitsõnad
lapse+põlve+
lapsepõlveaeg дитя́чі ро́ки́, дити́нство
lapsepõlvemälestus спо́гад дити́нства
lapsepõlvesõber това́риш v друг дити́нства
lapsepõlveunistus мрі́я дити́нства

lehm l'ehm lehma l'ehma l'ehma, l'ehma[de l'ehma[sid_&_l'ehm/i S коро́ва -и
hea piimaanniga lehm уді́йна коро́ва v коро́ва з висо́кою уді́йністю
lüpsilehm ді́йна коро́ва
tõulehm племінна́ коро́ва
lehma lüpsma дої́ти коро́ву
lehm ammub коро́ва му́кає v реве́
lehm annab piima v lüpsab коро́ва дає́ молоко́ v до́їться
Liitsõnad
lehma+
lehmakari ста́до корі́в
lehmalaut хлів, корі́вня
lehmapiim коро́в’яче молоко́

leidma l'eid[ma l'eid[a leia[b l'ei[tud, l'eid[is l'eid[ke V (üles, kätte) знахо́дити -джу, -диш відшу́кувати -ую, -уєш відшуко́вувати -ую, -уєш (avastama) виявля́ти -я́ю, -я́єш
leidsin kadunud raamatu üles я знайшо́в загу́блену кни́жку
põgenikku pole tänaseni leitud втікача́ ще досі v до сього́дні не знайшли́
leiti uus naftamaardla знайшли́ v ви́явили нове́ родо́вище на́фти
leidsime olukorrast väljapääsu ми знайшли́ ви́хід із ситуа́ції
leidke ruudu pindala знайді́ть пло́щу квадра́та
küll nüüd leidis, millega kiidelda! hlv знайшо́в, чим хвали́тися!
mida ta selles tüdrukus küll leiab? і що він знахо́дить у цій ді́вчині?
uus meetod leidis rakendust v kasutamist нови́й ме́тод знайшо́в застосува́ння
ühist keelt leidma знахо́дити/знайти́* спі́льну мо́ву

liha liha liha liha l'ihha, liha[de liha[sid S (toiduainena, toiduna) м’я́со -а
rasvane liha жи́рне м’я́со
värske liha сві́же м’я́со
kuivatatud liha в’я́лене м’я́со
haneliha гуся́тина
kalkuniliha інди́чина
kanaliha ку́рятина
lambaliha бара́нина
loomaliha я́ловичина
pardiliha кача́тина
sealiha свини́на
soolaliha soolatud liha со́лене м’я́со
suitsuliha suitsutatud liha копче́не м’я́со
tailiha taine liha пісне́ м’я́со
vasikaliha теля́тина
veiseliha я́ловичина
liha küpsetama v praadima пекти́ v сма́жити м’я́со

lootma l'oot[ma l'oot[a looda[b loode[tud, l'oot[is l'oot[ke V наді́ятися на кого – що -і́юся, -і́єшся сподіва́тися кого, що, на кого – що -а́юся, -а́єшся розрахо́вувати на кого – що -ую, -уєш (abi, tuge ootama) поклада́тися на кого – що -а́юся, -а́єшся
tahaks väga loota, et kõik läheb hästi ду́же хо́четься сподіва́тися, що все бу́де до́бре
loodame kõige paremat! сподіва́ємося v наді́ємося на кра́ще
midagi head pole sealt loota нічо́го до́брого не ва́рто зві́дти сподіва́тися
seda me ei julgenud lootagi цьо́го ми й не сподіва́лися v на це ми навіть не наді́ялися v не розрахо́вували
loodab väitekirja kevadeks valmis saada він наді́ється v сподіва́ється v розрахо́вує написа́ти до весни́ дисерта́цію
pole kellegi peale v kellelegi loota нема́є на ко́го покла́стися

lootus l'ootus l'ootuse l'ootus[t l'ootus[se, l'ootus[te l'ootus/i_&_l'ootuse[id S наді́я -ї (ootus) сподіва́ння -я очі́кування -я
asjatud lootused даре́мні сподіва́ння
salajane lootus потає́мна наді́я
pääsemislootus наді́я на поряту́нок
võidulootus наді́я на перемо́гу
ei tohi lootust kaotada не мо́жна втрача́ти наді́ю
ta ei õigustanud meie lootusi він не ви́правдав на́ших сподіва́нь
lootused varisesid kokku наді́ї заги́нули v пропа́ли
sa võtsid mult viimase lootuse ти забра́в у ме́не оста́нню наді́ю
ei julge v ei või mingit lootust anda я не смі́ю дава́ти v не мо́жу да́ти нія́кої наді́ї
kas ta paraneb, kas on lootust? чи є ще наді́я, що він ви́дужає?
meie uus lootus kaugushüppes на́ша нова́ наді́я у стрибка́х в довжину́

luba luba l'oa luba -, luba[de luba[sid_&_lub/e S (nõusolek) до́звіл -волу (õigus, voli) пра́во -а (pääsik) про́пуск -у kõnek (juhi-) права́ мн. прав
elamisluba до́звіл на прожива́ння, по́свідка на прожива́ння
eriluba особли́вий v спеціа́льний до́звіл
juhiluba посві́дчення водія́
sissesõiduluba до́звіл на в’ї́зд
luba küsima пита́ти/спита́ти* до́зволу
luba andma дава́ти/да́ти* до́звіл
luba taotlema добива́тися/доби́тися* до́зволу
võttis raamatu luba küsimata він взяв кни́жку не спита́вши до́зволу v він взяв кни́жку без до́зволу
tunnist võib lahkuda ainult õpetaja loaga v loal з уро́ку мо́жна піти́ лише́ з до́зволу вчи́теля
tal võeti load aastaks ära у нь́ого забра́ли v відібра́ли права́ на рік

lugeja lugeja lugeja lugeja[t -, lugeja[te lugeja[id S Adj чита́ч -а́ чита́чка -и
lugejate konverents чита́цька конфере́нція
see raamat jõudis ka eesti lugejani v eesti lugeja kätte ця кни́жка дійшла́ і до есто́нського читача́
eestlased peavad end lugejaks rahvaks есто́нці вважа́ють себе́ чита́ючим наро́дом
Liitsõnad
lugeja+
lugejapilet чита́цький квито́к

lõhnama l'õhna[ma lõhna[ta l'õhna[b lõhna[tud V па́хнути -ну, -неш (meeldivalt) па́хнути -ну, -неш (mille järele) відго́нити чим -ить віддава́ти чим -дає́
hästi v meeldivalt lõhnama га́рно v приє́мно па́хнути
halvasti lõhnama пога́но па́хнути
värsked heinad lõhnavad сві́же сі́но па́хне
maja lõhnab alles remondist буди́нок па́хне сві́жим ремо́нтом v ма́є за́пах сві́жого ремо́нту
sahvris lõhnab suitsusingi järele у комо́рі па́хне копче́ною ши́нкою
isuäratavalt lõhnav toit їда́ v ї́жа із апети́тним за́пахом

lõpp l'õpp lõpu l'õppu l'õppu, l'õppu[de l'õppu[sid_&_l'õpp/e S
1. (ots) кіне́ць -нця (lõpetamine) закі́нчення -я (lõpposa) кінці́вка -и (lõpetus) заве́ршення -я
kirja lõpp кіне́ць листа́
talve lõpp кіне́ць зими́
romaani lõpp кіне́ць рома́ну
kontserdi lõpp кіне́ць конце́рту
päeva lõpus під кіне́ць дня
aprilli lõpul v lõpus під кіне́ць кві́тня
lause lõppu pannakse punkt у v в кінці́ ре́чення ста́виться кра́пка
lugesin raamatu otsast lõpuni läbi я прочита́в кни́жку від поча́тку до кінця́
tööaja lõpuni on veel pool tundi до заве́ршення v кінця́ робо́чого ча́су ще півгоди́ни
puhkus läheneb lõpule відпу́стка підхо́дить до заве́ршення v кінця́
alustatud töö tuleb lõpuni viia поча́ту робо́ту потрі́бно v тре́ба v необхі́дно v слід дове́сти до кінця́
lõpp hea, kõik hea до́бре те, що до́бре закі́нчується
2. (otsasaamine) кіне́ць -нця (häving, hukk) заги́бель -і катастро́фа -и крах -у (surm) кіне́ць -нця
küünal on lõpuni põlenud сві́чка v свіча́ догорі́ла до кінця́
mu kannatus on lõpul v saab lõpule моє́ терпі́ння підхо́дить до кінця́ v закі́нчується
ennustati maailma lõppu пророкува́ли кіне́ць сві́ту
impeeriumi kuulsusetu lõpp безсла́вний крах v кіне́ць імпе́рії
tundis, et lõpp on lähedal він відчува́в, що кіне́ць бли́зько
Liitsõnad
lõpu+
lõpueksam випускни́й і́спит v екзамен
lõpukirjand випускни́й твір
lõpuklass випускни́й клас
lõpupidu (koolis) випускни́й ве́чір
lõputunnistus свідо́цтво про закі́нчення чого
lõputöö дипло́мна робо́та

lõug l'õug lõua l'õuga l'õuga, l'õuga[de l'õuga[sid_&_l'õug/u S (näo osa) підборі́ддя -я
terav lõug го́стре підборі́ддя
ümar lõug кру́гле підборі́ддя
puhtaks v siledaks raseeritud lõug ви́голене v пого́лене підборі́ддя
lohuke lõua otsas я́мка на підборі́дді
sügab lõuga він чу́хає підборі́ддя
kassil oli hiir lõugade vahel у кота́ ми́ша в зуба́х

läbiotsimine +'otsimine 'otsimise 'otsimis[t 'otsimis[se, 'otsimis[te 'otsimis/i S о́бшук -у
läbiotsimist tegema v korraldama прово́дити/провести́* о́бшук
läbiotsimisel leiti uimasteid при о́бшуку знайшли́ нарко́тики

lääs l'ääs lääne l'ään[t l'ään[de, lään[te l'ääs[i S
1. (ilmakaar) за́хід -оду
lääne pool läänes на за́ході
tuul puhub v on läänest ві́тер ду́є v ві́є із за́ходу
Tartust lääne pool на за́хід від Та́рту
päike loojub läände со́нце захо́дить на за́ході
2. (läänepoolsed maad v alad) За́хід -ходу
meie kultuur on saanud mõjutusi läänest на́ша культу́ра отри́мала впли́ви із За́ходу
lääne kunst мисте́цтво За́ходу
Metsik Lääs Ди́кий За́хід

lühidalt lühidalt Adv ко́ротко, сти́сло
räägi lühidalt розкажи́ ко́ротко v у двох v кілько́х слова́х
lühidalt öeldes коро́тше ка́жучи
püüdke kõnelda v teha lühidalt постара́йтеся говори́ти ко́ротко v сти́сло

madal madal madala madala[t -, madala[te madala[id Adj S
1. (väikese kõrgusega) (hinnalt, koguselt, määralt väike) (arenguastmelt, tasemelt alla normaalse) низьки́й -а́, -е́ (väikese kõrgusega) невисо́кий -а, -е (maadjas, maadligi) призе́мистий -а, -е
madal maja невисо́кий буди́нок
madala kontsaga v madalad kingad ме́шти на низьки́х підбо́рах
madal laup низьке́ чоло́
madalad pilved низькі́ хма́ри
madal õhutemperatuur низька́ температу́ра пові́тря
2. (väikese sügavusega) мілки́й -а, -е неглибо́кий -а, -е (madalaveeline) мілково́дний -а, -е
madal jõgi мілково́дна рі́чка
3. (heli, hääle kohta)
madalad helid низькі́, глухі́ зву́ки

maitse maitse m'aitse maitse[t -, maitse[te m'aitse[id S
1. (maitsmisaistingut esile kutsuv aine omadus) смак -у́
magus maitse соло́дкий смак
kibe maitse гірки́й смак
vastiku maitsega aine проти́вна на смак речовина́
kohvi maitse смак ка́ви
mis maitse neil marjadel on? яки́й смак у цих я́гід?
lisa supile maitse järgi soola дода́й в суп v до су́пу со́лі за сма́ком
2. (esteetiliste väärtushinnangute kogum) смак -у́
hea maitse хоро́ший v до́брий смак
rikutud maitse зіпсо́ваний смак
peen maitse ви́тончений v ви́шуканий смак
nõudliku maitsega з вимо́гливим смаком
sisustas toa enda maitse järgi v kohaselt він умеблюва́в кімна́ту на свій смак v за свої́м сма́ком
maitse üle ei vaielda на любо́в і смак това́риш не всяк
ta pole minu maitse вона́ не в моє́му сти́лі

meri meri mere m'er[d m'erre, mere[de mere[sid S мо́ре -я
tormine meri штормове́ мо́ре
avameri відкри́те мо́ре
lõunameri півде́нне мо́ре
põhjameri півні́чне мо́ре
sisemeri geogr вну́трішнє мо́ре
ulgumeri відкри́те мо́ре
õiemeri мо́ре кві́тів
meri mühab v mühiseb v kohiseb мо́ре шуми́ть
merel on torm на мо́рі шторм
meri on jääs мо́ре заме́рзло
laevad lähevad merele кораблі́ вихо́дять v йдуть у мо́ре
isa sõitis mitu aastat merd ба́тько ходи́в де́кілька разі́в в мо́ре
sõitsime mere äärde ми пої́хали на мо́ре
käisin meres ujumas я ходи́в купа́тися в мо́рі
nagu piisake meres як кра́пля в мо́рі

mesilane mesilane mesilase mesilas[t mesilas[se, mesilas[te mesilas/i S zool (Apis) бджола́ -и́
ta peab mesilasi він трима́є бджіл
mesilased korjavad v koguvad nektarit бджо́ли збира́ють некта́р
mesilased sumisevad бджо́ли гуду́ть
mesilane nõelas бджола́ вжали́ла
usin v virk kui mesilane трудолю́бний v працьови́тий v роботя́щий як бджола́
tüdrukud olid poisi ümber kui mesilased дівча́та рої́лися навко́ло хло́пця як бджо́ли

moos m'oos moosi m'oosi m'oosi, m'oosi[de m'oosi[sid_&_m'oos/e S варе́ння -я пови́дло -а
jõhvikamoos журавли́нне варе́ння, пови́дло
kirsimoos вишне́ве варе́ння, пови́дло
maasikamoos суни́чне v полуни́чне варе́ння, пови́дло
ploomimoos сливо́ве варе́ння, пови́дло
pohlamoos брусни́чне варе́ння, пови́дло
sõstramoos варе́ння, пови́дло із сморо́дини
vaarikamoos мали́нове варе́ння, пови́дло
õunamoos я́блучне варе́ння, пови́дло
purgitäis moosi ба́нка v сло́їк варе́ння, пови́дла
pannkoogid moosiga млинці́ з варе́нням, пови́длом
moosi keetma v tegema вари́ти v роби́ти варе́ння, пови́дло
marjad keedeti moosiks із я́гід звари́ли варе́ння, пови́дло
pani saiale moosi peale він намасти́в бу́лку варе́нням, пови́длом
Liitsõnad
moosi+
moosipirukas пиріжо́к з варе́нням, пови́длом
moosipurk ба́нка v сло́їк варе́ння, пови́дла

mootor m'ootor m'ootori m'ootori[t -, m'ootori[te m'ootore[id S двигу́н -а́ мото́р -а
bensiinimootor бензи́новий двигу́н
diiselmootor ди́зельний двигу́н
elektrimootor електри́чний двигу́н
sisepõlemismootor двигу́н вну́трішнього згоря́ння v згора́ння
mootori ehitus будо́ва двигуна́, мото́ра
mootorite mürin шум, гуді́ння мото́рів
mootorit parandama v remontima ремонтува́ти двигу́н, мото́р
mootorit käima panema v käivitama заво́дити/заве́сти* двигу́н, мото́р
mootor ei käivitu двигу́н не заво́диться
mootor läks käima двигу́н заві́вся, запрацюва́в
mootor suri välja двигу́н, мото́р заглу́х
mootor müriseb двигу́н гуде́
mootor on üle kuumenenud двигу́н, мото́р перегрі́вся

mulje mulje m'ulje mulje[t -, mulje[te m'ulje[id S вра́ження -я
esmamulje пе́рше вра́ження
reisimuljed вра́ження від по́дорожі
üldmulje зага́льне вра́ження
esimene mulje võib petlik v ekslik olla пе́рше вра́ження мо́же бу́ти ома́нливим
püüab endast soodsat muljet jätta він стара́ється залиши́ти про се́бе приє́мне вра́ження
jaa, niisugune ehitis avaldab muljet! так, така́ буді́вля справля́є вра́ження!
mis mulje sul[le] jäi? яке́ вра́ження у те́бе скла́лося?
pärast kontserti vahetasime muljeid пі́сля конце́рту ми обміня́лися вра́женнями

muutus m'uutus m'uutuse m'uutus[t m'uutus[se, m'uutus[te m'uutus/i_&_m'uutuse[id S (muutumine) (selle tulemus) змі́на -и (põhjalik) перетво́рення -я
sotsiaalsed muutused соціа́льні змі́ни
elumuutus змі́на в житті́
ilmamuutus змі́на пого́ди
suunamuutus змі́на на́прямку
muutus paremuse poole змі́на на кра́ще
temas v temaga on toimunud v sündinud mingi muutus він я́кось зміни́вся

mõrvar m'õrvar m'õrvari m'õrvari[t -, m'õrvari[te m'õrvare[id S уби́вця -і вби́вця -і
massimõrvar ма́совий уби́вця v вби́вця
palgamõrvar на́йманий уби́вця v вби́вця
sarimõrvar сері́йний уби́вця v вби́вця
mõrvar tabati v saadi kätte уби́вцю v вби́вцю впійма́ли
mõrvarid antakse kohtu alla уби́вць v вбивць віддаду́ть під суд

müük m'üük müügi m'üüki m'üüki, m'üüki[de m'üüki[sid_&_m'üük/e S про́даж -у
eelmüük попере́дній про́даж
hulgimüük maj опто́вий про́даж, о́птова торгі́вля
jaemüük maj про́даж в ро́здріб, торгі́вля в ро́здріб
piletimüük про́даж квиткі́в
soodusmüük про́даж зі зни́жкою v зни́жками
kasvatab tomateid müügiks виро́щує помідо́ри на про́даж
apelsinid tulid v saabusid müügile апельси́ни v помара́нчі надійшли́ у про́даж
raamat ilmus äsja müügile кни́жка що́йно з’яви́лася у про́дажу v у про́дажі
Liitsõnad
müügi+
müügiagent аге́нт з про́дажу, торго́вий агент
müügijuht ме́неджер з про́дажу
müügikeeld заборо́на на про́даж
müügikoht торгове́льне v торго́ве мі́сце
müügikuulutus оголо́шення про про́даж
müügiluba до́звіл на про́даж
müügipunkt торгове́льний пункт
müügitehing торго́вий до́говір

müür m'üür müüri m'üüri m'üüri, m'üüri[de m'üüri[sid_&_m'üür/e S (kivist v betoonist sein ehitise osana, piiridena, tõkkena) piltl (piirava, ääristava kohta) (vahesein inimsuhetes) мур -у
kivimüür кам’яни́й мур
linnamüür міськи́й мур
vanglamüür тюре́мний мур
müüridest v müüridega ümbritsetud keskaegsed linnad обгоро́джені му́рами середньові́чні міста́
müürsepad laovad müüri му́лярі виклада́ють v муру́ють v зво́дять мур