aitäh ait'äh ait'ähi ait'ähhi ait'ähhi, ait'ähhi[de ait'ähhi[sid_&_ait'ähh[e S Interj, ka aituma, ka aitüma
1. спаси́бі дя́кую, дя́куємо мн.
aitäh teile ja nägemiseni спаси́бі v дя́кую v дя́куємо вам і до поба́чення
aitäh abi eest дя́кую v дя́куємо за допомо́гу
aitäh meelde tuletamast спаси́бі v дя́кую v дя́куємо за нага́дування
2. спаси́бі
suur aitäh вели́ке спаси́бі
oleks ta selle eest aitähki öelnud хоч би сказа́в за це спаси́бі v хоч би подя́кував за це
see töö tuli aitäh[i] eest ära teha цю робо́ту потрі́бно було́ зроби́ти за одне́ спаси́бі

asjatundja +t'undja t'undja t'undja[t -, t'undja[te t'undja[id S Adj
1. знаве́ць -вця́ спеціалі́ст -а розм. компете́нтна осо́ба
suur asjatundja вели́кий знаве́ць чого вели́кий спеціалі́ст розм.
tehnika asjatundja знаве́ць те́хніки
ta ei ole sel alal asjatundja він не знаве́ць ціє́ї спра́ви він не розумі́ється v не зна́ється на цьо́му
2. (asjatundlik) обі́знаний -а, -е зна́ючий -а, -е компете́нтний -а, -е
asjatundja inimene обі́знана v зна́юча v компете́нтна люди́на

edu edu edu edu 'ettu, edu[de edu[sid S у́спіх -у уда́ча -і
täisedu цілкови́тий v по́вний у́спіх
edu pant запору́ка у́спіху
edu saavutama досяга́ти/досягти́* і досяга́ти/досягну́ти* у́спіху
edu tagama гарантува́ти у́спіх
oma edu üle uhke olema пиша́тися v горди́тися свої́ми у́спіхами
edu soovima {milles} бажа́ти у́спіхів v уда́чі у чому
edule lootma наді́ятися v сподіва́тися на у́спіх
jõupingutusi kroonis edu зуси́лля увінча́лися у́спіхом
näitusel oli suur edu ви́ставка ма́ла вели́кий у́спіх
Liitsõnad
edu+
edulugu істо́рія у́спіху
edusamm у́спіх крок упере́д

huvi huvi huvi huvi h'uvvi, huvi[de huvi[sid_&_huv/e S
1. (tähelepanu) (harrastamine) інтере́с -у ціка́вість -вості заціка́вленість -ності
elav huvi жва́вий інтере́с жва́ва заціка́вленість
suur huvi вели́кий інтере́с вели́ка заціка́вленість
kirjandushuvi інтере́с v ціка́вість до літерату́ри заціка́вленість літерату́рою
mitmekülgsete huvidega inimene різнобі́чна люди́на люди́на з різнобі́чними інтере́сами
huvi ilmutama {kelle-mille vastu} виявля́ти/ви́явити* v проявля́ти/прояви́ти* ціка́вість v інтере́с до кого-чого, заціка́вленість ким-чим
huvi kaotama {kelle-mille vastu} втрача́ти/втра́тити* v губи́ти/згуби́ти* інтерес до чого знеохо́чуватися/знеохо́титися* до кого-чого
huvi pakkuma станови́ти інтере́с для кого-чого ціка́вити кого-що
huvi tundma {kelle-mille vastu} ціка́витися ким-чим виявля́ти/ви́явити* v проявля́ти/прояви́ти* ціка́вість v інтере́с до кого-чого, заціка́вленість ким-чим
huvi äratama {kelle-mille vastu} кого-що заціка́влювати/заціка́вити* ким-чим виклика́ти/ви́кликати* заціка́вленість v ціка́вість v інтере́с у кого-чого до кого-чого
lehitsesin raamatut huvi pärast я перегорта́в кни́жку із ціка́вості
2. (tulu, kasu) інтере́си -ів потре́би потре́б
isiklikud huvid особи́сті інтере́си
rahvuslikud huvid націона́льні інтере́си інтере́си на́ції
huvides {kelle} в чиїх інтере́сах в інтере́сах кого
huve kaitsma {kelle} захища́ти/захисти́ти* v відсто́ювати/відстоя́ти* чиї інтере́си
oma huvide eest võitlema боро́тися за свої́ інтере́си

kõht k'õht kõhu k'õhtu k'õhtu, k'õhtu[de k'õhtu[sid_&_k'õht/e S (kehaosa inimesel) живі́т -вота́ (loomal) живі́т -вота́
suur kõht вели́кий живі́т
paks kõht гру́бий v товсти́й живі́т
alakõht ни́жня части́на живота́
kõht on tühi хто голо́дний
sõin kõhu täis я наї́вся v досхочу́ наї́вся
kõht valutab живі́т боли́ть
kõht on kinni у кого запо́р
kõht on lahti у кого поно́с
Liitsõnad
kõhu+
kõhulihased м’я́зи живота́
kõhuvalu біль у животі́

liialt liialt Adv (liiga) зана́дто, на́дто, надмі́ру, надмі́рно, надзвича́йно
liialt suur зана́дто v на́дто v надзвича́йно v неймові́рно вели́кий
rahune, oled liialt erutatud заспокі́йся, ти зана́дто v на́дто v надмі́ру v надмі́рно збу́джений v схви́льований
tulite liialt vara ви прийшли́ зана́дто v на́дто ра́но
selle töö eest makstakse liialt vähe за цю робо́ту платя́ть зана́дто v на́дто ма́ло

liiga1 l'iiga Adv (liialt, ülearu) зана́дто, на́дто, надмі́ру, надмі́рно, надзвича́йно
liiga suur зана́дто v на́дто v надзвича́йно v неймові́рно вели́кий
liiga kuum tee зана́дто v на́дто v неймові́рно гаря́чий чай
ta räägib liiga palju він гово́рить зана́дто v на́дто v надзвича́йно бага́то

linn l'inn linna l'inna l'inna, l'inna[de l'inna[sid_&_l'inn/u S (suur asula) мі́сто -а kõnek (kesk-, eriti vastandatuna äärelinnale, kodule, töökohale) мі́сто -а (linnavalitsus) ме́рія мі́ста
keskaegne linn середньові́чне мі́сто
suur linn вели́ке мі́сто
väike linn місте́чко, мале́ньке мі́сто
kuurortlinn мі́сто-куро́рт, куро́ртне мі́сто
miljonilinn мільйо́нне мі́сто
sadamalinn порто́ве мі́сто
tööstuslinn промисло́ве мі́сто
ülikoolilinn студе́нтське мі́сто
sõitsime linnast välja ми ви́їхали з мі́ста v ми пої́хали за мі́сто
noored kipuvad maalt linna мо́лодь пра́гне v рве́ться з села́ до мі́ста
Liitsõnad
linna+
linnaelanik ме́шканець, ме́шканка мі́ста v жи́тель, жи́телька мі́ста
linnaelu міське́ життя́
linnainimene ме́шканець, ме́шканка мі́ста v жи́тель, жи́телька мі́ста
linnalaps дити́на, яка живе́ у мі́сті
linnaosa райо́н v части́на мі́ста, міськи́й кварта́л
linnapea мер мі́ста
linnavalitsus ме́рія мі́ста

luuletaja luuletaja luuletaja luuletaja[t -, luuletaja[te luuletaja[id S пое́т -а поете́са -и
algaja luuletaja пое́т-початкі́вець, поете́са-початкі́вка
suur luuletaja вели́кий пое́т, вели́ка поете́са

muna muna muna muna -, muna[de muna[sid_&_mun/e S
1. (valminud munarakk koos teda ümbritsevate kestadega) (linnumuna kui toiduaine) яйце́ -я́
värsked munad сві́жі я́йця
suur muna вели́ке яйце́
toores muna сире́ яйце́
keedetud muna варе́ні я́йця
kõvaks keedetud muna варе́ні вкруту́ я́йця
pehme muna м’яке́ яйце́
täidetud munad kok начи́нені v фарширо́вані я́йця
kanamuna ку́ряче яйце́
mädamuna ту́хле яйце́
praemuna praetud muna сма́жене яйце́
pühademuna велико́днє яйце́
kana haub mune ку́рка виси́джує я́йця v сиди́ть на я́йцях
munadest kooruvad linnupojad з яє́ць вилу́плюються пташеня́та
kooris muna ära він почи́стив яйце́
kevadpühadeks värvitakse mune на Вели́кдень розмальо́вують я́йця
2. piltl (miski munajas) яйце́ -я́
kastanimuna кашта́н
klaasmuna скляна́ ку́лька
maamuna Земна́ ку́ля
šokolaadimuna šokolaadist muna шокола́дне яйце́

raha raha raha raha -, raha[de raha[sid S (paberraha v münt) гро́ші мн. -ей (metallraha) моне́та -и метале́ві гро́ші (peen-, vahetusraha) дрібні́ гро́ші (ostmisel tagasiantav raha) ре́шта -и (rahasumma) су́ма гро́шей (rahasüsteem) фіна́нси (kapital, vara rahasummana arvestatuna) капіта́л -у
väike raha малі́ гро́ші v мала́ су́ма гро́шей
suur raha вели́кі гро́ші v вели́ка су́ма гро́шей
elatusraha гро́ші v ко́шти на прожи́ток
paberraha паперо́ві гро́ші
palgaraha заробі́тна пла́та
pensioniraha пе́нсія
reisiraha гро́ші на доро́гу v пої́здку v по́дорож
sularaha готі́вка
taskuraha кишенько́ві гро́ші
valeraha фальши́ві гро́ші
ülalpidamisraha гро́ші v ко́шти на утри́мання v прожи́ток
üüriraha оре́ндна пла́та
raha teenima заробля́ти/зароби́ти* гро́ші
raha raiskama витрача́ти/ви́тратити* v тра́тити гро́ші
hakkas raha üle lugema він поча́в перерахо́вувати гро́ші
viis raha panka він відні́с гро́ші в банк
käis raha peeneks vahetamas він ходи́в розмі́нювати v міня́ти гро́ші
raha väärtus tõuseb ва́ртість гро́шей зроста́є v росте́
anna mulle natuke raha дай v пози́ч мені́ тро́шки гро́шей
mängiti raha peale kaarte гра́ли в ка́рти на гро́ші
ma olen rahast päris lage я зо́всім не ма́ю гро́шей
aeg on raha час – це гро́ші

reede r'eede r'eede r'eede[t -, r'eede[te r'eede[id S п’я́тниця -і
Suur Reede Стра́сна п’я́тниця
reede õhtul у п’я́тницю вве́чері

roll r'oll rolli r'olli r'olli, r'olli[de r'olli[sid_&_r'oll/e S
1. (osa [eriti näitlejal]) роль -і
kandev v suur roll провідна́ v головна́ роль
väike roll мал́енька роль
filmiroll роль у фі́льмі
lemmikroll, meelisroll улю́блена роль
näitleja töö rolliga v rolli kallal робо́та акто́ра v актри́си над ро́ллю
rolli õppima v ette valmistama вчи́ти v репети́рувати роль
rolli sisse elama вжива́тися/вжи́тися* у роль
2. piltl (tegevus) (osakaal, [osa]tähtsus) роль -і
sotsiaalne roll соціа́льна роль
sobib juhi rolli він підхо́дить на роль керівника́
teiste arvamus ei mängi mingit rolli ду́мка і́нших не гра́є v не відіграє́ нія́кої ро́лі